Втім, не всім студентам може припасти до душі система польської вищої освіти. Наприклад, тут хоч і не виганяють з вишу за незданий іспит, але студент повинен заплатити і знову пройти навчальний курс з того предмета, з якого він завалив сесію.
Полювання на польський виш
Тим українським абітурієнтам, які оберуть для отримання вищої освіти саме цю країну, пощастило. Справа в тому, що у 2005 році Україна і Польща підписали міжурядову Угоду про академічне визнання документів про освіту та рівноцінність наукових ступенів. Говорячи простими словами, це означає, що всі польські виші визнають український атестат. Тому цього документа цілком достатньо, щоб після закінчення школи одразу ж почати вступати до того чи іншого вищого навчального закладу Польщі. При цьому абітурієнтам навіть не потрібно проходити зовнішнє незалежне тестування.
Навчання тут повністю комп'ютеризоване
ОБИРАЄМО ВИШ. Для початку кожному кандидату в студенти потрібно буде обрати собі навчальний заклад. Зробити це можна в Мережі на сайті www.studyinpoland.pl. Цей інформаційний ресурс був створений спеціально для того, щоб привернути іноземних студентів до польських вишів. До речі, саме тому тут навіть є сторінка українською. Крім того, у кожного вишу на цьому сайті є своя сторінка. Там можна знайти загальну інформацію про нього з посиланням на офіційний сайт, про вартість навчання, про пропоновані спеціальності, а також про стипендіальні можливості для студентів-іноземців.
Продовжити пошук можна на подібному сайті – www.studiamagisterskie.info.
ПРОЦЕС ВСТУПУ. Забіг вишами в Польщі починається наприкінці травня і триває до середини липня. Якщо порівнювати процес вступу в цій країні з іншими європейськими країнами, то без перебільшення можна сказати, що польські виші набагато менш вимогливі до наших студентів, ніж, наприклад, британські чи німецькі. Наприклад, пакет документів, який потрібно підготувати для вступу, тут набагато менший. У більшості вишів вступнику потрібно подати лише заповнену онлайн-анкету (вона висить на сайті обраного вишу), оригінал атестата з додатком (для майбутніх магістрів – диплом бакалавра з додатком) та його нотаріально завірений переклад, меддовідку, а також сертифікат про знання польської мови (вимагають не завжди).
Однак у цій справі є свої нюанси, через які підготовка необхідних паперів може вилитися в копієчку. Наприклад, на документах про освіту в обов'язковому порядку має стояти апостиль (спеціальна печатка) українського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, який підтверджує, що вони справжні (вартість – 111-339 грн за один документ). Також, наприклад, державні виші в Польщі вимагають, щоб документи перекладав лише спеціальний присяжний перекладач, зареєстрований у Національному реєстрі присяжних перекладачів Міністерства юстиції Польщі (їх перелік на www.ms.gov.pl). Його послуги коштують 35 злотих (близько 7,75 євро) за 1125 знаків. Якщо ж переклад зроблено в Україні, його потрібно нотаріально завірити в Консульстві Республіки Польща. А це коштує недешево – 30 євро за сторінку.
І, нарешті, розгляд документів від вступника – платний. Так, якщо вступати до держвишу, доведеться заплатити 200 євро. А якщо ж мова йде про приватний виш, то ця сума може бути набагато меншою – 70—400 злотих (15,5-89 євро).
Випробування на міцність
У більшості випадків іноземців у Польщі зараховують за документами і без вступних іспитів. Однак, за словами експертів, іноді можливі винятки з правила. Наприклад, деякі виші можуть попросити кандидата в студенти скласти профільний тест (залежно від обраної спеціальності) або ж пройти співбесіду по Skype, щоб перевірити його знання польської мови.
МОВНЕ ПИТАННЯ. До речі, підтвердити знання польської мови на рівні B1 або B2 потрібно обов'язково. Є ще два способи, крім співбесіди (її проводять не всі виші), як це можна зробити. Перший – закінчити річний курс в одній із мовних шкіл Польщі, з сертифікатом якої можна вступати до будь-якого вишу. Повний перелік таких шкіл є на цьому сайті – nauka.gov.pl. Другий – скласти іспит і отримати сертифікат Держкомісії Польщі. Зареєструватися на нього можна на сайті: certyfikatpolski.pl. До речі, тут викладені приклади завдань, які можна завантажити.
Що ж до самого тесту, то він складається з письмової (читання, письмо, граматика, розуміння на слух) та усної частин, а мінімум балів, який потрібно набрати, – 119 з 200. Коштує тест залежно від рівня – 60 (для рівня B1) або 80 євро (для рівня B2). Усім, хто складає, потрібно буде заплатити ще 20 євро за сам сертифікат.
Іспит проходить в Україні лише 1-2 рази на рік. Як правило, восени або навесні. Це пов'язано з тим, що в нашій країні бажаючих скласти польську мову не так вже й багато, а іспит проводиться, тільки коли від країни збирається не менше 20 осіб. Тож не виключено, що вступнику, якщо від нього вимагатимуть саме цей сертифікат, доведеться вирушити складати іспит, наприклад, до Варшави, де він проходить набагато частіше.
Гроші на навчання
Ціна за польську «корочку» порівняно невисока. В середньому за рік навчання в державному вищому навчальному закладі іноземцям доведеться заплатити 2000-4000 євро, а в приватному можна вкластися і в 1000-1500 євро. А ті українці, у яких є Карта поляка (документ, що підтверджує належність до польського народу), взагалі можуть вчитися там безкоштовно.
