Під час кризи потенційні студенти починають ставитися до вибору країни більш селективно
Оскільки під час кризи присутній певний дефіцит фінансів, то до вибору країни, навчального закладу та навчальної програми потенційні студенти починають ставитися більш селективно. Відбір вишу відбувається за низкою показників.
Насамперед, це вартість навчання та проживання, рейтинг навчального закладу, навчальний план, що відповідає уявленню про знання, необхідні для подальшої роботи, можливість підробітку під час навчання, виділення стипендій, перспективи подальшої роботи в країні навчання, а для магістрантів та докторантів також важлива наявність наукового керівника та бази для проведення дослідницької роботи. При виборі країни навчання для наших студентів не останню роль відіграє можливість отримання візи.
Багато потенційних студентів при виборі закордонного університету в основному орієнтуються на його ім'я та положення в рейтингу. Однак у топових вишів дуже високі вступні вимоги, і навіть в умовах фінансової кризи імениті виші не знижують планки відбору майбутніх студентів.
За останні десять років кількість студентів, які здобувають вищу освіту за межами країни проживання (мобільних студентів), зросла майже на 70%. Згідно зі звітом Інституту статистики ЮНЕСКО таких студентів у 1999 році налічувалося 1,68 млн. Дані минулого року дають цифру вже в 2,9 млн студентів. За прогнозами IDP, організації, що займається просуванням австралійської освіти, до 2025 року кількість мобільних студентів збільшиться до 7,2 млн осіб.
Враховуючи, що навіть сьогоднішні студенти приносять значний прибуток національним економікам країн, які активно розвивають індустрію освіти (наприклад, у 2007 році Австралія отримала від експорту вищої освіти дохід у 4,2 млрд австралійських доларів), конкурентна боротьба між ними висока як ніколи. При правильному підході завжди можна відщипнути від «пирога» міжнародної освіти вагою в $1,5 трлн.
Крім чисто фінансової вигоди країни-експортери освіти отримують ще ряд переваг. По-перше, щоб забезпечити безперервність освіти для міжнародних студентів, виші цих країн приводять у необхідну відповідність навчальні плани та програми. Вони також переводять навчальний процес у дистанційні форми навчання або відкривають кампуси в інших країнах. Сучасні технології дозволяють бути студентом закордонного вишу, не виїжджаючи з країни проживання. По-друге, постійно вдосконалюється соціальна та побутова інфраструктура студентських містечок та місць проживання (іноді мова може йти про цілі невеликі міста, що працюють тільки на підтримку діяльності університету). Виникає цілий сегмент обслуговування студентів, що включає їх консультування з питань навчання, проживання, проведення вільного часу, підробітку під час навчання, можливостей подальшого працевлаштування.
По-третє, це постійне вдосконалення наукової бази – інакше не залучити молодих перспективних учених, а саме за показниками якості проведення науково-дослідної роботи вимірюється діяльність вишів у більшості країн. На цих даних також будуються світові рейтинги університетів. По-четверте, населення розвинених країн швидко старіє, і кадри, що йдуть на пенсію, поповнюють міжнародні випускники національних вишів.
Кому яку країну віддати перевагу для своєї освіти – справа індивідуальна. Криза минуща, знання – вічні. Разом з тим можна з великою часткою впевненості припустити, що потенційні студенти зі Східносибірської та Далекосхідної частини Росії в недалекому майбутньому все частіше обиратимуть для свого навчання азійські країни. Так ближче, та й дешевше.
Читайте також матеріал за темою: ЛІДЕРИ МІЖНАРОДНОЇ ОСВІТИ
За матеріалами ЦМК «Парта».