Якщо західні університети по кишені сьогодні лише багатим, то коледжі – це реальний шанс для дітей «середнього класу» отримати європейську освіту. Навчання в коледжі у 3-4 рази дешевше, ніж у тамтешніх школах або університетах. Це раз. Два – професіям, за якими їдуть за кордон, у нас або не навчають, або рівень викладання відстає від світових стандартів. Три – після коледжу є шанс отримати в тій же країні роботу (у деяких країнах можна працювати і під час навчання – про це ми скажемо нижче). Чотири – з коледжу відкривається прямий шлях до університету, причому одразу на магістерський курс. Наприклад, шестирічний шлях до західного магістерського диплому за схемою «6 років у коледжі + 2 в університеті» обійдеться дешевше, ніж варіант «2 роки в школі + 6 в університеті».
Західні коледжі – це зовсім не аналоги наших технікумів або тим більше ПТУ (хоча деякі з них зараз теж перейменувалися в коледжі). Як правило, це такий вид освіти, який поєднує в собі програму старших класів школи та перший ступінь університету. У нас, наприклад, 19-річний випускник отримує диплом про середню професійну освіту. А 22-річний випускник західного коледжу отримує диплом бакалавра – тобто документ про закінчення першого ступеня вищої освіти.
Інтерес до закордонних коледжів у нашій країні зростає. Ще пару років тому про них і розмов не було. Але вже зараз вітчизняні освітні компанії відправляють щороку на навчання у закордонні коледжі не менше 100 осіб.
Якщо говорити про професії, за якими частіше їдуть на Захід, то до Великобританії вирушають вивчати право, дизайн, мистецтво, інженерну справу та медицину. В Іспанії – також дизайн та медицину. Технічні науки та бізнес – до Сполучених Штатів. Машинобудування – безумовно, до Німеччини. Готельна та ресторанна справа – звісно ж, до Швейцарії та Австралії. Хоча цей перелік далеко не вичерпує всього, чому в цих країнах можна навчитися.
Анна Данилова, 19 лет, студентка American College of Switzerland, специальность «гостиничный менеджмент»:
- Я часто бываю в туристических поездках, поэтому на своем опыте знаю, что значит для туриста хорошие условия отдыха. Мне очень хочется участвовать в создании в отелях уюта и теплого, доброжелательного отношения к постояльцам. Мне нравится общаться с людьми. Учеба в Швейцарии дала мне понимание того, что в гостиничное дело надо вкладывать много труда и терпения. Я убедилась в этом, когда проходила стажировку в одном из отелей в Турции. И чем больше я узнаю, тем больше мне нравится моя профессия.
Некоторые выбирают колледж потому, что он дает возможность растянуть время подготовки к университету и заработать денег на учебу. Это относится к тем странам, где студентам разрешено подрабатывать (США, Австралия, Новая Зеландия).
Оксана Петренко, студентка Washington Tutors College:
- В прошлом году мы с мужем уехали в Штаты. Я хочу учиться в университете на PR-менеджера. Но это будет стоить мне $10 тысяч в год. Таких денег пока нет. Я поступила в колледж. Учеба здесь стоит всего $2.500. Получила работу в небольшой PR-компании помощником менеджера. Мой муж компьютерщик. И надеюсь, нам удастся скопить денег для университета.
БАГАТОСТУПІНЧАСТА ПЕРЕДАЧАВступати до коледжу можна в 16 років. Але можна і пізніше, треба тільки враховувати, що всюди різна система. І вступати доведеться не на 1-й або 3-й курс, як вважається у нас, а на той чи інший ступінь (рівень) навчання. Це суттєва різниця, тому що на кожному ступені потрібна різна підготовка та видаються різні сертифікати.
У Великобританії, США, Німеччині та Іспанії прийнята 4-рівнева структура коледжу. Розглянемо для прикладу англійську систему.
1-й рівень відповідає двом старшим класам школи, і після нього видається свідоцтво про загальну середню освіту (в Англії цей рівень називається A-LEVEL). Але на відміну від школи, у коледжі вивчають не всі предмети в повному обсязі, а в першу чергу ті, які необхідні для даної спеціальності (зрозуміло, що майбутній бакалавр права повинен більше зубрити гуманітарні науки, а інженер і медик – навпаки, природничі). І на відміну від школи, студент коледжу має право вибирати предмети – мінімум п'ять у триместрі. Це підготовчий рівень, який поки що не дає професійного сертифікату.
На другому рівні можна вчитися з 18 років – або після 1-го рівня в коледжі, або після середньої школи. В Англії цей рівень називається New Foundation. У перший рік на цьому рівні вивчають чотири предмети за обраною спеціальністю. На Заході вважають, що краще вивчати менше предметів, але ґрунтовно. По одному з них одразу, наприкінці року, треба скласти кваліфікаційний іспит. На другий рік залишається три предмети і відповідно три іспити. За результатами цих чотирьох іспитів видається диплом Advanced International Certificate of Education (AICE). Цей диплом дає право працювати за спеціальністю, але, зрозуміло, не займаючи менеджерських позицій (наприклад, помічником нотаріуса тощо). А випускні іспити цього рівня можуть бути зараховані при вступі до університету на перший ступінь вищої освіти.
Тепер перед студентом три варіанти: йти працювати, продовжувати навчання в коледжі або піти до університету.
На 3-му рівні коледжу навчаються один рік і отримують сертифікат General National Vocation Qualifications (GNVQ). Здебільшого сюди вступають молоді люди, які прагнуть досягти рівня менеджерів та керівників першої ланки. На цей рівень йдуть також ті, хто хоче підвищити кваліфікацію або змінити професію на суміжну.
І, нарешті, 4-й рівень. Ще один рік навчання – і вам вручають диплом бакалавра, який дає право обіймати керівні посади середньої ланки або керувати невеликою фірмою. Наприклад, юрист може відкрити свою контору, а медик – процедурний кабінет.
Щодо працевлаштування, то в Англії, Німеччині дозволяється працювати після 2-го рівня коледжу. А в Іспанії – тільки після 3-го рівня. У США офіційно дозволено працювати після 2-го рівня, але на практиці багато студентів працюють відразу негласно, без оформлення, а зарплату отримують готівкою.