Особливостям цього ринку присвятив свій економічний огляд німецький щотижневик «Штерн». Його автори вказують на суттєві відмінності в цінах, попиті та пропозиції, а також юридичній базі для здійснення угод купівлі-продажу в десяти нових державах Європейського Союзу.
Чехія: п'ятирічний перехідний період
У Чехії на багато квартир поширюються фіксовані ціни. В історичному центрі Праги ціни на офісні та торгові приміщення через їх обмежену пропозицію значно перевищують середні по місту. Значні площі сільськогосподарського призначення, розташовані в Західній Богемії, вже кілька років тому через чеську філію придбали баварські селяни. Щоб перешкодити «розпродажу», в країні введено п'ятирічний перехідний період, під час якого іноземці не мають права напряму придбавати тут нерухомість.
Мальта: суворі порядки
Уряд цієї острівної держави також запровадив обмеження для іноземців. Незважаючи на триваюче вже кілька років зростання цін на нерухомість, близько 25% усіх будинків і квартир залишаються порожніми. Річ у тім, що влада за допомогою закону заморозила орендну плату на мінімальному рівні. Деякі квартири можна винайняти за просто смішну ціну - 75 євро на місяць. Але при цьому квартири для відпускників і курортників можуть коштувати від 250 до 2.500 євро на місяць.
Польща: потрібен дозвіл
Для придбання нерухомості в Польщі іноземцям необхідно отримати дозвіл від міністерства внутрішніх справ. При цьому вони ризикують на особистому досвіді випробувати непередбачуваність бюрократів. Маклери в Нижній Сілезії припускають навіть зворотний рух: поляки вирушать купувати нерухомість у Східній Німеччині, де ціни значно нижчі, ніж, наприклад, у Вроцлаві. У самій же Польщі попит на стандартні квартири за прийнятними цінами суттєво перевищує пропозицію, а от багато розкішних квартир у будинках підвищеної категорії залишаються порожніми.
Угорщина: столиця дорожчає
Через перенасиченість ринку ціни на нерухомість в Угорщині падали з 2001 року. Іноземні інвестори очікують, що в результаті вступу до Євросоюзу вони тут поступово підвищаться до рівня сусідньої Австрії, тобто на 30%. У Будапешті максимальні орендні ставки на житлову площу становлять 17,90 євро на місяць, на офісні приміщення - від 14 до 18 євро. За даними на середину 2003 року, тут пустувало від 20 до 25% площ.
Кіпр: багато цікавих пропозицій
Аналогічна проблема на Кіпрі: дуже багато вільних будинків і квартир. Ціни на приватні будинки тут на 30% нижчі, ніж у Німеччині. Що стосується виробничих і комерційних площ, то маклери розраховують на позитивний ефект у результаті розвитку економічних зв'язків із регіоном Близького Сходу. Є одна деталь, важлива для тих, хто має намір придбати нерухомість на Північному Кіпрі, тобто в турецькій частині цього розділеного острова. Якщо кіпрське питання буде вирішено, то власники будинків, що належали до 1974 року грекам, ризикують втратити свою нерухомість.
Словаччина: ринок «перегрітий»
Ціни на нерухомість у Словаччині зросли ще до розширення ЄС завдяки пов'язаним із цією подією очікуванням, у тому числі й серед маклерів, які сподівалися пристойно заробити. При цьому учасники ринку дещо перестаралися, і експерти прогнозують стагнацію або навіть падіння цін. У Братиславі ціни на нерухомість досягли євросоюзних стандартів. Багато об'єктів тут навіть дорожчі, ніж у невеликих прикордонних містах Австрії. У сільській місцевості попит набагато нижчий, ніж у столиці. Земельну ділянку біля невеликого міста можна придбати за ціною 5 євро за квадратний метр. У столичному передмісті - за 150 євро.
Країни Балтії: високий попит
У Литві, Латвії та Естонії попит, як і раніше, значно перевищує пропозицію. Уже кілька років тут є можливість отримувати довгострокові кредити на купівлю нерухомості, що відображається на стані ринку. Ціна за квадратний метр у нових столичних будинках досягає 1.000 євро. Маклери очікують підвищення цін, пов'язуючи це з подальшим економічним зростанням у регіоні.