Особливо винахідливі мовні школи, вигадуючи поєднання іноземної мови з різноманітними хобі. Наприклад, спорт, танці, кулінарія, мистецтво, в'язання, риболовля... Воно, звісно, рибалка рибалку бачить здалеку, так само як спортсмен спортсмена, а танцюрист танцюриста. Щасливі люди, які мають такі поширені захоплення, знайдуть собі однодумців завжди і всюди. А от ті, чиє хобі випадає зі звичного джентльменського набору і здається оточуючим настільки екзотичним, що добрі люди ледве стримуються від того, щоб покрутити пальцем біля скроні, нерідко страждають від самотності й нерозуміння рідних, близьких і навіть «дальніх». І знаходять собі однодумців все в тих же мовних школах.
Звичайно, для того щоб отримати почуття глибокого задоволення на курсах, де уроки іноземної мови поєднуються із заняттями улюбленим хобі, потрібно ставитися до лексики і граматики так само ніжно, як, скажімо, до в'язальних спиць, марок чи велосипеда. Тому що головне все-таки мова, якій, так чи інакше, доведеться присвячувати 15-20 годин на тиждень. Зате решту часу ви будете проводити в компанії таких самих ентузіастів з різних країн і ділитися з ними досвідом мовою, яку вивчаєте, не боячись натрапити на стіну нерозуміння.
Закордонні мовні школи йдуть назустріч сподіванням та інтересам слухачів і намагаються урізноманітнити свої програми типу «Мова + хобі» так, щоб кожен знайшов собі курс до душі. Склалося так, що в різних країн є свої «фірмові» курси - це почасти зумовлюється особливостями культури. Так, навряд чи хтось у здоровому глузді поїде в Англію займатися кулінарією, а в Італію - заради занять гольфом. Все навпаки... От і виходить, що в Британію їдуть на курси «Англійська + спорт», в Італію - «Італійська + кухня (або мистецтво, або опера)», на Мальту - «Англійська + дайвінг», у Францію - «Французька + виноробство» (або та ж кулінарія)... Хоча жодних загальних правил тут не існує. Тим більше не існує традиційного набору курсів «Мова з плюсом»: школи вільні вигадувати все, що їм заманеться, пам'ятаючи, що немає такої діяльності, хай навіть найбезглуздішої для непосвячених, яку людина не обрала б своїм хобі. Серед програм «Мова + хобі» можна зустріти і такі, як «Італійська і постановка дикції для оперних співаків та акторів», «Англійська і садово-парковий дизайн», «Іспанська і корида» (правда, на арену вас не випустять). Крім того, в різних країнах на мовних курсах іноді займаються археологією, фотографією, ікебаною, тільки що по тюлю не вишивають. А може, десь і вишивають - адже шкіл безліч, фантазія у методистів невичерпна. Нам же залишається тільки обирати й отримувати задоволення.
Ми не шарлатани
Взяти, наприклад, окультні науки. Хоча в нас захоплення альтернативною медициною та всілякою чорною магією не така вже й рідкість, багато хто вважає ці сфери людського знання дурисвітством і шарлатанством, а їхніх прихильників - легковірними диваками, готовими клюнути на будь-яку нехитру вудку.
А ось в англійському містечку Пейнтоні працює школа Totnes School of English, де любителі нетрадиційного та народного цілительства почуваються як удома. Курс «General English + Complementary Health» включає 20 годин англійської вранці, а в післяобідній час - практичні заняття з чотирьох (на вибір) видів оздоровчої техніки. Ведуть ці заняття практикуючі лікарі, які вилікували чимало людей саме нетрадиційними засобами. На вибір пропонують: ароматерапія, масаж, шиацу, акупунктура, рефлексотерапія, траволікування, йога, а також менш відомі у нас галузі альтернативної медицини – кінезіологія (діагностика за станом м'язів) і так звана техніка Александра (метод оптимізації роботи організму шляхом свідомого перерозподілу м'язового навантаження).
Правда, може виявитися й так, що саме в момент вашого перебування в школі інших охочих займатися у вибраній вами галузі не виявиться. Нічого страшного – семінари все одно будуть, тільки двічі на тиждень замість чотирьох, і тільки для вас. Індивідуально. І без спілкування ви не залишитеся: лікар-інструктор готовий розмовляти з вами на теми, які вас цікавлять, і підказати, де «водяться» ваші однодумці.
Лондонська школа Euroaccents запропонує вам курс «Англійська + астрологія». Якщо ви коли-небудь сумнівалися в тому, що астрологія - наука, не менш серйозна, ніж астрономія, то тут вас напевно переконають, тому що викладають тут не ворожки-шарлатанки на кшталт Сивіли Трелоні з «Гаррі Поттера», а дипломовані астрологи.
Кельтомани, вставайте!
