Як повідомляє «Время новостей», це неординарне рішення чиновники пояснили турботою про братів наших менших. На думку латвійської влади, продавці не можуть забезпечити цьому живому товару «хороші умови утримання».
У невеликі садки-акваріуми, встановлені в магазинах, вкидається занадто багато риби, яка потім намагається якось вижити в цьому тісному «приміщенні». Багатьом це не вдається, і коропи та карасі задихаються і гинуть просто в акваріумі. Крім того, чиновники послалися на скарги покупців, яких, мовляв, шокує те, що з живої риби прямо на місці продавці зчищають луску.
Природно, це рішення чиновників не дуже сподобалося рибопромисловцям, які, побоюючись за свій бізнес, запропонували компромісний варіант: торгівлю живою рибою не забороняти, але ввести суворі правила утримання магазинних садків. Наприклад, непогано було б ввести нормативи з «щільності населення» - чисельності особин на кубічний метр садка - або встановити мінімально необхідний вміст кисню у воді, щоб риба не задихалася. Про реакцію продовольчо-ветеринарної служби на ці ініціативи агентство не повідомило.
Це рішення латвійської служби цілком укладається в загальну природозахисну тенденцію сучасного західного світу. Дивно навіть, що Рига у своїй боротьбі за права риб несподівано опинилася попереду всієї Європи - досі в жодній країні Старого Світу не приймалося подібних постанов. Видно, заважало те, що у свідомості звичайної людини риба - це такий «живий овоч», передсмертні страждання і душевні переживання якого можна не брати до уваги. Щоправда, не настільки далеко відстаючі за інтелектом від риб ракоподібні вже удостоїлися уваги захисників тварин: деякий час тому в Європі та Америці піднімався скандал щодо традиційних способів приготування раків і омарів, яких «жорстокі» кухарі кидають в окріп ще живими.
У рибній частині екологи найчастіше задовольнялися пропагандою «гуманного рибальства»: європейці вже звикли до того, що спійману на гачок рибину гідний член суспільства повинен акуратно зняти з гачка і негайно викинути назад у воду. Є навіть менш «варварські» гачки, на вістрі яких немає зазубрин, що розривають губи спійманої риби. Втім, відомий як мінімум один приклад боротьби за риб'ячі права, реалізований у міському законодавстві італійського Турина. У товстелезному зводі місцевих правил поводження з домашніми тваринами прописано сувору заборону на продаж акваріумних рибок у поліетиленових пакетах.
Взагалі-то, з точки зору борців проти жорстокого поводження з тваринами, чи не всі способи господарської експлуатації братів наших менших, придумані людством, є негуманними і варварськими. Природно, що в першу чергу захисники звірів обурюються існуючими процедурами вбивства тварин на бійнях і звірофермах. Але й полювання викликає не менше претензій. Наприклад, у лютому в Британії після багаторічних битв у парламенті все-таки остаточно заборонили класичну забаву аристократів - псове полювання на лис. А в Канаді нещодавно екологічні рухи протестували проти рішення влади збільшити квоти на забій більків тюленів: активісти стверджували, що мисливці продовжують знищувати тварин найварварськішими методами. Та й у Росії три місяці тому захисники прав тварин насмілилися вчинити антиісламський демарш: одна з екологічних організацій звернулася до мера Москви з вимогою заборонити традиційні жертвоприношення, що супроводжують мусульманське свято Курбан-байрам.
Бувають, втім, і ще радикальніші пропозиції в галузі тваринного гуманізму. Наприклад, з цього року в Ізраїлі заборонили насильно відгодовувати гусей. Свого часу цю практику придумали у Франції: у гусей, що жиріють, сильно збільшується печінка, необхідна для приготування делікатесного паштету фуа-гра. Однак суд вирішив, що це сільськогосподарське ноу-хау є не чим іншим, як знущанням над свійською птицею. А австралійських вівчарів захисники тварин звинувачують фактично у вівісекції: на їхню думку, при стрижці овець вони зрізають шерсть так грубо, що практично здирають у тварин верхній шар шкури. Не виключено, що незабаром ми почуємо і про необхідність запровадити гуманніші нормативи приготування яєчні або про те, як уникнути зайвої жорстокості при кип'ятінні молока.