Згідно з соціологічними опитуваннями, більшість німців виступають за заборону паранджі та інших форм одягу, що повністю приховують обличчя в громадських місцях
Як повідомляє «Русская Германия», ще 20% «скоріше» за заборону приховувати обличчя під одягом у громадських місцях, ніж проти. Кожен восьмий житель країни (12%) відкидає заборону, 14% не мають з цього питання конкретної думки.
Дискусії про право мусульманок ходити Німеччиною в нікабі, бурці, паранджі тривають щонайменше останні п'ять років. Особливо вони загострилися в 2016 році після низки гучних нападів, скоєних у Європі іммігрантами-мусульманами.
Тоді скептично поставився до перспектив заборони консерватор Томас де Мезьєр, який обіймав на той час посаду міністра внутрішніх справ, а ось Юлія Клекнер, одна із заступниць голови Християнсько-демократичного союзу, досить послідовно виступала за введення подібних обмежувальних заходів. Клекнер і сьогодні вважає, що одягу, який повністю приховує обличчя, немає місця в Німеччині: «Нікаб не відповідає ліберальній правовій системі Німеччини та суперечить декларованому принципу рівності чоловіків і жінок».
З квітня 2017 року в ФРН заборонено носити головний убір, що закриває обличчя, на державній службі. Крім того, закон наказує жінці показувати обличчя, якщо органи правопорядку намагаються встановити її особу: поліція має право примусити жінку відкрити обличчя. Зміни були внесені й до правил дорожнього руху: сідати за кермо, приховавши обличчя, не можна, оскільки обличчя водія має бути впізнаваним при фіксації на радарах.
У Нідерландах порушникам заборони загрожує штраф до 400 євро, у Франції та Австрії – до 150 євро. За вісім років дії заборони у Франції санкції накладалися близько двох тисяч разів, кілька принципових порушниць отримували штрафи понад 50 разів. Комісія ООН з прав людини, яку очолює єгиптянин, закликала скасувати заборону, але французький уряд не звернув уваги на цю рекомендацію.
Втім, говорити про те, що із забороною на носіння нікаба у Франції скоротилися проблеми релігійної радикалізації, не доводиться: всі найкривавіші злочини ісламістів були скоєні вже в епоху дії закону. Нова ідеологічна суперечка, що турбує французьку громадськість, цього разу стосується «буркіні» – купальних костюмів, які повністю покривають тіло, в яких релігійні мусульманки відвідують басейни та пляжі.
Що стосується головних уборів, які допомагають приховувати обличчя, єдності в Європі немає: так, в Австрії цієї весни було заборонено носити хіджаб – мусульманську хустку, що прикриває волосся і залишає відкритим обличчя, дівчаткам дошкільного віку. У Німеччині відсутні єдині правила і для дорослих: у ряді федеральних земель суди приймали рішення, що забороняють носіння хустки на державній службі, суди наступних інстанцій зазвичай їх скасовували, посилаючись на панівну в ФРН згідно з Основним законом свободу віросповідання.
Якщо й йтиметься про заборони, які підтримала б більшість населення країни, вони стосуватимуться нікаба, паранджі, бурки та чадри. Нікаб – це головний убір, що залишає відкритими тільки очі. Паранджа – халат до п'ят, що приховує фігуру, який носиться разом із чачваном, сіткою з щільно сплетеного кінського волосу, що закриває обличчя – її надягають під паранджу. Бурка – це афганський варіант паранджі з «вбудованим» чачваном, а чадра – довгий вільний плащ або покривало, що приховує фігуру: чадра накидається поверх одягу і може іноді приховувати й обличчя.