- Які типові помилки роблять апліканти в процесі підготовки пакета документів?
- Найбільш характерні дві помилки. Перша полягає в тому, що більшість приділяють занадто багато уваги рейтингам. Друга - у надмірній увазі до своєї нинішньої позиції та до тієї, яку людина планує обіймати в майбутньому.
Найважливішою частиною пакета документів є есе, тема якого - ваші життєві настанови та цінності (What matters most to you and why). У них не слід акцентувати свої досягнення та кар'єрні плани. Нам цікаво, що ви представляєте собою як особистість. Важливо, щоб розповідь була щирою, йшла від серця.
Ще одна поширена помилка стосується рекомендаційних листів. Ми просимо три листи: два - від людей, які обіймають вищі посади, і один - від людини, рівної вам за статусом. Багато хто прагне отримати всі три рекомендації від голови компанії та когось із вищого керівництва, не беручи до уваги того, що ці люди з ними безпосередньо не працюють. Для нас важлива не стільки позиція рекомендателя, скільки його поінформованість та об'єктивність. Необхідно, щоб той, хто підписав рекомендацію, був знайомий з вами особисто. Краще, якщо це буде людина, з якою у вас є спільні справи і з якою ви давно співпрацюєте.
- Які есе приваблюють вас насамперед? Які висновки про автора ви робите, прочитавши есе?
- Найбільшу симпатію викликають щирі, чесні роботи, в яких показано, що ви за людина, а не те, яких висот ви досягли і що, на вашу думку, дасть вам проходження програми. Звичайно, прийняти рішення, ґрунтуючись виключно на есе, не можна. Для зарахування необхідне виконання кількох умов. Але есе, мабуть, найважливіший етап, оскільки дає нам уявлення про амбіції людини, її лідерський потенціал.
- На що ще звертаєте увагу? Взагалі, чи є якісь критерії відбору?
- По-перше, це академічні здібності, бажання та вміння вчитися. Ми оцінюємо в тому числі результати попереднього навчання, атестат. Другий момент - лідерські якості людини, її потенціал, те, чого вона досягла. Але на наші програми можна вступити, взагалі не маючи досвіду роботи, одразу після закінчення вишу. Тому в залік ідуть і досягнення особистого характеру: хтось був старостою групи в студентські роки, хтось активно бере участь у тому чи іншому громадському русі, хтось грає в аматорському театрі - все це допомагає виявити лідерів.
- Чи існує якийсь безпрограшний спосіб вступу до бізнес-школи?
- Не думаю. Ніхто не скаже вам: «Якщо зробиш так і так, обов'язково вступиш». Усе дуже індивідуально, і готових рішень тут немає. Звичайно, найпростіший спосіб - надіслати документи одразу до кількох бізнес-шкіл (за принципом «хоч до однієї та приймуть»). Але це не зовсім правильно. Адже не кожна школа вам підійде! У кожної свої сильні та слабкі сторони: якісь школи роблять акцент на фінансах, інші - на маркетингу, деякі - на менеджменті, інші - на командній роботі. Мені здається, краще одразу визначитися, де саме ви хотіли б навчатися, і подавати документи саме туди.
- Кандидат отримує лист про зарахування, що далі?
- До кампусу студент приїжджає не одразу. Спочатку ми запрошуємо його для знайомства на admit weekend, де збираються всі зараховані, викладачі, співробітники університету. Як правило, це відбувається на початку березня та в середині квітня. Деяких студентів ми просимо приїхати заздалегідь. У нас є програми, що допомагають адаптуватися до життя та навчання в Америці або в стислі терміни «добрати» бракуючі знання, скажімо, з кількісного аналізу. Практика показала, що до початку занять студентам варто подбати про три речі: візу або посвідку на проживання, житло та його облаштування, вирішення фінансових питань.
- До речі, давайте тепер просто про фінанси. Як справи з видачею кредитів та матеріальною підтримкою не дуже забезпечених, але талановитих людей?
- Звичайно, ви можете отримати кредит. Однак ні ваші заслуги, ні ваші таланти не вплинуть на його видачу, оскільки ми орієнтуємося на need-based scholarships. Необхідно надати всі вимагані документи. Важливо, що при цьому іноземцям не потрібна порука громадянина США. Однак у нас є програми, що дозволяють отримати кредит безоплатно. Наприклад, для студентів, про яких ми можемо сказати: вони принесуть величезну користь репутації школи після закінчення. Або для тих, хто спочатку впевнений, що працюватиме в некомерційних організаціях, соціальному секторі чи уряді. Крім того, щороку ми обираємо серед першокурсників п'ять найяскравіших студентів, які добре себе проявили, і даємо їм заохочувальний приз - $25 тис.
- У скільки ж обходяться два роки в Стенфорді?
- Приблизно $65 тис. на рік. Сюди входить $41 тис. за навчання і $20-25 тис. на проживання, включаючи страховку, витрати на підручники тощо.
- Що найскладніше в процесі вступу до бізнес-школи та в процесі навчання?
- У вступі найскладніше - це написання есе, у навчанні - навантаження. У нас дуже інтенсивна програма навчання. Додайте до цього участь у різних клубах та об'єднаннях у вільний час, екскурсії, відвідування виставок... До того ж багато наших слухачів беруть додаткові предмети та семінари.
- У чому принципова відмінність Stanford GSB від інших шкіл? Які найсильніші та найслабші сторони?
