Фото «Русская Германия»
Технічне нововведення дозволить «забезпечити можливість швидкої ідентифікації особи «один до одного» без бюрократичної процедури пошуку у федеральній базі даних», підкреслив Ханнінг, звертаючись до учасників конференції, скликаної з ініціативи підприємств для обміну досвідом у сфері цифрових комунікацій та програмних розробок.
Те, що презентація «чіп-ідеї» відбулася на економічному форумі, а не, скажімо, на нараді глав земельних МВС, до основного кола інтересів яких входять питання безпеки, недивно. Оскільки «карти перебування» задумані не лише (а може, й не стільки) як чергова перешкода на шляху проникнення до Німеччини нелегалів, а як «механізм різкого кон'юнктурного підйому». Великі наукомісткі підприємства – у незмінному виграші від зростаючої загрози тероризму. В останні роки все частіше повторюється одна й та сама, вже майже ритуальна схема: правоохоронні органи повідомляють про новий запобігнутий (або, на жаль, вчинений) теракт, політики миттєво скликають позачергове засідання для опрацювання шляхів боротьби за життя та здоров'я громадян. За підсумками цього опрацювання уряд направляє промисловцям замовлення на виготовлення масових партій камер відеоспостереження для вокзалів та аеропортів, особливо чутливих металошукачів, сканерів райдужної оболонки, пристроїв для зчитування цифрових знімків тощо. Замовлення – на суми, пропорційні кількості жертв фанатика-самогубці та матеріальному збитку.
• До речі, на спеціалізованому сайті www.worldvision.com.ua представлені якісні системи відеоспостереження, різні комплектуючі для системи безпеки. Тут ви можете вибрати домофони для свого дому, відеокамери для дачі або охоронні системи для котеджного містечка.
У 2000 році загальний обіг німецьких концернів, зайнятих виробництвом приладів, які використовуються для підвищення заходів безпеки, склав €1,5 млрд, у 2005-му – вже 2,2 млрд євро. У масштабах світової економіки відповідне зростання за п'ять років після трагедії 11 вересня досягло 40%. «Я не став би говорити про бум у нашій галузі, – обережничає директор професійного об'єднання «Німецькі системи безпеки» Ханс-Мартін Фішер. – Але ми виходимо з того, що попит на нашу продукцію зростає і буде зростати».
Державні вкладення у випуск одних лише відеокамер до кінця нинішнього року становитимуть 90 млн; за прогнозами Фішера, подальший розвиток системи візуального спостереження у громадських місцях виллється в урядові замовлення на 500-700 млн євро щорічно. Скільки коштуватимуть «карти перебування» для іноземців і хто візьметься їх оплачувати, поки до кінця не ясно. Очевидно, ціна їх не сильно відрізнятиметься від тієї, скільки нині обходяться громадянам ФРН закордонні паспорти нового, біометричного покоління. 59 євро за кожен шедевр федеральної друкарні, оснащений електронним чіпом концерну Infineon, викладають з листопада минулого року охочі потрапити до Сполучених Штатів. Момент введення внутрішніх посвідчень особи такого типу (з цифровою фотографією та відбитками пальців) визначається німецьким МВС як «середина 2008 року».
«Карти» ж для іноземців, які, за словами Августа Ханнінга, «стратегічно зрівняють громадян і негромадян країни при ідентифікації особи», стануть повсякденністю вже на початку 2007-го, одразу після затвердження відповідного проекту Євросоюзом. Розгляд цього питання заплановано в Брюсселі на наступну зиму, і в реалізації нововведення Німеччина, обіцяє держсекретар, буде «перебувати в перших рядах цивілізованого світу».
Зібраних за період з листопада 2005 року грошей за паспорти вже достатньо, за підрахунками експертів МВС, щоб покрити витрати на забезпечення документа додатковою інформацією про відбитки пальців, архівування якої розпочнеться в березні наступного року. Немалий дохід обіцяє, мабуть, і введення «карт перебування» – вони замінять старі вклейки в паспорти постійно чи тимчасово проживаючих у Німеччині іноземців. Але ще більше можна було б заробити, якби федеральна влада погодилася з пропозицією земельних міністерств освіти забезпечити електронними «картами» всіх поголовно школярів країни! І зберегти на чипах дані про успішність, відвідуваність, тип навчального закладу та рідну мову дітей і підлітків.
Цю свіжу ідею, яка, на думку шлезвіг-гольштейнського міністра Уте Ердзик-Раве, «оптимізувала б всю систему статистики і дозволила перевірити дієвість освітньої політики», прийняли в багнети педагоги та правозахисники. «Я незмінно скептично ставлюся до спроби присвоїти кому б то не було який-небудь порядковий чи інший номер», – говорить Гаральд фон Бозе, голова Федеральної конференції уповноважених з питань захисту персональних даних. «Практична користь від такого нововведення ілюзорна, – вторує йому голова профспілки педагогів GEW Ульріх Тене. – Діти не собаки, щоб їм вживляти мітки у вуха! Вони чудово усвідомлюють свої дії і не потребують каталогізації! Демократія має гарантувати дитині, особливо молодшому школяреві, свободу індивідуального розвитку, а не обмежувати його реєстрами, що фіксують образ «прозорого школяра».
Дійсно, про демократію в епоху загальної боротьби з тероризмом якось забули. Під градом можливих докорів з боку згаданого цивілізованого світу «прозорого школяра» вона точно не витримає. А от «прозорого іноземця» з собачою міткою у вусі – цілком.