ФМС спростувала відомості про сотні тисяч українських біженців
Напередодні свят ФМС спростувала повідомлення російських державних ЗМІ про численних біженців з України, які хочуть отримати російське громадянство. Як повідомив на засіданні Комісії з моніторингу ситуації в Україні в Раді Федерації РФ 7 березня заступник керівника служби Анатолій Фоменко, з початку 2014 року за статусом біженця звернулися 82 громадяни України.
А інформація, що з'явилася в ЗМІ, про понад 143 тис. звернень із проханням про надання притулку – це кількість громадян України, які просто перетнули кордон Росії з початку загострення ситуації в Києві.
За його словами, критичної ситуації з прибуттям українських біженців до Росії поки не спостерігається, однак відзначається тенденція, пов'язана з намірами громадян України не повертатися на батьківщину, продовживши термін свого законного перебування в Росії шляхом отримання дозволу на тимчасове проживання та посвідки на проживання.
Спростовувати повідомлення про майже 150 тис. українських біженців ФМС довелося після серії сюжетів про людей, які зриваються з малими дітьми з насиджених місць, а заодно про готових прийняти їх у своїх домах москвичів. Українські ЗМІ відповіли іншими сюжетами – про гастролюючих по Росії професійних аферистів, які заробляють, проливаючи сльози перед російськими телекамерами.
Як би там не було, завдяки подіям на батьківщині бажаючі легалізуватися в Росії люди з українськими паспортами отримали зараз деякі переваги перед громадянами інших держав.
Як повідомляється на офіційному сайті ФМС РФ, «громадяни України можуть звернутися до підрозділів ФМС Росії за місцем перебування з питань оформлення дозволу на роботу та патенту, дозволу на тимчасове перебування, посвідки на проживання та громадянства, а також надання притулку. Керівникам територіальних органів ФМС Росії дано вказівку уважно ставитися до звернень громадян та оперативно розглядати заяви та клопотання від громадян України».
Правозахисники вітають лібералізацію щодо абсолютно безправних до останнього часу в Росії українців, чим би вона не була викликана.
За словами голови комітету «Громадянське сприяння», керівника мережі «Міграція та право» правозахисного центру «Меморіал» Світлани Ганнушкіної, якщо на самому початку подій на Майдані українців взагалі намагалися не пускати до Росії, то у зв'язку зі зміненою ситуацією міграційні служби отримали інші інструкції.
«Не було б щастя, та нещастя допомогло, – заявила Ганнушкіна «Газеті.Ru». – Зараз у людей з'явилася надія на легалізацію – може, зійдуть за біженців».
За її словами, довгі роки легалізуватися в Росії безуспішно намагається величезна кількість людей (у тому числі етнічних росіян) із паспортами країн СНД, які не з власної волі стали іноземцями. Серед них і реальні біженці, і ті, хто приїхав як трудовий мігрант, але зрозумів, що хоче залишитися жити в Росії, і ті, хто намагаються возз'єднатися з рідними. Але досі російське законодавство цього практично не дозволяло.
Особливо важко стало з початку 2014 року, після набрання чинності новими законами в міграційній сфері, розповіла Ганнушкіна. Один із них стосується обмеження терміну перебування для іноземців із безвізових країн 90 днями протягом півроку. Таким чином передбачалося усунути лазівку, коли іноземці, які не мають дозволу на роботу, могли виїхати з Росії на один день, а потім повернутися на законних підставах.
У підсумку на початку року на кордоні між Україною та Росією стояли тисячі людей (з числа тих, хто звик кожні три місяці виїжджати, відмічатися та повертатися). У Брянську був мороз мінус десять градусів, але замерзлих і голодних людей не пускали ні до Росії, ні до України, де вони вже встигли поставити штамп про виїзд.
«Звісно, це було безглуздо, і ситуацію треба було виправляти, – каже експерт. – Але не таким способом, і принаймні до людей треба було донести цю інформацію хоча б на кордоні. Адже йдеться про простих людей. З великими труднощами вдалося домогтися, щоб людям дозволили в'їхати в країну (оскільки їх просто ніде було тримати в транзитній зоні), але при цьому з них взяли зобов'язання виїхати в Україну протягом трьох днів. Ось так із людей роблять злочинців».
