Розроблений ними сценарій, звісно, не претендує на безпомилковість. І автори попереджають, що він ґрунтується на передумові збереження сучасних тенденцій динаміки народжуваності, смертності та міграційних потоків. Причому навіть за цих умов вони прорахували чотири варіанти - максимально сприятливий, максимально несприятливий, варіант, що виключає міграцію, і, нарешті, найбільш вірогідний, який вони називають «базовим».
Протягом двох найближчих десятиліть її населення має збільшитися на 13 млн осіб - з 456,8 млн на 1 січня 2004 року до 470,1 млн на 1 січня 2025 року. Причому це зростання забезпечуватиметься головним чином за рахунок притоку іммігрантів, оскільки з 2010 року середній рівень смертності в державах ЄС перевищить середній рівень народжуваності. «Свіжа кров» з інших країн компенсуватиме цей зростаючий розрив до 2025 року, коли намітиться спад. Чисельність населення «Європи-25» почне поступово зменшуватися і опуститься до 1 січня 2050 року до 449,8 млн осіб - приблизно на 20 млн менше, ніж у 2025 році.
При цьому ситуації в різних державах нерідко складаються прямо протилежні. Нині чисельність населення падає в семи країнах - Чехії, Естонії, Латвії, Литві, Угорщині, Польщі та Словаччині. До 2025 року вона почне зменшуватися ще в шести - Італії (з 2013 року), Німеччині та Словенії (з 2014), Португалії (з 2018), Греції (з 2020) та Іспанії (з 2022). Загалом же до 2050 року від’ємне зростання спостерігатиметься у 20 з 25 країн - членів ЄС. Останніми на цей шлях стануть Великобританія та Франція (відповідно у 2040-му і 2042-му). У другій половині століття населення продовжуватиме зростати лише в Ірландії, на Кіпрі, у Люксембурзі, на Мальті та у Швеції.
Між 2004-м і 2050 роками найбільших втрат зазнають нові країни ЄС - Латвія (-19,2%), Естонія (-16,6), Литва (-16,4), Чехія (-12,9), Угорщина та Словаччина (по -11,9), Польща (-11,8). Навпаки, воно зросте в Люксембурзі (+42,3%), Ірландії (+36,0), на Кіпрі (+33,5), на Мальті (+27,1).
В абсолютних цифрах найбільше за цей період має зменшитися населення Німеччини (-7,9 млн осіб), Італії (-5,2) та Польщі (-4,5). Найбільше збільшення очікується у Франції (+5,8 млн), Великобританії (+4,7) та Ірландії (+1,5).
Загальна для Європейського Союзу тенденція до скорочення населення, яка приховується за цими напрочуд різноманітними від країни до країни цифрами, викликає особливу тривогу при зіставленні їх з даними, що відображають його старіння.
За прогнозами статистиків, частка працездатного населення (у віці від 15 до 64 років) у «Європі двадцяти п’яти» зменшиться до 2050 року з 67,2% у 2004 році до 56,7%, тобто впаде на 52 млн осіб - з 306,8 млн до 254,9 млн осіб.
До середини століття вона виявиться найнижчою в Іспанії та Італії (52,9 і 53,5%), а найвищою - у Люксембурзі, на Мальті та в Нідерландах (від 61,3 до 60,7%).
Паралельно значно зросте кількість осіб пенсійного віку (понад 65 років) - з 16,4% у 2004 році до 29,9% у 2050-му. В абсолютних цифрах їх кількість збільшиться майже вдвічі - з 75,3 до 134,5 млн. У найнесприятливішому становищі опиняться Іспанія (35,6%), Італія (35,3) та Греція (32,5). Найблагополучнішими з цієї точки зору будуть Люксембург (22,1%) та Нідерланди (23,5).
Майже втричі збільшиться кількість людей, яким перевалило за 80. Зараз вони становлять у «Європі-25» 4% населення, а в 2050 році їхня частка сягне 11,4%. Вона буде найвищою в Італії (14,1%), Німеччині (13,6) та Іспанії (12,8).
У результаті рівень залежності осіб пенсійного віку (відсоткове співвідношення кількості людей старших 65 років до кількості людей у віці від 15 до 64 років) збільшиться з нинішніх 24,5 до 52,8% у 2050 році. Беручи до уваги рівень дитячої залежності (співвідношення осіб працездатного віку та дітей молодших 15 років), загальний рівень залежності в 25 країнах ЄС зросте за цей період з 48,9 до 76,5%. Це означає, що якщо сьогодні на двох працездатних припадає одна дитина або літня людина, то в 2050 році ця пропорція становитиме 4 до 3.
Валерій ШАШКОВ.
журнал «Європа»