З нового навчального року іноземні студенти платитимуть за навчання в Німеччині
Як повідомляє Deutsche Welle, з зимового семестру 2017/2018 навчального року за отримання першої вищої освіти іноземним студентам доведеться платити 1500 євро за семестр. Друга вища освіта коштуватиме 650 євро за семестр – як для іноземних, так і для німецьких студентів.
На даний момент у вишах Баден-Вюртемберга навчається близько 20 тисяч студентів-іноземців. Найчисленніші групи представляють студенти з Китаю, Туреччини та Індії. Росіяни займають четверте місце, українці – сьоме. Найбільшою популярністю у студентів з Росії та України користуються університети Гейдельберга, Тюбінгена, Фрайбурга, Штутгарта та Технологічний інститут Карлсруе (KIT).
Той, хто вже розпочав навчання у виші, зможе отримати диплом безкоштовно. Ці студенти продовжать оплачувати лише мінімальний семестровий внесок, як і всі інші німецькі студенти. Жертвами нової реформи стануть іноземці-першокурсники, які відвідуватимуть заняття з жовтня 2017 року. Студенти, які беруть участь у програмах академічного обміну, до цієї категорії не входять. А також іноземці не з ЄС, які отримали атестат зрілості в Німеччині, та біженці з рівнем знань, що відповідає вимогам для вступників до німецьких вишів.
Планується зробити виняток і для студентів з країн з економікою, що розвивається: безкоштовними будуть до 500 навчальних місць на рік. Заявки на звільнення від плати за навчання розглядатимуться в індивідуальному порядку.
Плата за навчання для іноземців запроваджена за прикладом Швеції, Данії, Нідерландів, Австрії. Ідея належить баден-вюртемберзькому міністру освіти і науки Терезії Бауер. Таким чином політик від «зелених» сподівається поповнити бюджет. Частина коштів буде витрачена на покращення якості освіти та розширення кількості програм підтримки іноземних студентів.
Про свої плани уряд оголосив у жовтні 2016 року. Після чого на спеціальній інтернет-сторінці міністерства пояснювалася суть законопроекту, а користувачі могли ділитися своїми думками – в основному критичними. «Цей законопроект контрпродуктивний. Він створює перешкоду на шляху людей, які прагнуть здобувати нові знання», – можна було прочитати тут. «Доступ до освіти повинен бути у всіх людей, незалежно від того, скільки у них грошей і з якої вони країни», – було висловлено і таку думку.
Втім, дискусія вийшла за межі онлайн-форуму. Критиками реформи керує не лише почуття справедливості. Те, що пропозиція надійшла від «зелених», підлило масла у вогонь. У програмі цієї партії, яка разом із Християнсько-демократичним союзом (ХДС) складає правлячу коаліцію в Баден-Вюртемберзі, відсутність плати за навчання – один із центральних постулатів. Тому деякі вважають рішення земельного уряду порушенням табу, побоюючись того, що вищу освіту можуть знову зробити платною для всіх.
Досі стягувати плату за навчання з іноземців було дозволено лише в Саксонії, але таким правом скористалася одна Лейпцизька вища школа музики та театрального мистецтва (HMT). Окрім семестрового внеску в 193,50 євро, який платять усі, за навчання в ній з іноземців беруть 1800 євро за семестр.
Рішення Баден-Вюртемберга турбує студентів та співробітників вишів в інших федеральних землях. Адже тепер і їхні уряди можуть задуматися про цей спосіб поповнення бюджету. У Баден-Вюртемберзі 80 відсотків від суми внесків будуть спрямовані до земельної казни, 20 відсотків – до самих вишів. «З 1500 євро за семестр виші отримуватимуть лише 300 євро на підтримку іноземних студентів. Говорити про покращення умов навчання не можна. Плата за навчання для іноземців не з ЄС суперечить прагненню інтернаціоналізувати освіту», – критикує рішення Німецьке товариство сприяння студентам вишів (Deutsches Studentenwerk).
Самі студенти також активно висловлювали своє невдоволення. Акції протесту пройшли у Фрайбурзі, Гейдельберзі та Штутгарті. 15 тисяч підписів під онлайн-петицією на порталі Change.org. Але політиків це не зупинило. Може, переглянути своє рішення в майбутньому їх змусить статистика: критики реформи вказують на те, що вже цього літнього семестру, після оголошення про наміри міністра, кількість абітурієнтів-іноземців скоротилася на 43 відсотки.