«Про вдалу поїздку розповідають трьом знайомим, про невдалу – десяти». Цю фразу повторюють практично всі працівники наших турагентств, які з усіх сил намагаються відповідати етикету нового європейського зразка. Адже сьогодні в усьому світі бізнес (і не тільки тур) починається з люб'язної посмішки, а не з фрази «Що вас цікавить?». Оскільки Україна вважає себе європейською державою, виникає питання: чи підходимо ми з вами під ці загадкові стандарти середньостатистичного європейського туриста? За допомогою працівників готелів, стюардес і менеджерів турфірм ми спробували скласти своєрідну класифікацію. Отже...
1. Turistus obiknovenius. Це звичайний турист стабільно-середнього достатку. Як правило, він купує не дуже дорогий тур до країн, добре вивчених іншими. Такому мандрівникові зайвий ризик не потрібен. Іноді він виїжджає на екскурсії з групою. Частіше – просто тиняється вулицями, фотографуючи все, що привертає увагу. Коли набридне – смажиться на пляжі, щедро намазавши тіло маслом для засмаги й наклеївши на ніс традиційний листочок.
«Турист звичайний» за кордон їздить тільки відпочивати, і відпочиває всією сім'єю, включаючи й дворічних дітей. Для свого чада він завжди норовить купити конструктор lego, хоча вдома таких повно в сусідніх магазинах. Мабуть, з дитинства привчає до «закордонного» (цікаво, як почувається сам малюк?). Спокою від таких туристів у людних місцях немає жодного – бігають, метушаться, перекрикуються. Цей вид особливо популярний у країнах масового напливу літніх відвідувачів – Болгарії, Туреччині, Словаччині.
2. Turistus snobistus. Незважаючи на зовнішню респектабельність, його фінансові можливості не дуже високі. Але за свої сто доларів він хоче отримати комфорт і увагу на всю тисячу. Снобу завжди і вода тверда, і сонце бліде, і пальми низькі... Перманентне бажання «тримати марку» не полишає його ні вдень, ні вночі. Про його приналежність до касти обраних мають знати всі – від сусіда в літаку до покоївки в готелі. Але й без слів цей вид туриста впізнати дуже легко – по носі. Ніс завжди високо задертий і зневажливо зморщений.
Головна мета – збір матеріалів (фотографій, підписів) про те, в яких жахливих умовах він опинився під час відпочинку. Після прибуття на Батьківщину все це подається в турагентство, яке спеціально відправило бідолаху в справжнє пекло. Але пригоди незадоволеного на цьому не закінчуються – треба ж отримати компенсацію за моральну шкоду! Можна з упевненістю сказати, що такий турист є кошмарним сном кожного працівника туристичного бізнесу. Він і по судах тягатиме «за правду». Як правило, його претензії визнають безпідставними, але крові він встигає зіпсувати достатньо.
3. Turistus primerius. О, це справжня мрія турменеджера! Документи подає вчасно, в аеропорт приїжджає за дві години до реєстрації, і взагалі ні на що не скаржиться. Більше того, після повернення дякує менеджерам за чудовий відпочинок, обіцяє (і виконує обіцянку!) зробити «живу рекламу» агентству серед своїх знайомих і друзів. Зразковий турист повністю згоден із культурно-розважальною програмою готелю. У музеях він збирає всі буклети й проспекти, щоб вдома перекласти й виписати незнайомі слова в окремий зошит. Під час екскурсії уважно слухає гіда і навіть ставить розумні запитання.
Подорож для нього починається з... бібліотеки. Треба ж ретельно підготуватися й вивчити всі звичаї нової країни! Уперше приїхавши до Китаю, цей «відмінник» уже досконало володіє паличками для їжі. А в Англії його справді британським манерам позаздрить сама королева. Але, за словами працівників готелів, цей вид туристів є вимираючим. Шкода. Саме він міг би справити враження на іноземців і поліпшити підмочену репутацію наших співвітчизників за кордоном.
4. Turistus novoukrainius. Ось він – герой численних анекдотів і байок! Від гучних дзвінків його мобільного телефону під час спектаклів і кіносеансів здригається вся Європа. Йому не знайоме прислів'я про те, з яким статутом треба лізти в чужий монастир – статут має бути тільки власний! Цей турист як дитина: він не розуміє значення слів «не можна» і «не прийнято». Як це не можна фотографуватися на руїнах стародавніх храмів? Чому це не прийнято знайомитися з жінками на вулицях арабських країн?
Цей вид туриста легко впізнати по захопленому погляду, яким він дивиться на яскраві вогні нічних міст. Улюблене заняття – знімати кінокамерою. Причому не стільки всесвітньо відомі пам'ятки, скільки себе на їхньому тлі. У турагентствах таких відвідувачів люблять і не звертають уваги на їхню «своєрідність». До того ж вони часто залишають непогані «скромні» подарунки на знак подяки.
5. Turistus problemius. Металодетектор в аеропорту швидше пропустить панка, з ніг до голови обвішаного залізом, ніж проблемного туриста. Йому доведеться кілька разів перетрушувати свій багаж, щоб знайти квитки, які були вкладені в паспорт, що лежав у пакетику, який зберігався в книжці, яка... І так до безкінечності.
Мандрівник-невдаха завжди забуває своїх дітей на пляжі, папугу в літаку, а свою голову – вдома. Це він біжить за автобусом, запізнившись рівно на 5 хвилин. І саме він помилково лізе в чужий номер, переплутавши ключі. Здається, що всі лікарі готелю працюють тільки на нього – то він у басейні послизнувся, то зуб вибив під час екскурсії. «Взяти б наручники й прикувати такого туриста до дверної ручки», – мріють працівники готелю й гіди. Але насправді турист проблемний нікому не бажає зашкодити. Навпаки, від щирого серця пропонує всім свою допомогу. Краще б він цього не робив, адже від його добрих справ страждає вся група.
6. І, нарешті, Turistus bisnesmenius. Його неможливо побачити гуляючим по вулицях або відпочиваючим за столиком у кафе. Ця людина надзвичайно зайнята. Він може десятки разів побувати в Парижі, але жодного разу не побачити Ейфелеву вежу або Лувр. Очі бізнесмена прикуті до ділового блокнота вагою з кілограм, а вуха чують лише дзвінок мобільного телефону.
Красоти та пам'ятні місця його мало цікавлять. Головне – добре виспатися перед важливою зустріччю. День розписаний по хвилинах. Стюардеси навіть жартують, що при посадці доводиться пояснювати пасажирам бізнес-класу, в якій саме країні вони приземлилися зараз. Тепер діловий турист приземляється не лише в європейських країнах. Відвідування Японії або Сінгапуру для нього є звичайною робочою поїздкою.
Як би ми не класифікували нашого українського туриста, працівники цієї сфери своїх клієнтів люблять. І всі як один бажають їм, насамперед, успішної роботи та багато-багато грошей, які вони могли б витрачати саме на подорожі. А тури купували саме в їхніх агентствах.