Волонтаріат у Німеччині не має нічого спільного з благодійністю – так називаються оплачувані стажування для молодих журналістів, які дозволяють їм зробити перші кроки в професії. На відміну від короткострокових журналістських стажувань, волонтаріат зазвичай триває від одного до двох років (але не більше 15 місяців) і, природно, дозволяє навчитися набагато більшому – за всіма параметрами це повноцінна робота в штаті редакції, доповнена освітніми семінарами.
Звісно, стати журналістом можна і вступивши на факультет журналістики в один із німецьких вишів. Волонтаріат же – це можливість опанувати професію і не маючи спеціалізованої освіти. Що саме вивчав так званий волонтер до стажування в ЗМІ, не так і важливо – це може бути не лише журналістика, а й історія, філософія, фізика, математика. Тривале стажування дозволить отримати практичний журналістський досвід, необхідний для майбутньої роботи.
Волонтаріат у Німеччині законом не регулюється, кожне ЗМІ має право самостійно визначати умови роботи стажистів. Саме тому профспілки та університети підписують власні угоди з видавництвами та телерадіокомпаніями.
Важливою складовою такого стажування є близько шести тижнів семінарів – не менше 30 днів за два роки. Учасники проходять курси з різних дисциплін – від написання журналістських текстів до професійної етики. Їх проводять спеціальні організації, такі як Академія публіцистики в Гамбурзі або Академія баварської преси в Мюнхені.
Подати заявку на участь у подібній програмі через певний спеціалізований центр, як, наприклад, при вступі до вишу, не вийде. Бажаючим потрібно самим шукати редакції, готові надати навчальні місця, і надсилати документи безпосередньо. При цьому, за словами консультантки з питань освіти Спілки журналістів Німеччини (DJV) Єви Вернер, потрібно вміти ще й правильно читати запропонований контракт, який укладає з волонтером редакція. «Якщо ЗМІ не є партнером певної профспілки, то волонтаріат у результаті може виявитися зовсім не тим, що ви собі уявляєте: з недостатньою фінансовою компенсацією, ненормованим робочим днем і без освітніх семінарів», – розповідає вона.
За словами Єви Вернер, у контракті має бути зазначено, що волонтер має можливість працювати в різних відділах і пробувати себе в різних темах і жанрах – від локальних новин до економічної чи політичної журналістики.
Розмір зарплати – не менш важливий пункт договору. Якщо ЗМІ вже підписало угоду з DJV – хвилюватися нема про що. Ви будете отримувати близько 1800 євро на місяць у перший рік волонтаріату та близько 2100 євро у другий (до сплати податків). В іншому випадку умови можуть виявитися набагато гіршими, наприклад, роботодавець може запропонувати всього 500 євро на місяць. «Ми не рекомендуємо підписувати подібний контракт. На наш погляд, це неприйнятний варіант – краще відмовитися і знайти щось більш вартісне», – переконана Єва Вернер.
Асистент директора Інституту журналістики Дортмундського університету Тобіас Швайгман іншої думки з цього приводу: «Волонтаріат – справа добровільна і спрямована на отримання якомога більшого журналістського досвіду, а не на заробляння якомога більшої кількості грошей».
За його словами, багато студентів не потребують орендованого житла, оскільки можуть жити у знайомих або родичів, деяких матеріально підтримують батьки. Крім того, в Дортмундському університеті навіть передбачено спеціальний фонд, куди студенти щомісяця перераховують певну суму грошей на допомогу тим волонтерам, чиї контракти недостатньо вигідні з фінансової точки зору. Але все-таки головне у волонтаріаті, на думку Швайгмана, – можливість максимально реалізувати себе.
Але чи трансформується волонтерський ентузіазм у пропозицію про роботу після закінчення дворічної практики? Часто саме так і відбувається. Але, за словами Єви Вернер, як правило, медіа, які погано платять стажистам, не надають можливостей навчання і змушують перепрацьовувати, не починають ставитися краще до співробітників і після стажування. «Хорошу роботу потрібно починати шукати з самого початку. Якщо ви будете страждати і думати, що в майбутньому ситуація зміниться, ніхто вам спасибі не скаже», – підкреслює експертка.
Подавати документи на проходження волонтаріату може і будь-який іноземець, природно, який володіє німецькою мовою. Головне, за словами Єви Вернер, визначитися з власними цілями. Якщо ви розраховуєте надовго залишитися в Німеччині, Австрії чи Швейцарії – волонтаріат безумовно є хорошим варіантом для старту кар'єри в ЗМІ.
Водночас, це досить специфічна німецька освітня модель, про яку не дуже добре знають у світі. «Це індивідуальне рішення. Люди, які планують працювати в журналістиці в інших країнах, повинні поставити собі запитання: чи варто витрачати на це два роки? Їм я би порадила все-таки піти в університет за дипломом журналіста», – радить Єва Вернер.