Така робота
Лише 6% людей на Землі можуть вивчити іноземну мову досконало. Але і вчені, і педагоги запевняють: мотивована людина в будь-якому віці може опанувати дві-три і більше іноземних мов та активно використовувати їх у роботі. Докази? 40% працівників південнокорейських компаній вивчають англійську, а 33% – одразу дві іноземні мови в надії знайти більш престижну та високооплачувану роботу. Готуючись до Олімпіади-2008, понад 50% пекінських поліцейських навчилися пояснюватися англійською, а ще їм запропонували вивчити німецьку, французьку та арабську.
У деяких галузях кар'єрне зростання безпосередньо пов'язане з умінням спілкуватися кількома іноземними мовами – це, наприклад, міжнародні відносини, дипломатія, торгівля, транспорт, зв'язок, журналістика, організація міжнародних заходів (виставки, ярмарки, конференції, спортивні змагання, гастролі та світові турне).
Велика кількість офіційних мов об'єднаної Європи – а їх вже 21 – нікого не лякає. Більше того, Європейський парламент розробив програму, згідно з якою кожен житель Євросоюзу зобов'язаний (!) володіти щонайменше двома іноземними мовами, щоб повною мірою користуватися своїми правами та свободами.
Швейцарія, що має чотири офіційні державні мови, давно реалізує шкільні програми, які підтримують багатомовність. А швейцарське ноу-хау, заради якого сюди їдуть іноземні студенти, – професійні програми готельного менеджменту з двома-трьома робочими мовами. Наприклад, спільними зусиллями двох швейцарських шкіл Surval Mont-Fleuri та Institut Villa Pierrefeu розроблено програми для дівчат старше 15 років «Протокол та етикет», «Міжнародний етикет», «Офіційний та дипломатичний протокол». Викладання ведеться англійською, друга обов'язкова мова – французька; щоб отримати диплом, учні повинні скласти кваліфікаційні міжнародні іспити з обох. Додатково можна вивчати німецьку, іспанську, італійську, російську.
«В інституті іноземних мов я вивчала англійську, французьку та іспанську, мріяла стати гідом-перекладачем, – розповідає Олександра Пороженко. – Але ось несподіваний поворот долі – і я закінчую швейцарську Glion Hotel School. Треба шукати роботу. Розсилаю резюме підряд, просто за довідником, у всі готелі Європи. І раптом відповідь з Канн: готелю «Редіссон» якраз потрібен менеджер з англійською, французькою, іспанською та російською. Невже стали в нагоді мої знання? І рідна російська? Співбесіда телефоном... Ура! Я їм підходжу. За кілька місяців життя в Каннах стало звичним, буденним, з'явився вільний час... Думаю, його слід витратити на італійську мову».
Учення – світло
Комбіновані курси для дорослих, наприклад, два тижні – англійська, два – французька, замовляють дуже рідко. І це зрозуміло: більшість студентів стурбована тим, щоб хоча б одну іноземну мову «дотягнути» до Advanced. Звичайно, і школа, і сам студент зацікавлені в максимальному результаті за короткий термін, що вимагає повного «занурення» (і в школі, і за її межами – одна мова). Інша річ, якщо людина вже вивчила мови, і їй потрібна саме білінгвальна практика. Тоді він вибирає курси, скажімо, англійської в Іспанії чи Швеції, німецької – у франкомовній частині Швейцарії тощо.
Для школярів хорошою підмогою можуть стати міжнародні літні табори, що дозволяють поєднати вивчення однієї мови в класі з самостійною практикою іншої (або кількох) за його межами. «У канадському спортивному таборі «Едфай» зібралися діти з усього світу: зі США, Південної Америки, троє з Росії, двоє з Китаю і майже половина – місцеві, канадські підлітки, – розповідає московська школярка Марина Катунська. – Зранку в нас були уроки англійської, а потім починалася спортивна програма, яка озвучувалася пекельною сумішшю з англійських, французьких, іспанських слів та російських... скажімо, вигуків. Як не дивно, всі все розуміли. Всі наші тренери були білінгви: з англійської на французьку і навпаки вони переходили не змигнувши. Хочете вірте, хочете ні, але до кінця зміни я сяк-так пояснювалася з сусідкою по кімнаті її рідною іспанською, хоча до цього вчила лише англійську та французьку».