Крім того, розповіла Ганнушкіна, до її комітету масово звертаються люди – подружжя або батьки громадян Росії, які спокійно виїхали з родиною за межі країни, але потрапити назад уже не могли, не розуміючи при цьому, в чому ж вони завинили.
«Це нескінченні та абсолютно дикі історії, – каже вона. – Наприклад, до нас звернулася вагітна жінка, яка розповіла, що за час весільної подорожі до Туреччини в її чоловіка з незрозумілої йому причини ліквідували дозвіл на тимчасове проживання. В іншій ситуації чоловік-росіянин в аеропорту зустрічав дружину-українку з дитиною – громадянином Росії, яка їздила до батьків в Україну. Зрозумівши, що дружину через кордон не пропустять, він попросив, щоб йому віддали хоча б утомленого від перельоту немовля, щоб вдома переодягнути його та покласти спати. Не дозволили, малюк захворів».
Ще один нещодавній закон – про «гумові квартири» – поставив у безвихідне становище безліч людей, які опинилися порушниками правил міграційного обліку. Як розповіла «Газеті.Ru» керівник одного з підмосковних агентств, що надають сиділок для догляду за хворими та літніми людьми, більша частина її співробітниць – громадянки України. І навіть якщо вдається підібрати їм роботу не в лікарні, а з проживанням, про реєстрацію за місцем проживання мова ніколи не йде.
У таких випадках виходи два, розповіла співрозмовниця «Газети.Ru»: або реєструвати їх за гроші за фіктивними адресами, або взагалі не оформляти.
Працюють без оформлення і численні доглядальниці-няні-домробітниці, які домовляються про роботу напряму, без кадрових агентств. І їх безпосередньо стосуються правила про в'їзд, які змушують їхати додому кожні три місяці. Зараз, коли з'явилася можливість легалізуватися, можливо, частина з них вирішить назвати себе біженцями. А гостро потребуючі їхніх послуг москвичі погодяться «прихистити» «біженців».
Зраділи і зацікавлені в дешевій робочій силі більші роботодавці. Не встиг уряд РФ розглянути рішення про спрощений в'їзд на територію Росії жителів України, як столичні компанії почали заявляти про те, що готові надати біженцям робочі місця.
Що ж стосується реальних біженців з України, то, за словами Ганнушкіної, таких немає.
За її словами, не було жодної хвилі міграції, при якій біженці не знаходили б дорогу до центру «Меморіал». «У нашої організації є філії по всій Росії, і я попросила навести довідки у всіх прикордонних районах, – розповіла вона. – Ніхто не бачив жодного живого біженця, який би прийшов до наших юристів. Крім того, Україна – це не Сирія. І у всіх там є родичі та знайомі. Але досі ніхто ні до кого з нас не приїхав. А коли стався перший з тих, хто дістався до Москви, вірмено-азербайджанський конфлікт, багато хто надавав тим, хто втікав від нього, своє житло. Молода сім'я моєї доньки тоді переїхала до нас, поступившись своєю московською квартирою біженцям.
Під час конфлікту в Чечні до всіх приїжджали родичі та знайомі. А у нас у приймальні тоді збиралися натовпи біженців».
Що стосується останніх ініціатив про спрощення процедури отримання російського громадянства, запропонованих Дмитром Медведєвим, то, на думку Ганнушкіної, слід піти далі і дозволити подвійне громадянство. «Відмовитися від свого громадянства заради російського готові ті, хто давно тут живе і перебуває у стійкому зв'язку з Росією, – вважає вона. – Зовсім інша справа – жителі України. Але для них винятку теж не робиться. Отже, хочуть зробити в Криму як в Осетії та Абхазії, де на чужій землі роздали людям російські паспорти. Зараз там повно наших громадян, і пора їх «захистити». Це дуже нечесна політика».
Ірина РЕЗНИК,
«Газета.Ru».
