Канадські університети, будучи найбільшими науково-дослідними центрами, дають роботу понад мільйону науковців, що становить 31% від усіх зайнятих у країні науковою діяльністю. 21% усіх досліджень країни виконуються університетами. Сукупний прибуток університетів Країни кленового листа, отримуваний від проведення досліджень та впровадження новітніх технічних розробок, відіграє значну роль у наповненні національного ВВП. Він дорівнює 20 млрд. канадських доларів на рік, що вище, ніж доходи, отримувані в таких галузях, як лісове господарство, паперова промисловість, автомобілебудування, чи індустрія відпочинку та розваг.
Вищі навчальні заклади Канади повністю покривають потребу країни в кваліфікованих кадрах і пропонують величезну кількість сертифікаційних та дипломних програм, а також отримання ступеня в різних галузях знань. Федеральний уряд припускає, що в наступні п'ять років кількість вакансій, що вимагають вищої освіти, збільшиться до 25% порівняно з сьогоднішніми 17%.
За десять років з 1990-го по 2001 рік працевлаштування володарів ступеня магістра збільшилося на 400 тис. позицій, з 600 тис. до мільйона. За той самий період вакансії для випускників вишів зі ступенем бакалавра зросли з 1,3 млн. місць до 2,1 млн. У відсотковому відношенні кількість вакансій для тих, хто має університетський ступінь, збільшилася більш ніж на 30%, а для тих, хто закінчив навчання на рівні професійного сертифіката чи диплома - лише на 11%.
Згідно з даними статистичного агентства Канади, між 1990-м і 2003 роками в країні було створено додатково понад 1,2 млн. позицій для фахівців з вищою освітою. Аналітики ринку праці пов'язують це з тим, що сьогоднішні новини промисловості особливо тішать інвесторів, адже розвиток їхнього бізнесу може бути заснований тільки на наукомістких секторах економіки. А це можуть забезпечити лише кадри, які мають вищу освіту.
За прогнозами Асоціації університетів і коледжів Канади (AUCC), зробленими у 2001 році, попит на здобуття вищої освіти в країні мав зрости з 645 тис. місць до 845 тис. у 2011 році. Насправді, вже в минулому навчальному році 750 тис. осіб заповнили місця в студентських аудиторіях. Таким чином, за два роки загальна кількість студентів, які навчаються в канадських вишах, збільшилася на 100 тис. осіб.
Зростання чисельності студентів пояснюється, перш за все, не тільки тим, що все більша кількість канадців прагне до здобуття заповітного ступеня, але й тим, що до університетів пішли діти років спалаху народжуваності - «бебі-буму». А в провінції Онтаріо на це ще наклалася реформа середньої освіти, внаслідок якої школи перейшли на 12-річну освіту, і до університетів пішли одразу два шкільні випуски.
Як наслідок напливу студентів посилився конкурс практично в усіх вишах. В університеті Квінс (Queen's University) за 35 тис. місць конкурували майже 40 тис. абітурієнтів. При цьому конкурс на факультет комерції становив 18 осіб на місце. Подібний конкурс був в університетах Макмастер на факультеті охорони здоров'я та у Ватерлоо на бухгалтерському обліку і фінансах.
Конкурс оцінок атестата про середню освіту в середньому не опускався в більшості вишів нижче 80% (у перерахунку на наш атестат це означає середній бал 4,4). У монреальському Макгіллі на гуманітарному факультеті приймальними комісіями не приймалися до розгляду атестати із середнім балом нижче 87,5%, на науковому факультеті - нижче 89%, на кафедрах електротехніки, комп'ютерів та програмування - нижче 92%.
Згідно зі статистикою AUCC кількість іноземців, які обрали Канаду як країну для здобуття вищої освіти, становить понад 45 тис. студентів. Порівняно з 1998 роком, зростання становило понад 30%. За даними національного міністерства закордонних справ і торгівлі, щороку зарубіжні студенти приносять країні прибуток, який обчислюється в 3,5 млрд. канадських доларів.
Університети всього світу, і канадські не є винятком, перебувають у жорсткій конкурентній боротьбі за залучення іноземних студентів. Тому зарубіжні студенти, будучи значним джерелом доходів для вишів, часом перебувають у більш вигідному становищі щодо вимог, які їм висуваються для вступу, ніж місцеві. Це полягає в тому, що при визначенні прохідного балу перевага може бути віддана іноземцю, який має такий самий середній відсоток атестата про середню освіту, як і місцевий абітурієнт.
Як зазначає ЦМК "Парта", Канада є однією з небагатьох серед англомовних країн, до вишів якої вітчизняні школярі можуть вступати одразу після закінчення середньої школи. Для цього необхідно мати атестат з хорошими оцінками та знання англійської або французької мови, підтверджене міжнародними іспитами (IELTS, TOEFL, DELF/DALF).
_