Куди
По-колишньому Великобританія - країна №1 для здобуття освіти. За оцінками експертів, щорічно до Сполученого Королівства приїжджає на навчання близько 15 тис. наших співвітчизників (з урахуванням літніх та канікулярних програм). Деякі освітні агентства навіть відкривають свої представництва у Британії, щоб мати можливість курувати численний потік клієнтів. Однак така популярність стає «небезпечною»: все рідше можна знайти школу (не кажучи вже про мовні курси), де не було б наших студентів. А це не те щоб погано, але зовсім не сприяє повному зануренню в англомовне середовище. Тішить тільки одне: вибір якісних освітніх програм у Великобританії настільки великий, що завжди знайдеться варіант, який влаштовує вас за всіма параметрами.
Набирають очки колись малоперспективні з точки зору освітнього бізнесу країни. Наприклад, Нова Зеландія. Здавалося б, хто поїде так далеко, в таку маленьку країну і навіщо. Але новозеландці продовжують активну кампанію із залучення іноземних студентів, заманюючи їх імміграційними перспективами та міжнародним котируванням диплома. І ось уже, розглянувши окреслені вище перспективи та взявши до уваги ту обставину, що візу до Нової Зеландії отримують легше і швидше, ніж до сусідньої Австралії, майбутній мисливець за знаннями намічає маршрут у Країну ківі.
Або ось Канада. Зрушилася, нарешті, з мертвої точки візова проблема, і одразу збільшилася кількість студентів із СНД. Загалом англомовні країни з імміграційною політикою, безумовно, дуже привабливі для нас, навіть незважаючи на свою віддаленість. І навпаки. Варто посилити візову процедуру або просто збільшити термін оформлення, і країна починає втрачати студентів-іноземців. Не кожному вдається вийти переможцем із посольства США або Іспанії.
Стабільною залишається увага до європейських країн – Німеччини, Франції, Швейцарії, Мальти. Правда, перші дві останнім часом роблять все, щоб цей інтерес різко зріс. І їм є чим привабити студентів: вища освіта в Німеччині поки безкоштовна, а у Франції – майже безкоштовна.
Наситившись самі і наситивши ринок звичними та схожими пропозиціями, агентства шукають нові, часом несподівані програми – з оптимальним балансом якості, ціни та перспектив, що відкриваються. Тому до списку країн, куди наші співвітчизники їдуть вчитися, додалися Голландія, Бельгія, Кіпр, Швеція, Австрія та Португалія, Чехія, Угорщина, Словаччина, Японія, Китай, Індія, Норвегія, Данія, Таїланд і навіть Ватикан. Словом, ви можете вирушити до будь-якої країни, були б гроші та бажання.
Що цікаво – для здобуття освіти за кордоном не обов’язково навіть мати багато грошей, оскільки багато країн надають безкоштовне навчання в Європі для іноземних студентів. Так, у Словаччині діють різноманітні програми, за якими наші співгромадяни можуть пройти навчання на мовних або підготовчих курсах для вступу до місцевих вишів. При цьому витрати становитимуть мінімальну суму, яка піде на оплату проживання та харчування, саме ж навчання буде абсолютно безкоштовним.
Навіщо
Відповісти на це питання можна одним реченням: щоб влаштувати своє життя та кар’єру. Але ці загальні слова розбиваються на безліч складових. Короткострокові мовні та професійні курси потрібні для вдосконалення наявних навичок. Річні шкільні програми – щоб набути досвіду життя та спілкування за кордоном, вивчити мову. Довгострокове навчання в школі – щоб вступити до закордонного університету. Університет – щоб отримати затребувану професію та диплом. Післядипломна освіта – щоб доповнити, розвинути та підвищити кваліфікацію.
Будь-яке тривале перебування за кордоном «підштовхує» людину там залишитися. Як ми вже писали, це бажання тим більш природне та логічне в країнах, які відчувають нестачу кваліфікованих кадрів (Австралія, Нова Зеландія, Канада). Програми тривалістю до року, як правило, закінчуються поверненням студента додому. Хоча в цьому випадку завдання полягає саме в тому: отримати знання (диплом, кваліфікацію), необхідні для кар’єри на батьківщині. Але, як відомо, з будь-якого правила є винятки.
Точно можна сказати одне: за кордоном є навіть найрідкісніші та екзотичні навчальні програми. І якщо ви самі не знаєте, навіщо вам це потрібно, то на місці вам обов’язково пояснять.
Хто
Безумовно, той, у кого є гроші. Тому що навіть безкоштовна освіта за кордоном потребує немалих коштів. Адже треба на чомусь їздити, десь жити, харчуватися. Навіть по мінімуму виходить $8-10 тис. на рік. Є, звісно, стипендії, стажування, робочі програми типу Work & Travel, Work & Earn, Camp America, Au Pair. Але треба враховувати, що останні до освіти мають вельми опосередковане відношення (мова, звісно, в процесі вчиться, але й тільки). Грантові програми, як правило, не залишають людині вибору: місце, час навчання та самого учня обирають організатори-спонсори.
Але, безумовно, не всі люди з грошима в обов’язковому порядку вчаться (або вчать дітей) за кордоном. Хоча це і стає все більш популярним, модним і необхідним. Закордонну освіту переважно обирають ті, хто пов’язує життя (своє і своїх дітей) із закордоном, міжнародною спільнотою, транснаціональними компаніями. Щоб мислити глобально і почуватися скрізь як вдома, треба поїздити, пожити і повчитися в різних країнах.
Втім, чи не за людиною освіченою, вільною, яка говорить кількома мовами, відкритою, толерантною, із широким кругозором – наше майбутнє?
Батьки, які мріють про якісну освіту для своїх дітей, та й просто ті, хто хоче, щоб дитина побачила світ. Викладачі, які набирають групи, щоб відкрити перед своїми підопічними нові шляхи та стимули до освіти й самовизначення. Студенти з незнищенним бажанням відкриттів, подорожей і пізнавати світ. Професіонали, які, озброївшись «закордонними» знаннями, починають застосовувати їх у себе на батьківщині. По суті, кожен може стати студентом закордонного навчального закладу. Було б бажання і мета.