Ініціатива пана Качинського дивовижна вдвічі, оскільки позбавлення держави права карати злочинців смертю є однією з основних умов членства в ЄС і старожили спільноти відмовилися від вищої міри покарання ще в 60-ті роки.
Варшава увійшла до ЄС лише в 2004 році, а нинішній польський президент перебуває при владі менше року. Тим не менше Лех Качинський поспішає поставити під сумнів фундаментальні цінності європейської спільноти. Консервативні аргументи 57-річного Леха Качинського на користь смертної кари не нові. Він заявив, що відмова від цієї міри «нагороджує злочинця неймовірною перевагою перед його жертвою - перевагою життя над смертю». Пан президент має намір влаштувати в ЄС дискусію на цю тему, бо «заборона смертної кари - безвихідний шлях розвитку». Та й взагалі польський лідер стурбований тим, що розвиток європейської цивілізації та культури «може зайти в глухий кут».
Сьогодні смертна кара передбачена законодавством 87 країн світу, включаючи 38 штатів США, Японію, Індію, Корею, Китай, Єгипет, Іран, Саудівську Аравію, більшість колишніх республік СРСР. При цьому громадська думка зазвичай не збігається з думкою політиків: смертну кару підтримують 88% британців, 80% громадян США, 76% литовців, 72% поляків, 58% чехів, 64% угорців. Понад 70% росіян підтримують скасування введеного в 1996 році мораторію на смертну кару. Але це не завадило 57-й сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, що проходила в червні, вкотре наполегливо рекомендувати Росії законодавчо закріпити скасування смертної кари.
Ініціатива польського президента значною мірою знецінила моральний пафос цих умовлянь - виходить, що Європа закликає Росію дотримуватися норм, які вже поставлені під сумнів самими європейськими політиками.
Однак політичні ідеали Варшави все частіше розходяться з європейськими стандартами. Ще в часи, коли він був мером польської столиці, Лех Качинський протистояв європейському лібералізму та захоплювався авторитаризмом Юзефа Пілсудського, який встановив у 1926 році режим жорсткої особистої влади. Качинський припиняв демонстрації гомосексуалістів і опікувався виступами проти сексуальних меншин. З його ім'ям експерти пов'язують спостережуване нині в Польщі зростання антисемітизму та посилення політичної ваги католицизму. Примітно, що свій перший закордонний візит як президент Польщі Лех Качинський здійснив саме до Ватикану. Однак Лех Качинський не сприймає посилену критику на адресу його консерватизму. Він переконаний, що «Європа ще подякує йому за ідеї та рішення».