Німеччина стала країною з найнижчою народжуваністю на планеті
Як пишуть «Новые известия», у 2010-2015 роках народжуваність у Німеччині становила в середньому 8,2 дитини на тисячу жителів. За цим показником ФРН відтіснила Японію, багаторічного антилідера рейтингу, на передостаннє місце. У Японії рівень народжуваності в середньому за п'ять років склав 8,4 дитини на тисячу жителів, а у ФРН – 8,2.
Судячи з даних інституту, найшвидше населення зростає в Африці. На першому місці за народжуваністю стоїть Нігер, де на тисячу жителів народжуються 50 дітей. Росія, так само як більшість розвинених країн, знаходиться в нижній частині списку. За даними HWWI і BDO, в РФ рівень народжуваності у 2010-2015 роках у середньому становив 13,2. У Сполучених Штатах на тисячу жителів народжуються 10,2 дитини, у Франції та Великобританії – 12,7, а в Португалії та Італії, двох країнах, що займають у Європі 2-е та 3-є місця після ФРН, – 9,0 і 9,3 відповідно.
Рекордно низькі німецькі показники підтверджує й дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку чотирирічної давності. Згідно з ним за рівнем народжуваності (8,0) ФРН займала 236-е місце з 236 країн ще в 2011 році. Звісно, у Німеччині високий рівень життя та її висока тривалість, що зменшує у відсотковому відношенні чисельність жінок репродуктивного віку. Однак у країні й дуже низький коефіцієнт народжуваності, тобто середня кількість народжень у однієї жінки в гіпотетичному поколінні за все її життя.
Німкені в середньому народжували 1,4 дитини ще в 60-70 роки минулого століття. Відтоді минуло майже півстоліття, а коефіцієнт не піднявся. Для порівняння: у Франції та Скандинавії він становить 2,0, а у Великобританії та США він трохи менший. Саме такий показник, вважають демографи, достатній для простого відтворення населення. Що ж стосується німецького показника, то він означає, що кожне нове покоління німців на третину менш чисельне за попереднє.
У Росії коефіцієнт народжуваності у 2013 році становив 1,71, що на 31% вище, ніж у 2006 році. РФ випереджає за цим показником у Європі, окрім Німеччини, ще й Австрію, Грецію, Данію, Іспанію, Італію, Португалію та Швейцарію, де коефіцієнт не перевищує 1,6. Вже до 2030 року, за словами директора HWWI Хеннінга Фопеля, чисельність працездатного населення у віці 20-65 років у Німеччині знизиться з нинішніх 61% до 54%. Статистичне агентство Destatis очікує, що до 2060 року населення ФРН зменшиться приблизно на 20 млн. осіб.
Головним наслідком низького рівня народжуваності є великі проблеми для економіки – в першу чергу нестача робочих рук. Ще один, більш приємний для пересічних німців наслідок низького рівня народжуваності, – зростання зарплат. Завдяки низькій народжуваності німецькі робітники можуть стати одними з найбільш високооплачуваних у світі. Щоправда, ця обставина не може не позначитися на собівартості товарів, вироблених у Німеччині, і, отже, негативно вплине на загальну конкурентоспроможність економіки ФРН.
«Без сильного ринку праці Німеччина не зможе у довгостроковій перспективі зберігати високі темпи економічного розвитку», – заявив лондонському виданню Independent член Німецького інституту громадських аудиторів (IDW) Арно Пробст. Тому компенсувати нестачу робочих рук німцям доведеться найнеприємнішим (для громадської думки країни) способом – залученням трудових мігрантів.
Старінням населення не в останню чергу пояснюється те, що міграція в Німеччину зараз найвища за останні два десятиліття. У дослідженні економістів ОЕСР ситуація з міграцією у ФРН називається «бумом». У 2014 році до країни прибули понад 400 тис. так званих «постійних мігрантів» – 1,2 млн. осіб в'їхали до Німеччини, а 800 тис. її покинули. Причому всю цю міграцію (або більшу її частину) можна вважати трудовою, тому що середній вік прибулих становить приблизно 30 років.
Багато з приїжджих мають високу професійну кваліфікацію. Досить сказати, що рівень мігрантів з вищою освітою перевищує цей показник серед самих німців.