ЗНИЖКИ ТА БЕЗКОШТОВНІ МІСЦЯ. Крім того, польські виші готові йти на поступки. Наприклад, студент може написати заяву на ім'я ректора з проханням зробити йому знижку на навчання. За розповідями наших студентів у Польщі, іноді їм вдавалося знизити ціну з 3000 до 1000 євро на рік. Більше того, навчатися в польських вишах можна абсолютно безкоштовно. Наприклад, цього року варшавська Політехніка виділила понад 60 безкоштовних місць для українців, а Політехніка в Лодзі – 25. Інформація про такі безкоштовні можливості від різних польських вишів регулярно з'являється на сайті Посольства Республіки Польща (www.kijow.polemb.net).
НАВЧАТИСЯ У ВРОЦЛАВІ. Також у Польщі для іноземців існують різні освітні проекти, які пропонують переможцям як приз безкоштовне навчання. Наприклад, некомерційний проект Teraz Wroclaw (study-in-wroclaw.pl), переможці якого отримують можливість безкоштовно навчатися у вишах міста Вроцлав, отримавши там диплом бакалавра або магістра. Сам конкурс стартує щорічно в лютому, а документи (заповнена анкета вишу, атестат або диплом бакалавра з апостилем, переклад документів і медична довідка) можна подавати до кінця червня. Потім усі кандидати в стипендіати повинні будуть пройти 15-хвилинну співбесіду польською мовою через Skype. Після цього весь пакет документів з результатами співбесіди члени комісії відправлять в обрані виші. І вже на початку серпня ті оголосять свій вердикт.
Кількість переможців для кожного вишу може бути різною. Наприклад, Вроцлавський університет відбирає 35 осіб, Вроцлавський природознавчий університет – 13-14, а приватні виші дають лише 2-3 безкоштовних місця. Переможці Teraz Wroclaw звільняються лише від плати за навчання, а всі інші витрати вони змушені покривати самостійно.
«СХІДНІ СТИПЕНДІЇ». Ще є стипендія для тих, хто хоче отримати «корочку» магістра, – це 2-річна програма Варшавського університету за спеціальністю «Східноєвропейські студії» (www.studium.uw.edu.pl). Брати участь у конкурсному відборі можуть лише випускники-гуманітарії, у яких уже є диплом магістра або спеціаліста.
Щорічно конкурс на стипендію стартує в грудні. Спочатку всіх потенційних стипендіатів відбирають за документами. Їм потрібно до середини березня подати заповнену аплікаційну форму, диплом, CV, мотиваційний та рекомендаційний листи, список наукових публікацій або будь-яких наукових досягнень та реалізованих проектів, документ про знання польської мови. Далі з середини квітня до кінця травня ті, хто пройде перший етап, будуть складати письмовий іспит та проходити кваліфікаційне інтерв'ю. І лише в середині червня комісія оголосить список 25-ти переможців. Стипендія покриває вартість навчання, інтенсивний курс польської мови, навчальні матеріали, дослідницький тур по Польщі, а також щомісяця всі стипендіати отримуватимуть близько 1300 злотих (288 євро). Що стосується самого навчання за програмою, то воно починається в жовтні.
СТИПЕНДІЯ ІМ. ЛЕЙНА КІРКЛАНДА. Крім навчальних стипендіальних програм, що закінчуються отриманням диплома про вищу освіту, Польща пропонує багато програм для професійного вдосконалення. Наприклад, одна з таких – це річна програма ім. Лейна Кіркланда (www.kirkland.edu.pl). Кожного року за нею відбирають близько 50 переможців-стипендіатів, які їдуть вчитися та проводити дослідження в одному з вишів Варшави, Кракова, Познані, Вроцлава або Любліна. Подавати документи на цю програму можуть активісти, журналісти, викладачі вишів, експерти, політики, працівники урядових та муніципальних установ, керівники громадських організацій, менеджери та ініціатори культурних заходів, які зацікавлені отримати додаткову освіту в таких сферах: економіка та управління, публічне адміністрування, право, суспільні та політичні науки, міжнародні відносини, гуманітарна допомога тощо.
Щорічно конкурс починається в січні, а документи перестають приймати в березні. Вже в квітні відібраних за документами учасників запросять на кваліфікаційне інтерв'ю, а остаточні результати будуть відомі в травні. Стипендія покриває всі витрати учня: вартість навчання, медстраховку, витрати на житло та навчальні матеріали, квиток в обидві сторони. Крім того, кожного місяця всі стипендіати отримують 1750 злотих (близько 390 євро).
ІНШІ МОЖЛИВОСТІ. Дає Польща і наукові стипендії. Наприклад, програма ім. Кшиштофа Скубішевського (наукове стажування у Варшавському університеті або в іншому виші), стипендія уряду Польщі для молодих учених (інформація про ці дві програми – на www.studium.uw.edu.pl), а також стипендія Ягеллонського університету (www.uj.edu.pl\/funduszestypendialne). Ще є творчі стипендії, найпопулярніша з яких – Gaude Polonia (www.polinst.kiev.ua). Вона призначена для людей, які працюють у різних видах мистецтва, та перекладачів польської літератури. Усі переможці проходять творчу практику в одній з установ культури в Польщі, працюють над своїм творчим проектом та отримують щомісячну стипендію в 3000 злотих (665 євро). А інформацію про всі польські стипендії найкраще відстежувати на сайті Посольства Республіки Польща.
Продовження далі. <\/em><\/p>
Людмила КОЛБ,
«Сьогодні».<\/strong><\/p>