З легкої руки «толкіністів» кельтоманією в нас заразилася чимала частина населення, особливо молодь. Часто це захоплення досить поверхове і не йде далі ірландської псевдонародної музики та пива Guinness. Але серйозним кельтоманам хочеться ступити на ірландську або валлійську землю, вивчити хоча б одну з кельтських мов і «влитися» в культурний контекст - хай це буде хоча б хоровий спів у пабі чи відтанцьовування народних танців на вечірці. Цій публіці пряма дорога в Ірландію, до школи гельської мови та культури Tig Roy. Вона розташована в графстві Тіпперері, в мальовничому, типово ірландському селищі Голболлі. Гельську мову тут викладають з повного «нуля», а щоб відчути себе аборигеном, можна пройти тут десятитижневий курс навчання традиційним танцям - зокрема, джизі, яку всі ірландці світу поголовно танцюють у День Святого Патріка.
Якщо ж ваш інтерес до Ірландії поширюється на серйозні проблеми історії, культури, традицій і фольклору, ви можете пройти курс Irish Studies у Центрі вивчення англійської як іноземної при Белфастському королівському університеті (Belfast Queen's University). Це тритижневий курс, призначений для осіб, які знають англійську на рівні вище середнього. Ви можете обрати теми, які вас цікавлять, – наприклад, історія та політика Ірландії, ірландська література, походження гельської мови та її роль у сучасній Ірландії (за бажання можна навіть взяти кілька уроків гельської). Що ж до традиційних ірландських музичних інструментів, таких як бойран та ілліанпайп (кельтомани мене зрозуміють), то їх вам не лише покажуть, не лише розкажуть їхню історію, але й дадуть пограти. А представницям прекрасної статі (усі ми в душі феміністки) напевно сподобається тема «Жінки в ірландському суспільстві».
Курси для непосидючих
Усім відомо, що вивчення іноземної мови потребує посидючості й терпіння. Але для багатьох немає нічого гіршого, ніж сидіти в аудиторії, корпіти над підручниками чи аудіоапаратурою лінгафонного кабінету. Деякі з таких непосид уважають, що оволодіти іноземною їм не дано: надто вже процес нудотний... То що ж їм – лишатися невігласами? Та ні в якому разі! Навчатися в мовних школах можна й мандруючи сильно пересіченою місцевістю, і борознячи водні простори, і пірнаючи на морське дно, і ширяючи над землею. Тим більше що деякі країни ніби самою природою призначені для шукачів пригод. Наприклад, Австралія та Нова Зеландія. Звісно, сьогодні в цих цивілізованих країнах вас не розмалюють ритуальним татуюванням, як Паганеля, і не з'їдять, як Кука. А поселять у комфортабельному готелі чи сімейному будинку й навчатимуть англійської найпередовішими методами. У вільний же від занять час ви винагородите себе за старанність, від душі вгамовуючи свою пристрасть до активного – щоб дух перехоплювало! – способу життя.
Наприклад, одна з новозеландських мовних шкіл так і називається: Taupo Language and Outdoor Education Centre. Її засновники знали, де розгорнути свою діяльність – на березі найбільшого в країні озера Таупо, поруч із національним парком Тонгаріро. Серед занять, що зміцнюють тіло й дух і супроводжують курс англійської, школа пропонує, по-перше, усі види «ігор на воді» – віндсерфінг, сплав на плотах і каяках, ходіння під вітрилом, а також ловлю річкової чи озерної риби. По-друге, до ваших послуг гори – альпінізм, скелелазіння, сходження на вулкан Тонгаріро. По-третє – повітроплавання на всіляких літальних апаратах, піші походи різного ступеня складності, а з липня до жовтня ще й гірські лижі.
І навіть у тісній і обжитій Європі знайдеться чимало місць, які припадуть до душі потенційному шукачеві пригод. Наприклад, приморські та гірські райони Іспанії, хоча б околиці Малаги, де міститься мовна школа Academia Adventure Spanish Studies (AASS). Близькість Середземного моря сприяє підводному плаванню, водним лижам та всім видам серфінгу. Околишніми горами можна просто блукати й лазити, а можна ганяти автомобілями чи велосипедами. А при вигляді дельтаплана чи параплана, що ширяє над головою, мало хто встоїть перед спокусою піднятися в повітря й «розправити крила».
Аби не стати браконьєром...
Ну гаразд, учити мову під час турпоходу чи альпіністського сходження – ще куди не йшло, це заняття «командні», у процесі яких спілкуватися просто необхідно. Але риболовля! Поширена думка: рибалка – похмурий тип, який ненавидить будь-які розмови й взагалі людей за те, що вони розполохують рибу, і спілкується виключно з безмовними мешканцями підводного царства, з якими не те що іноземної мови не вивчиш – і рідною розмовляти розучишся. Тим не менше, в багатьох мовних школах уважають, що рибна ловля чудово супроводжує заняття. Адже справжньому рибалці мало витягнути во-от таку рибину, потрібно ще хвалитися уловом кожному зустрічному й поперечному, а особливо іншим затятим рибалкам, щоб вони просто-таки померли від заздрощів.