- Наша сильна сторона - невеликі групи, можливість встановити більш щільний контакт і приділити увагу кожному студенту. Як правило, щороку ми набираємо 360-370 студентів. З іншого боку, невелика кількість студентів може бути мінусом, оскільки не дозволяє здобути багато ділових знайомств і зв'язків. Також варто врахувати, що школа спеціалізується тільки на General Management. Однак студенти, які знають, у якій галузі вони працюватимуть далі, можуть обрати будь-які додаткові курси.
- Найцікавіші та найпопулярніші програми вашої школи?
- Якщо говорити про бізнес-школу загалом, у нас є чотири дослідницькі центри, які спеціалізуються на лідерстві, підприємництві, глобальних аспектах ведення бізнесу, соціальній та державній сферах. Якщо ж говорити про окремі курси, то найцікавіший і найпопулярніший - це, мабуть, Interpersonal Dynamics. Його мета - розвиток комунікативних навичок. Також, на мою думку, дуже цікаві курси з виробництва та фінансів. Частину навчального процесу займають «симуляції», коли студент може спробувати протягом двох тижнів керувати компанією. Не менш цікаві й тематичні семінари (ті самі додаткові курси за вибором), на яких збирається група з 15 студентів, викладач і хтось із топ-менеджерів відомої компанії.
- Найяскравіші викладачі вашої школи?
- Особливо я б виділила Джека Макдональда (фінанси), Ірва Гроусбека (виробництво) і Девіда Бредфорда (лідерство). До речі, серед наших викладачів є кілька нобелівських лауреатів.
- Чи відрізняються наші студенти від своїх колег з інших країн? Кому простіше вступити до Стенфорда - американцю, європейцю, росіянину?
- Не думаю, що є різниця. У нас навчаються представники 45 країн, і ми цьому раді, це сприяє розширенню ділових контактів, глибшому розумінню культур. Основні відмінності - у сприйнятті програми. Часто в розмовах студентів можна почути: «У нас у країні це застосовно, а це - не працює!» Якщо ж говорити про те, кому простіше адаптуватися... Мабуть, представникам англомовних країн і людям, які вільно володіють англійською мовою.
- Багато ділових видань складають рейтинги бізнес-шкіл. Яка ваша думка про них?
- Ми не звертаємо уваги на рейтинги. Більшість із них складені з використанням некоректних методик і мають на меті не об'єктивне дослідження, а збільшення продажів видання. Harvard і Wharton взагалі відмовилися брати участь у будь-яких рейтингах і перестали давати координати своїх студентів.
- За якими ж критеріями варто обирати бізнес-школу?
- Ще кілька років тому головним орієнтиром при виборі школи слугувала позиція в рейтингу. Сьогодні пріоритети змінюються. На мою думку, спочатку варто визначитися, у якій саме бізнес-школі ви хочете навчатися - з маленькою чи великою кількістю студентів. Далі необхідно зрозуміти, чи потрібна вам школа з чіткою спеціалізацією, чи краще пройти програму із загального менеджменту, чи хочете ви, щоб навчання складалося повністю з кейсів, чи використовувалися різні методики. Не менш важливо звернути увагу на дух школи, її внутрішню культуру. Наприклад, з'ясувати, на чому акцентується увага - на лідерстві чи на командній роботі. У цьому відношенні показова система оцінок, яку практикує сама бізнес-школа (відкрита чи закрита). У Стенфорді оцінки закриті, кожен студент знає лише свої власні результати, що сприяє розвитку командного духу. Крім того, варто враховувати й розташування школи - у великому чи маленькому місті вона знаходиться і, відповідно, які промислові та економічні центри, штаб-квартири компаній є поблизу.
- З якими компаніями співпрацює служба кар'єри університету? Хто приїжджає на кампус?
- Ми співпрацюємо з більш ніж 1.000 великих світових компаній, серед яких American Express, The Boston Consulting Group, BP, Cisco Systems, Citigroup, Deloitte Consulting, Ford Motor Company, HP, L'Oreal, McKinsey, Microsoft, Morgan Stanley, Nike, SAP, Pfizer, The Walt Disney Company та ін. 340 із них регулярно проводять презентації на кампусі. Щоправда, деякі студенти самі знаходять роботу через випускників. А частина слухачів уже при вступі вирішують, де хочуть працювати, і прагнуть потрапити саме туди. Але більшість планують кар'єру під час навчання, не раз змінюють своє рішення, обираючи часом між абсолютно різними галузями. Наприклад, був у нас студент, який 12 років пропрацював інженером у військовій промисловості, а тепер працює в банку. У компаній також є своя тактика. Наприклад, деякі з них дають школам квоту на місця: 20 місць для студентів однієї школи, десять - для іншої. Існує й практика «лотереї» на право пройти інтерв'ю з тим чи іншим роботодавцем.
- Найкрасивіша традиція Stanford GSB?
- Мабуть, це весняне GSB show. Тут збираються всі студенти, викладачі, співробітники школи. Співають пісні, дивляться фільми, танцюють, показують самодіяльні номери, скетчі...
- Найвідоміші випускники Stanford GSB?
- О, їх дуже багато! Це засновники Cisco Systems (Сандра Лернер і Леонард Боссак), НР (Вільям Г'юлетт і Девід Паккард), Yahoo (Чі-Юань Янг і Девід Філо). І навіть модельєр Жан Поль Готьє! Наші випускники є в уряді Індії, США. У кожній галузі, кожній сфері діяльності, у більшості великих компаній працюють випускники Стенфорда!