Більшість європейських студентів задоволені своїм навчанням
Середній вік студентів
Як зазначає Deutsche Welle, у більшості країн щонайменше половина студентів молодша 25 років. Найраніше (у 22-23 роки) до вишу вступають в Албанії, Грузії, Сербії, Словаччині та Франції. У Німеччині середній вік студентів вишів – 25 років. Найстарші студенти в Скандинавії – 30 років і вище.
Студенти та діти
У третини з них уже є діти, тоді як у більшості інших країн менше ніж 10 відсотків самі є батьками. Найбільше студентів з дітьми – в магістратурі. Здебільшого це дівчата. Лише в Ірландії, Португалії, Туреччині, Сербії та на Мальті батьків у навчальних аудиторіях трохи більше, ніж матерів. У Німеччині – 6 відсотків студентів з дітьми.
Пауза після школи
Приблизно 70 відсотків європейських студентів починають навчання у виші протягом двох років після закінчення школи. Німеччина – не виняток: тут лише 17 відсотків випускників шкіл роблять паузу більш ніж на два роки. І це поступово зростаюча тенденція. Навчання в магістратурі більшість продовжує найпізніше через рік після отримання диплома бакалавра.
Гендерний дисбаланс
Майже в усіх європейських країнах у навчальних аудиторіях спостерігається великий гендерний дисбаланс: понад 60 відсотків учнів – представниці прекрасної статі.
Виняток становлять Німеччина та Туреччина. Але й у цих країнах найменше дівчат на факультетах, що готують кадри у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Навпаки, найбільшим попитом серед студенток користуються педагогіка та медичні спеціальності. Тільки в Німеччині серед дівчат більш популярні природничі науки, математика, статистика та сільське господарство.
Якість освітніх послуг
У середньому приблизно 17 годин на тиждень студенти в Європі витрачають на відвідування занять і стільки ж – на самостійну роботу. Більшість із них задоволені навчанням. Найвищу оцінку організації навчання та розкладу поставили учні німецьких вишів. Їх, а також студентів Фінляндії, Франції, Чехії та скандинавських країн найбільше влаштовує і якість викладання.
Навпаки, у Хорватії, Польщі, Португалії, Румунії та Сербії умови навчання та якість викладацької роботи, на думку студентів, найгірші.
Студентський гаманець
Основну діру в студентському бюджеті пробивають витрати на життя (89 відсотків). Понад третину з них становить плата за житло. Особливо висока її вартість у Скандинавії, Німеччині та у Франції. Найнижча в європейському порівнянні – у Литві, Латвії та Грузії. У великих містах вартість оренди вища, ніж у містах з населенням до 100 тисяч осіб.
Близько 20 відсотків витрат – вартість харчування, 4 відсотки коштів йде на оплату рахунків за телефон та інтернет. Витрати, пов'язані з навчанням, становлять 11 відсотків. У середньому дві третини витрат студенти оплачують самі, а одну третину беруть на себе батьки. 80 відсоткам студентів фінансову підтримку надають батьки або партнер.
Студентська підробіток
Студенти, які підробляють під час навчання та на канікулах, – реальність для багатьох країн. Понад половина з них покривають за рахунок підробітку витрати на життя та навчання. На це у них йде від 5 до 20 годин на тиждень.
Студенти, які живуть окремо від батьків, працюють у середньому на дві години довше. Найбільше доводиться підробляти студентам в Естонії, Литві, Польщі, Ісландії. Навпаки, найвищий відсоток тих, хто приділяє час лише навчанню, – у Грузії, Албанії та Сербії.
Доходи батьків
Спільне для всіх європейських країн: фінансовий достаток батьків значною мірою визначає вибір навчального закладу та майбутньої професії, а також студентський бюджет. Студенти, чиї батьки не отримували вищої освіти, вступають до вишу пізніше, частіше обмежуються бакалаврськими програмами та більше часу приділяють підробітку під час навчання.
У більшості країн вищу освіту здобувають вихідці з сімей із середнім достатком. Лише Німеччина, Ірландія, Хорватія, Румунія та Туреччина відрізняються тим, що тут документи до вишу подає порівняно велика частка абітурієнтів із сімей з низькими доходами або достатком нижче середнього – приблизно чверть від загальної кількості студентів. Найбагатші батьки студентів в Албанії, Швеції та Нідерландах.
З ким живуть студенти
Проживання в домі батьків – у Європі найпоширеніша форма студентського житла. Найпізніше від мами виїжджають на Мальті, в Італії та Грузії. Але той, хто думає, що причина – в нестачі грошей, помиляється: готель «У мами» найчастіше обирають вихідці з заможних сімей. У Скандинавії, Австрії та Німеччині з навчанням у виші намагаються влаштуватися самостійно.
У Німеччині третина учнів живуть у студентських комуналках, а 12 відсотків – у гуртожитках. У середньому по Європі гуртожитки користуються попитом приблизно в кожного п'ятого студента. І лише кожен десятий живе один.
Студентська мобільність
Загалом по Європі у 20 відсотків студентів є досвід навчання або трудового стажування за кордоном. Найвищою академічною мобільністю відрізняються Німеччина та Скандинавія – за знаннями в інші країни тут вирушає кожен десятий.
Дівчата наважуються на навчання за обміном частіше за хлопців. Гуманітарні та суспільні науки, мистецтво, журналістика, юриспруденція, ділове адміністрування – напрями з найвищою кількістю мобільних студентів. Найменше таких у сфері IT.
63 відсотки європейських студентів проходять стажування за кордоном за стипендіальними програмами Євросоюзу, найпопулярніша з яких – «Еразмус». А 12 відсотків планують пройти навчання в магістратурі за кордоном.