Вивчення кількох мов можна поєднати і з отриманням такого необхідного нині бізнес-освіти. Ряд європейських бізнес-шкіл пропонують програми Bilingual MBA. Наприклад, при вступі до IESE Business School (Іспанія, Барселона) іспанську не питають – тільки TOEFL, але протягом першого року навчання студенти опановують іспанську на досить просунутому рівні, і на другому курсі ряд дисциплін вже вивчають іспанською. Вимога до вступників до Institut d'Etudes Politiques de Paris (Франція) на програму MBA Sciences Po – вільне володіння і англійською, і французькою. Universidad Comercial de Deusto (Іспанія, Більбао) готує кадри спеціально для міжнародної торгівлі, і сюди, на MBA-програму The European Management Trilingual, приймають лише студентів, які впевнено володіють англійською, французькою та іспанською.
Науковий підхід
Поліглоти, які самостійно опанували десятки мов, стверджують, що вивчити п'ять-шість іноземних мов може і людина із середніми здібностями. Дуже важливо бути комунікабельним: добре тому, хто, знаючи лише кілька десятків слів, легко вступає в бесіду з іноземцем і досягає взаєморозуміння, тоді як інший і граматику вчив, і читає без словника, а не може вичавити з себе найпростішої фрази. На щастя, комунікативні навички легко розвинути на відповідних тренінгах та курсах.
Мінімальний рівень – «мова для виживання» – доступний кожному: це всього 50-100 побутових фраз і 400-500 слів. Оволодівши цим базисом, необхідно постійно його експлуатувати і потроху нарощувати, не пропускаючи жодного шансу щось почути, прочитати, сказати. Не варто нехтувати навіть такою дрібницею, як вимовити до речі sorry або cherchez la femme.
Психологи з'ясували: щоб нова незнайома інформація закріплювалася в асоціативних ланцюжках пам'яті, її треба подавати «з гарніром» раніше засвоєних знань. При цьому нове має становити 20-30% від вже відомого. Отже, чим більше людина знає, тим більше нової інформації вона може сприйняти. Ось чому вивчення другої, третьої тощо мов дається легше і швидше: кожна раніше освоєна мова стає опорою для наступної. Недарма в класичній гімназії вивчають латину: європейські мови значною мірою успадкували латинський словник і логічну структуру давньої мови. Латина для поліглота – не канувший у Лету «мертва мова», а надійна опора при вивченні всіх мов романської групи.
Що робити
Природне багатомовне середовище – найкращий засіб для шліфування знань і навичок, набутих самостійно або на курсах. Якщо немає можливості для «занурення», доведеться надихатися досвідом кардинала Меццофанті – хранителя бібліотеки Ватикану, який вільно говорив 27 мовами. Він жодного разу не покидав Італії, але не пропускав нагоди поговорити з відвідувачами бібліотеки: з лордом Байроном англійською, з іспанськими священниками іспанською.
При взаємодії кількох мовних систем у пам'яті утворюються складні перехресні асоціації, завдяки яким легше знайти потрібне слово, побудувати фразу. Але в цієї легкості є зворотний бік – міжмовна інтерференція, коли норми однієї мови переносяться на іншу. Звести подібні помилки до мінімуму допомагають уроки порівняльної типології. А тим, хто вивчає паралельно кілька мов, корисні білінгвальні заняття, мета яких – усвідомити і запам'ятати «підступні пастки» в граматичних системах двох мов.
Головний ворог поліглота – втома, адже займатися мовою треба постійно, а іноді так хочеться кинути все... У цьому випадку психологи рекомендують зробити паузу: взяти для читання детектив «полегше», подивитися недубльовану комедію, не особливо навантажену сенсом, просто погортати словник, послухати музичні новинки радіостанцій. Але не кидати!
Коротко підсумовуючи досвід відомих поліглотів, можна сказати: терпіння і труд все перетруть. Всі вони радять приблизно одне й те саме: 1) займатися щодня; 2) завжди мати при собі навчальні матеріали і заглядати в них кожну вільну хвилину; 3) не зубрити окремі слова у відриві від контексту – тільки в смислових зв'язках; 4) якомога більше читати, підбираючи тексти доступного рівня, дивитися недубльовані фільми, слухати касети та радіо; 5) в першу чергу вивчити «міні-розмовник» – готові фрази та конструкції, максимально часто вживані в повсякденному мовленні; 6) не пропускати найменшого шансу мовної практики.