Німецька поліція розбирається з мігрантами
Як зазначає Deutsche Welle, досі в Німеччині не пов'язували інформацію про походження правопорушників з імміграційною статистикою та кількістю біженців. Вперше це зробила кельнська поліція, підготувавши дані про громадянство нелегально прибулих до країни мігрантів, які пізніше вчинили злочини. Звіт, що охоплює період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, опубліковано в журналі для співробітників поліції Forum.
Результати свідчать: упередження щодо всіх біженців загалом не мають підстав. Більша їх частина після реєстрації не вчиняють жодних правопорушень. Варто зазначити: мігранти з Сирії, Іраку та Афганістану майже не фігурують у звіті. Більше ніж з 1100 сирійців, які перебувають у Кельні, в поле зору поліції потрапили лише п'ять – менше 0,5 відсотка.
Дещо інакше йдуть справи з мігрантами з Марокко, Алжиру або Тунісу. Частка правопорушників серед вихідців з країн Північної Африки сягає 40 відсотків. Схожі показники і у шукачів притулку з Боснії і Герцеговини та Чорногорії. Ці іноземці особливо часто вчиняють такі злочини, як автомобільні та крадіжки в магазинах і пограбування.
В основному йдеться про молодих чоловіків, пояснює представник кельнського відділення профспілки поліцейських ФРН Мартін Люльсдорф: «У них немає жодних шансів отримати притулок, немає права працювати, у них немає перспектив ні на батьківщині, ні в Німеччині, тому вони фінансують своє перебування тут шляхом злочинної діяльності». При цьому дана статистика не пов'язана зі злочинами сексуального характеру, на зразок тих, що були скоєні в новорічну ніч у Кельні, наголошують у поліції.
Інші статистичні дані узагальнила поліція федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн, де за останній рік збільшилася кількість квартирних крадіжок із зломом. У 2015 році було зареєстровано майже 8600 таких випадків – на 1100 більше, ніж роком раніше. «Дані показують, що, можливо, окремі мігранти з балканських країн значною мірою несуть відповідальність за зростання числа крадіжок із зломом», – зазначає міністр внутрішніх справ Шлезвіг-Гольштейну Штефан Штудт. У поліції говорять про «розбійницькі каравани, що проходять через міста та муніципалітети» і про близько сотні «злодійських банд». За словами поліцейських, зловмисники дуже добре організовані, їх важко спіймати – частка розкритих злочинів становить лише близько дев'яти відсотків.
До кінця листопада 2015 року слідчим вдалося встановити особу 221 людини, яка здатна пролити світло на обставини квартирних крадіжок із зломом. 80 з них виявилися біженцями або шукачами притулку. Серед іноземців 135 мали громадянство балканських, а 27 – східноєвропейських країн. Найчастіше в поле зору поліції потрапляють правопорушники-албанці. «Всі 11 злодійських банд, щодо яких ми проводимо розслідування на всій території Шлезвіг-Гольштейну, складаються з шукачів притулку з Балкан», – зазначає співробітник земельного управління кримінальної поліції.
Незважаючи на це, Штефан Штудт закликає не стригти всіх біженців під одну гребінку. «У Шлезвіг-Гольштейні розміщено близько 50 тисяч мігрантів, і ми не зафіксували зростання злочинності в районі центрів прийому біженців», – наголошує він.
Водночас глава МВС Шлезвіг-Гольштейну попереджає: окремим мігрантам, які зловживають гостинністю федеральної землі, тут робити нічого. За його словами, поліція збільшила кількість співробітників: додаткові ресурси задіяні в розслідуванні злочинів, скоєних професійними зломщиками. Крім того, необхідно розглядати клопотання цих людей про притулок у першочерговому порядку, а також прискорити процес їх обробки, вважає Штефан Штудт. У разі відмови в притулку це дасть владі можливість вислати мігрантів з Німеччини, пояснює він.
Те, наскільки ефективним могло б виявитися таке рішення, демонструє ситуація з 20-річним албанцем. Він перебуває на півночі Німеччини з кінця 2014 року, але подав прохання про притулок тільки в листопаді 2015 року. Поліція затримувала його 25 разів, в основному у зв'язку з квартирними крадіжками.
Штефан Штудт виступає проти обмеження безвізового режиму з західнобалканськими державами, але очікує від їхніх властей певної допомоги. «Якщо виходець із західнобалканської країни повинен покинути ФРН, але знищує свої документи, нам потрібно швидко отримати документ, що замінює паспорт. Я не хочу, щоб люди страждали від обмежень на в'їзд. Я хочу, щоб ми могли вільно пересуватися по вільній Європі», – каже Штудт.
Поки статистичні дані, що характеризують зв'язок між кількістю біженців та рівнем злочинності, доступні лише у вкрай обмеженому обсязі. Дослідження, проведене Федеральним відомством у кримінальних справах у листопаді 2015 року, показало, що «біженці в середньому вчиняють злочини так само часто, як і місцеве населення». Як пояснюють у міністерстві внутрішніх справ федеральної землі Північний Рейн – Вестфалія, достовірні дані, можливо, з'являться через півроку. «З 1 січня 2016 року поліцейські на всій території ФРН, приймаючи заяву про скоєний злочин, можуть ставити позначку «біженець», – зазначив представник земельного МВС.