Таку можливість дасть любителям порибалити школа Sherkin Island English Centre в Ірландії, на острові Шеркін. Тут викладають курси загальної та бізнес-англійської, насичені й водночас гнучкі, тобто пристосовані до потреб кожного. Граматика, усне мовлення, рольові ігри, обговорення переглянутих напередодні відеофільмів і, звісно, рибацькі байки англійською. А привід для байок – ловля лосося у відкритому морі, з вітрильного човна, на яких споконвіку рибалять жителі ірландського графства Корк. Риболовлею можна займатися в будні дні ближче до вечора або у вихідні зранку до вечора. Тим більше що, як, не приховуючи здивування, констатують місцеві жителі, «риби тут усе ще багато».
Руки сверблять
Хтось любить майструвати, дивитися, як з-під його рук виходить гарний і корисний предмет. Інших захоплює історія речей... Звісно, можна й удома стругати полиці та табуретки, але якщо ви хочете не просто дати роботу рукам, а до того ж розширити свій кругозір і підвчити італійську мову, вас прийме мовна школа II Sillabo в містечку San Giovanni Valdarno. Тут, окрім традиційних для італійських шкіл курсів «Італійська + живопис», «Італійська + кухня», вам запропонують навчитися виготовляти кераміку. Шість або дванадцять годин на тиждень (за вибором) ви будете поратися з м'якою глиною, яка слухняно приймає у ваших руках форму блюда чи вази. Тут вам розкриють і такі секрети гончарної справи, як випал, розпис, глазур та інші способи оздоблення керамічних виробів. А, крім того, прочитають короткий курс історії кераміки – від давніх цивілізацій до наших днів. Зрозуміло, італійською, але ж ви будете відвідувати й мовні курси.
Для любителів антикваріату в школі створена програма «Італійська + старовинні меблі» - історія флорентійських меблів від XV століття до наших днів. Теоретичні заняття поєднуються з практикою в реставраційних майстернях. А в Scuola Palazzo Malvisi у Флоренції можна навчитися ще й мистецтву мозаїки.
Він не вміє танцювати...
Теж мені, велике лихо... Навчиться. Тільки не на районній дискотеці, де молодь стрибає козлами під музику. Спитаєте, де ж? А мовні курси на що? Курси, де викладають не тільки танці, а й мову. Англійська, іспанська, португальська - будь-яка, до якої лежить душа. Так, у закордонних мовних школах чого тільки не навчишся! Навіть фламенко і самбі. Хоча танець, як і риболовля, здавалося б, не потребує слів...
Англійське містечко Танбрідж-Уеллс, просякнуте духом легковажної георгіанської епохи і водночас сповнене сучасних спокус, прихиляє до веселощів і світських розваг, зокрема танців. Програма «Англійська + танець» у школі Cicero задовольнить будь-які забаганки охочих потанцювати. Вісім годин на тиждень тут навчають танцювати рок-н-рол і чечітку, танго і фокстрот, різноманітні бальні танці, зокрема вальс. А також танці спекотних латиносів - як традиційні самбу і румбу, так і сучасні ча-ча-ча, джайв і сальсу, яким присвячена друга, латиноамериканська програма школи. Але! Пам'ятайте, що Cicero все-таки мовна школа, і всі «танці-шманці» - тільки після щоранкових тригодинних занять англійською.
До речі, про латиноамериканські танці. Так, ними можна займатися і в зеленому серці Англії, а можна і на їхній батьківщині - в Аргентині, Бразилії, Мексиці, де теж повно мовних шкіл. Взяти хоча б бразильську капоейру: відчути до кінця це екзотичне мистецтво можна тільки на його батьківщині. Наприклад, у бразильській мовній школі Dialogo, розташованій у місті Сальвадорі у штаті Баїя. Тут ви будете вчити португальську мову, а потім виробляти замисловаті рухи під звуки традиційних інструментів і пісень-заклинань. Звісно, у Dialogo можна освоїти й інші бразильські та афро-бразильські танці, а після цього пряма дорога на карнавал у Ріо.
Про всі курси «Мова + хобі» не розкажеш, а тема ця неймовірно захоплива. Тому опускаємо курси, про які писали вже неодноразово: мова плюс спорт, кулінарія, дизайн... Яким би не був «плюс», у мовних школах упевнені: вивчити найлегше те, що людині цікаво. Вибрали собі цікавий курс - не сумнівайтеся, що мову ви освоїте.