Сьогодні барбершоп перестав бути «територією чоловіків» і серед майстрів все частіше зустрічаються представниці прекрасної половини людства
Отже, почнемо з історії. Професія барберів має багатовікову і дуже цікаву історію. Перша згадка про барберів була ще в Стародавньому Єгипті (близько 3500 років до н.е.), де вони вважалися дуже шанованими людьми. Також вони були дуже популярні серед племен, у яких вважалося, що злі сили проникають у людину саме через волосся.
У Стародавній Греції професія барбера була дуже затребувана, вони знаходилися на ринках і їх називали cureus (щось на кшталт тодішнього цирульника). Особливо вони були затребувані за часів Олександра Македонського – після того, як його воїнів хапали за довге волосся та бороди і заколювали списами. Взагалі барберинг став загальноприйнятим у Стародавньому Римі, де похід до перукаря був рівносильний походу до лазні. Особливо цікавою професія барберів була в Середні віки, тоді їх називали цирульники.
До цирульників зверталися з багатьох причин, таких як стрижки, гоління, хірургічні операції, вивихи, переливання крові, лікування зубів. Але основним їхнім заняттям було кровопускання. До них приходили люди з будь-якою хворобою того часу. Оскільки медицина того часу була, м'яко кажучи, не дуже – єдиною допомогою того часу було саме кровопускання. Як це відбувалося? Людину саджали в крісло, надягали на її руку тугу пов'язку, щоб людина не втратила забагато крові, після чого розкривали вени. Вважалося, що таким чином з людини виливалася вся «хвороблива» кров. У той час було важко знайти барбера (цирульника), тому вони дещо придумали – перед своїми закладами вони вивішували палицю з намотаним на неї кривавим бинтом. Так і з'явився відомий усім барберський стовп.
У сучасному світі все виглядає не так суворо. Тепер же барбери тільки стрижуть бороди та роблять стрижки. Якщо ж поглянути на недавню історію барберингу, тобто починаючи з двадцятого століття, то барбершопи були місцем, куди не пускали жінок, куди приходили чоловіки не тільки підстригтися, а й поговорити з людьми, обговорити останні новини – тобто провести час у чоловічій компанії. Раніше не було одноразових бритв, тому в кожного клієнта була власна бритва в цьому салоні. По всьому барбершопу були встановлені плювальниці.
Зараз же все трохи інакше. Барбершопи стали місцем унісекс і, мабуть, немає вже того колишнього шарму. Але, як можна помітити, багато подібних закладів не зраджують колишнім традиціям і облаштовують свої салони в стилі ретро, що не може не тішити.
Сьогодні існує безліч шкіл для барберів, а щоб стати справжнім «цирульником», потрібно отримати ліцензію. Але не все так просто. У різних країнах ліцензії відрізняються, тому, щоб працювати барбером в іншій країні, людина повинна пройти ті курси барберів, які потрібні в цій країні. Між іншим, в одній Америці практично кожен штат має свою ліцензію барбера. Також вони повинні проходити перекваліфікацію кожні два роки, аби не розгубити свої навички.
Спочатку, та й до сьогодні деякі барбери стрижуть, не миючи, не укладаючи, не завиваючи та не фарбуючи волосся. Все, як кажуть, на суху. Але сучасний барбершоп уже не дотримується цих правил, а привносить свою моду.
Справжній чоловік повинен стежити за собою, особливо за своєю головою, адже в першу чергу дивляться саме на зачіску. І в цьому нам допомагають барбершопи!