До екзаменів можна успішно підготуватися, навіть коли часу залишається обмаль
Жодних проблем! Тим, хто хоче впоратися з цим завданням, не завадять лайфхаки, якими німецькі студенти діляться на інтернет-форумах. Deutsche Welle зібрала практичні поради.
Працюй за планом і не зубри!
Підготовку до екзаменів важливо спланувати. Причому запам'ятай: найплідніший – другий етап підготовки, оскільки на першому ти тільки втягуєшся, впрацьовуєшся, а на третьому ти підвтомишся і не зможеш як слід концентруватися. Тому, якщо в тебе залишилося всього три дні, основний обсяг роботи наміть на другий день.
У перший день просто пробіжись по конспектах лекцій, щоб освіжити знання. На другий день розберися з тими ж питаннями, але вже глибше – за підручником, щоб вивчити подробиці. Ну, а третій день цілком відведи на повторення пройденого матеріалу.
До банальної зубріння слід вдаватися в крайньому випадку, оскільки цей метод вкрай неефективний. Запорука гарного запам'ятовування – інтелектуальна робота з матеріалом. Намагайся вникнути в саму суть теми і використовуй при цьому метод ключових слів. Скажімо, для запам'ятовування якоїсь інформації достатньо виділити і запам'ятати одне-два ключових слова. Згадавши їх, ти тут же воскресиш у пам'яті й решту.
Тут ефективний метод так званого алфавітного запам'ятовування, коли за кожною буквою алфавіту ти «закріпиш» певний образ, предмет або поняття. Скажімо, буква «Е» – Ейнштейн – і, відповідно до логічного ланцюжка, у пам'яті спливає теорія відносності. Буква «К» – книга, а від неї – книжкова ярмарка, видавництво і так далі.
Виділяй головне!
Ти хочеш глибоко вникнути в матеріал? Чудово! Але зробити це ти можеш потім – після сесії, а зараз часу в тебе обмаль. Тому поки концентруйся на головному. І дуже допоможе тут сила твоєї уяви.
Принцип такий: на основі осяганого матеріалу подумки зводь свого роду будівлю. Базовій інформації відведи роль фундаменту. Найважливіші аспекти стануть опорними колонами, а найбільш значущі деталі підуть на будівництво покрівлі. Створення такого ланцюжка асоціацій – запорука того, що ти вникнеш у суть матеріалу і успішно його запам'ятаєш.
А ще на основі конспектів лекцій зроби картки-підказки! З одного боку картки вкажи коротку назву теми, якесь поняття або питання, а з іншого – дай «розшифровку». Коли все буде готово, вибирай картки, читай зазначене на кожній з них питання і давай на нього свою відповідь. Потім переверни картку і перевір правильність тобою викладеного.
Добре засвоювати матеріал ти будеш уже в процесі написання карток, оскільки тобі доведеться його ґрунтовно продумувати і переробляти, щоб умістити на маленькому аркуші.
Правило 80/20
Між іншим, існує цікавий феномен – емпіричне правило 80/20, або закон Парето. Він названий так на честь італійського економіста і соціолога Вільфредо Парето. У нещодавньому інтерв'ю виданню Spiegel Online на нього звертає увагу випускник однієї з німецьких гімназій Тобіас Брандт. Як стверджує абітурієнт, саме завдяки дотриманню закону Парето йому, ще в недавньому минулому недбалому гімназисту, вдалося на «відмінно» скласти випускні екзамени. І Тобіас вважає, що цей закон повинен знати кожен студент. То в чому ж його фішка?
Відповідно до цього правила, лише 20 відсотків наших дій дають цілих 80 відсотків бажаного результату, а решта 80 відсотків зусиль – лише 20 відсотків результату. Вільфредо Парето задумався щодо такої закономірності ще в кінці XIX століття. І справді: ну, чому для здійснення однієї мрії ти нібито й не докладаєш дуже великих зусиль, але вона раптом повністю виконується, а для досягнення іншої мети ти мало не навиворіт вивертаєшся, однак наближаєшся до неї лише на один крок?
Щоб не стукати в зачинені двері, Тобіас Брандт радить правильно розставляти пріоритети і вибирати найважливіші цілі, реалізувати які можна з мінімальними витратами. Наприклад, він сам, замість того щоб читати заданий на дім довгий, але не пріоритетний матеріал про формування Веймарської республіки, подивився на цю тему короткий навчальний фільм на порталі YouTube, де в стислій формі повністю розкрита тема. За словами Тобіаса, цього йому виявилося достатньо – тим більше що в нього хороша зорова пам'ять. Зате до екзаменів з математики та фізики він готувався ґрунтовно: тут без глибоких знань не обійтися.
Отже, більша частина сил витрачається нами практично марно, що лише злегка допомагає в досягненні поставленої мети? І для отримання хорошої оцінки зовсім не обов'язково все штудувати від і до? Цілком можливо. Але головне тут – безпомилково виділити і сконцентруватися саме на тих 20 відсотках, які приведуть до реалізації 80 відсотків результату.