Закон про обмеження на в'їзд висококваліфікованих росіян і громадян інших країн, що не входять до Євросоюзу, незважаючи на безліч заперечень, був прийнятий у 2010 році. Тепер, майже через три роки, противники заходу смакують сумні наслідки: талановиті професіонали обирають інші країни, а підприємці не можуть знайти потрібних працівників.
Найменше постраждали міжнародні компанії, які користуються застереженням у законі, що дозволяє перевести працівника із закордонної філії, не подаючи на робочу візу. Кількість таких заяв зросла за рік на третину після прийняття закону. Причому найчастіше вони надходили від компаній, зайнятих у сфері інформаційних технологій, на своїх працівників в Індії. Малий і середній бізнес такої можливості практично позбавлений і постійно через організації та пресу скаржиться на дефіцит кадрів.
Це обмеження, яке поширюється і на видачу студентських віз, уже принесло збитки у розмірі близько 3 мільярдів фунтів у вигляді недоотриманої плати за навчання. Дозволів на в'їзд станом на червень, порівняно з роком раніше, було видано на 21% менше – крім фунтів, Британія втратила і потенційних молодих платників податків. При цьому, згідно з новими правилами, іноземний студент повинен виїхати з країни після закінчення 60 днів після закінчення терміну дії навчальної візи – раніше дозволялося залишитися на два роки.
Один із небагатьох контраргументів – одиничний випадок, коли Лондонський університет Метрополітен видавав візи «мертвим душам», не витримує жодної критики. Після публікації даних про збитки навіть консервативна газета The Daily Telegraph, головна опора коаліції, назвала закон «надто суворим» і висловила надію, що відбудуться зрушення в бік «більш розумної» політики.
Тим не менш зрушень не видно, і замість спроб пом'якшити умови уряд порушує питання, як би обмежити міграцію і з країн ЄС, не соромлячись того, що свободу пересування гарантують європейські закони. Так, міністр внутрішніх справ Тереза Мей попередила, що взялася за це питання серйозно і готує низку заходів, які можна було б ввести одразу в разі краху єврозони. А колишній міністр від лівої партії лейбористів Френк Філд і взагалі заявив, що європейські іммігранти є основною причиною, чому англійці не можуть знайти роботу, і закликав роз'яснити це Брюсселю, щоб їм обмежили в'їзд.
«Поляки наступають», «Новий наплив зі Східної Європи» – це одні з улюблених заголовків у консервативній пресі – коментарів від читачів вони отримують тисячі. Один підприємець у розмові поділився, що йому якось телефонував кореспондент радикально правої газети і просив за 50 фунтів розповісти просто по телефону, як той узяв на роботу поляка, який нічого не зробив і втік з грошима. Частина англійців все ж зуміла оцінити працездатність східних європейців: широко відомий шеф-кухар і підприємець Джеймі Олівер поскаржився, що молоді британці, яких він працевлаштовує до себе в ресторани, – «сопливі» і тому він віддає перевагу брати «залізобетонних і куленепробивних» поляків і литовців.
Втім, поки єврозона зусиллями Німеччини тримається, Англії закрити кордон для Шенгену навряд чи вдасться, а от чинний закон доставляє масу неприємностей тим, хто чесно подає на візу і виплачує податки. Наталя, колишня москвичка, отримала в Лондоні вищу освіту і працює фінансовим аналітиком. Їй потрібно регулярно звітувати перед владою про свої доходи та переміщення. «Я почуваюся злочинницею, ніби мені є що приховувати. Отримати візу стало складніше і дорожче», – каже вона. Щоразу перед проходженням паспортного контролю в аеропорту Наталя тремтить і боїться, що її знову, як уже траплялося, затримають на 4 години до з'ясування обставин.
Спеціалісту в галузі авіації з Москви Ользі взагалі не вдалося отримати робочу візу. Їй дали усну згоду на місце в невеликій компанії, однак після того, як роботодавець дізнався, яку кількість документів йому потрібно подати, зробив вибір на користь місцевого спеціаліста. «Вони дуже вибачалися, але сказали, що не готові боротися з англійською бюрократією», – скаржиться москвичка.
Історія 25-річного Ібрагіма, нелегального іммігранта з Туреччини, настільки стереотипна, що може здатися вигаданою. На переслідування влади він не скаржиться і майже весь вільний час палить марихуану. Працює виключно в кебабних, за дві третини мінімальної зарплати: «Я ж поза законом. Вони знають, що мені можна платити лише 4 фунти на годину. Але взагалі мені тут подобається, додому я сам не повернусь».
Таких, як Ібрагім, в Англію щорічно прибувають тисячі. У вересні уряд зміг лише виявити (не спіймати і депортувати!) – 174 тис. нелегалів. Скільки їх насправді – сказати не може жодна державна установа. Так само як і те, які шанси, що всі вони продовжать жити в Британії, перебиваючись випадковими заробітками та дрібними крадіжками, тоді як талановиті росіяни будуть проводити тижні в консульствах за подачею документів і сплатою мит.