У Німеччині понад 300 професій можна опанувати в рамках профнавчання, під час якого учням платять зарплату
Про те, як у Німеччині врегульовані відносини між фірмою та підмайстром і на що може претендувати учень, Deutsche Welle розповіла Моніка Муйлькенс, керівник відділу професійної орієнтації кельнського Агентства з праці.
Зарплата, стипендія, побічний заробіток
Учні профтехучилищ під час навчання отримують зарплату. За деякими професіями розмір оплати залежить від умов тарифної угоди, в інших випадках роботодавець визначає її сам. Зараз зарплата підмайстрів становить від 400 до 800 євро на місяць. Хоча є професії, при освоєнні яких учень може отримувати до 1,5 тисячі євро на місяць.
Особливо високий заробіток – у того, хто, наприклад, навчається пивоварінню. Також добре заробляють майбутні фахівці з мехатроніки, яких сьогодні на німецькому ринку праці гостро не вистачає. А серед тих, у кого найнижча зарплата, – учні в салонах краси. З 2020 року для сфер, де немає тарифних угод, планується підняти мінімальний заробіток до 515 євро в перший рік навчання, а з 2023 року – до 620 євро. Німецький уряд уже розробив законопроєкт.
Якщо учневі виробничого навчання не вистачає на життя його окладу, він може подати заяву на отримання державної стипендії-позики BaföG. Це доплата до прожиткового мінімуму. Вона надається студентам вишів та учням профтехучилищ, у яких маленький дохід і батьки недостатньо заробляють. Відповідно, розмір BaföG залежить від зарплати батьків і доходів самого учня. Гранична сума такої стипендії – 735 євро на місяць. Однак частину цих грошей після закінчення навчання та влаштування на роботу потрібно повернути – на те вона й позика.
Альтернативою BaföG у Німеччині може стати стипендія BAB (Berufsausbildungsbeihilfe), яку Федеральне агентство з праці надає безоплатно. Вона передбачена спеціально для тих, хто навчається за дуальною системою та проживає поза батьківським домом. Це доплата до зарплати підмайстра. Її розмір також залежить від доходів батьків і самого учня.
Стосовно того, чи можна учням підробляти, спеціальних приписів немає. В принципі, роботодавця не стосується те, чим займається учень у свій вільний час. Але відповідно до німецького закону, громадянам віком від 15 до 18 років дозволяється працювати не більше 40 годин на тиждень, а їхній робочий день має становити не більше 8 годин. Тож часу на підробіток все одно майже не залишається.
Скільки годин працювати і скільки – вчитися?
Підприємство укладає з учнем договір і повідомляє про це профтехучилище, заняття в якому учень повинен відвідувати, як правило, двічі на тиждень. Втім, профосвіту можна отримувати і тільки на підприємстві. У будь-якому разі, підписавши договір на навчання тій чи іншій спеціальності, учень бере на себе низку обов'язків. Але в нього також чимало прав, які закріплені в німецькому законі про захист молоді.
Під час виробничого навчання на учня поширюються норми німецького трудового законодавства. Відповідно до них, на навчання передбачено приблизно 40 годин на тиждень. Як правило, два дні учень проводить на заняттях у школі, а три дні працює на виробництві. Підліткам віком до 18 років працювати більше 40 годин на тиждень заборонено. Тим, хто старший за 18, дозволяється працювати максимум 48 годин на тиждень.
Існує і спеціальна форма виробничого навчання, коли учням надається можливість вчитися і працювати 25 годин на тиждень. Скористатися нею (з дозволу роботодавця та торгово-промислової палати) можуть, наприклад, молоді люди з інвалідністю або ті, кому необхідно доглядати за маленькою дитиною чи родичем.
Розірвання учнівського договору
На початку виробничого навчання для обох сторін – і для учня, і для роботодавця – встановлюється випробувальний термін тривалістю від одного до трьох місяців. За цей період учень має вирішити, чи правильно він обрав професію. Скажімо, молода людина пішла вчитися на пекаря, але потім зрозуміла, що щодня рано лягати і рано вставати – не для неї. Розірвати відносини з роботодавцем вона може без попереднього повідомлення та зазначення причин у письмовому вигляді.
А от якщо розірвати контракт захоче компанія, зробити це їй буде не так просто: тут закон на стороні учнів. До того як роботодавець спробує звільнити учня, він повинен принаймні двічі зробити йому догану. Але навіть після цього трудові відносини з учнем розриваються лише в тому разі, якщо роботодавець доведе, що змушений його звільнити через якесь серйозне порушення – наприклад, через те, що той навмисно щось на роботі зламав, без дозволу пішов у відпустку або кілька разів поспіль без поважної причини запізнився.
Шанси на працевлаштування після навчання
Зазвичай учнів набирають ті компанії, які потребують професійних кадрів. Тому вони зацікавлені в тому, щоб люди, які отримують у їхніх стінах освіту, після навчання там же й залишилися. Але буває й таке, що випускників переманюють інші роботодавці.
У будь-якому разі, шанси працевлаштуватися у хлопців із профосвітою в Німеччині дуже високі. Безробітних серед них практично немає, підкреслює Моніка Муйлькенс із кельнського Агентства з праці.