Понад 50 тисяч студентів німецьких вишів – старші п'ятдесяти років
За даними німецької Спілки пенсіонерів з вищою освітою (Akademische Verein der Senioren in Deutschland, AVDS), це найменш чисельна група – близько 5 000 студентів по всій країні. За нею йде навчання з видачею сертифікатів, у якому беруть участь близько 17 000 осіб, а найчисельніша група – вільні слухачі. Як зазначає Deutsche Welle, їх по всій країні близько 36 000 осіб. Залежно від університетів та кількості лекційних і семінарських годин вартість навчання для вільних слухачів варіюється від 40 до 240 євро за семестр.
Чому пенсіонери хочуть вчитися?
«Одним із факторів, що пояснюють інтерес літніх людей до відвідування університетських занять, є те, що вони можуть отримати додаткову освіту, яка відповідає їхнім інтересам, і при цьому вони не перевантажені, як молоді люди, які освоюють майбутню професію», – підкреслює в інтерв'ю DW засновниця інтернет-порталу для людей пенсійного віку Ренате Фрех. Цей сервіс надає інформаційні послуги літнім людям у різних сферах, включаючи освіту, і працює під девізом: «Краще швидко знайти, ніж довго шукати».
За словами Фрех, навчання в університеті для пенсіонерів гарне тим, що воно надає свободу вибору. Літні слухачі самі вирішують, як довго вони хочуть вчитися, чи будуть отримувати диплом. І, нарешті, третій вирішальний фактор – це можливість спілкування з молодими людьми. «Не можна недооцінювати переваги від обміну знаннями та досвідом між різними поколіннями в одній аудиторії. Саме тому для продовження освіти багато пенсіонерів частіше обирають звичайні університети», – підкреслює 70-річна Ренате Фрех.
Незважаючи на те, що літні люди нарівні з молодими можуть вчитися в більшості університетів країни, у 2006 році в місті Бад-Майнберг для них відкрився Європейський центр університетського навчання (Europaisches Zentrum fur Universitare Studien, EZUS). Щороку 35 слухачів віком від 50 до 80 років проходять дворічні курси, які розділені на семитижневі модулі навчання. Літні люди вивчають такі предмети, як історія, охорона здоров'я, політика, богослов'я, соціальні, економічні та природничі науки, мистецтво та музику. По четвергах і п'ятницях відвідування обов'язкове. Для тих, хто не може брати участь в очному навчанні, існують заочні курси. Замість дипломів про вищу освіту випускники отримують сертифікати, що підтверджують складання іспитів з тих чи інших предметів. Плата за навчання тут вища, ніж у звичайних вишах, і становить 1200 євро на рік.
Кельнський університет – Мекка для вільних слухачів
Кельнський університет випереджає багато вишів країни за кількістю студентів старших п'ятдесяти років. «У зимовому семестрі 2018-2019 років у нашому університеті як вільні слухачі-пенсіонери було зареєстровано 1149 осіб. Серед них 639 чоловіків і 510 жінок. Крім того, рівно 600 студентів старших п'ятдесяти років навчаються за регулярними очними програмами бакалаврату та магістратури», – уточнює керівниця відділу координації роботи зі студентами старшими п'ятдесяти років Анне Лер.
При цьому вона підкреслює, що середній вік студентів старших п'ятдесяти, які навчаються за регулярною програмою, становить 56 з половиною років, а у вільних слухачів пенсійного віку – 68,8. «Виходячи з аналізу даних останніх десяти років, ми дійшли висновку, що найулюбленішими предметами слухачів пенсійного віку є гуманітарні науки, такі як історія мистецтва, філософія та соціологія», – підкреслює Анне Лер.
Як колишній співвласник фірми став студентом
Буркхард Деммінг закінчив Кельнський університет у 1983 році за спеціальностями «Математика» та «Економіка підприємства». У ті роки на робочих столах ще не було комп'ютерів. Він практично стояв біля витоків комп'ютеризації виробничого процесу і захопився програмуванням. Після університету Буркхард як молодий спеціаліст пробував свої сили на різних підприємствах, поки одного разу не прийшов в одну приватну фірму в Кельні, яка надавала консалтингові послуги підприємствам і банкам.
Молодий спеціаліст розробив для неї спеціальне програмне забезпечення. Незабаром Буркхард Деммінг став одним із співвласників фірми. Багато років він практично був її мозковим центром, об'єднавши навколо себе талановитих програмістів. У 2012 році головний власник фірми вирішив її продати. Фірму купила австрійська компанія. Буркхарду Деммінгу на той момент було 56 років. Він не став шукати нову роботу і пішов на дострокову пенсію. Однак сидіти без діла він так і не зміг. Буркхард вирішив зайнятися самоосвітою.
«Мені зовсім не хотілося займати місце на студентській лаві у випускників шкіл, тому я вирішив вступити до Хагенського заочного університету. Я людина дисциплінована, можу самостійно вчитися, але мені потрібен ментор і група людей, з якими я періодично можу обмінюватися інформацією та досвідом», – підкреслює 63-річний Буркхард Деммінг.
Щодня він проводив за робочим столом по кілька годин. Наприкінці кожного семестру їздив на триденні семінари. Спочатку він отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Економіка та соціологія». Потім продовжив навчання в магістратурі, отримавши ступінь магістра за спеціальністю «Фінанси та соціологія». Тепер допитливий розум пенсіонера спрямований на роботу над дисертацією «Штучний інтелект і суспільство». У ній Буркхард має намір дослідити, як штучний інтелект впливає на людей і змінює повсякденний спосіб життя.
Буркхарду Деммінгу важливо не зупинятися на місці, а розвиватися далі. Навчання в університеті допомагає йому залишатися молодим, бути в курсі найновіших наукових досліджень і самому брати в них активну участь. За його словами, робота та захист кандидатської дисертації стане підтвердженням того, що він недаремно, проживши понад півстоліття, продовжив свою освіту.