Через введення плати німецькі виші недораховуються сотень іноземних студентів
Питання про введення семестрової плати за навчання у вишах Німеччини не піднімали з кінця 1960-х аж до 1990 років. І лише в останньому десятилітті ХХ століття, коли приплив студентів сильно збільшився, а бюджети вишів почали танути, політики Міністерства освіти прийняли рішення знову ввести систему платної освіти.
У 2005 році Конституційний суд Німеччини в Карлсруе зняв заборону на введення плати за навчання, а починаючи з 2006 року багато вишів західної Німеччини поступово почали вимагати від студентів оплатити навчання. Сьогодні плату за освітні послуги зі студентів беруть у 6 з 16 федеральних земель республіки: у Баварії, Баден-Вюртемберзі, Гамбурзі, Нижній Саксонії, Саарі та Північному Рейні - Вестфалії. У деяких землях (особливо на сході Німеччини) досі остаточне рішення про оплату не прийнято. А, наприклад, у землі Гессен уже встигли ввести плату на один навчальний рік і знову від неї відмовитися.
Незважаючи на багаторічний «стаж» цієї теми, дискусії про доцільність введення плати за навчання в Німеччині не вщухають. У 2008 році масові протести студентів пройшли в ганзейському місті Гамбурзі та у Фрайбурзі. А от роком раніше в Мюнхені студенти зазнали фіаско: на демонстрацію прийшли лише 163 людини. У 2009 році експерти очікують нових протестів у різних містах Німеччини.
Однак слід зауважити, що далеко не кожен випускник школи в Німеччині йде до вищого навчального закладу. Багато хто обмежується технікумом або закінчує спеціальні курси та влаштовується на роботу. Відповідно на абітурієнтів, твердо налаштованих вчитися у виші, питання про введення плати за навчання особливо не впливає. Як показують дослідження, для 90% першокурсників введення плати за освіту суттєво не вплинуло на їхнє рішення про вступ до вишу.
Інша справа іноземні студенти. Життя в Німеччині і без того дешевим не назвеш, і €500-650, які потрібно платити вишу за семестр, для них аж ніяк не зайві. Так, наприклад, дослідження німецької організації Hochschulinformationssystem (HIS) показують, що через введення плати в Дортмундському університеті, виш недораховується близько 200 іноземних студентів щороку.
Однак навіть серед самих іноземних студентів думки про семестрові внески за навчання розходяться. Ольга Дмитрієва з Рурського університету в Бохумі платить за семестр €490, плюс обов'язкові збори на адміністративні витрати університету - €260. Однак вона не сумнівається в позитивній віддачі від своїх інвестицій в освіту.
«Окрім традиційних лекцій, семінарів та колоквіумів, які ведуть викладачі, до розкладу додали туторіуми, де в ролі лекторів виступають студенти-старшокурсники», - розповідає вона. Відвідування цих занять, за словами Ольги, допомагає краще підготуватися до складання іспитів та отримати вищу оцінку на контрольній роботі.
Правда, далеко не всі готові визнати переваги платної освіти. Студент з Марбурга Євген Антіпов вважає, що суттєвих змін ця реформа освітньої системи Німеччини не принесла. «Адже не стане ж викладач змінювати весь свій навчальний план та методику викладання лише тому, що отримає невелику надбавку до зарплати», - вважає студент, який навчається в землі Гессен, де оплату за навчання скасували через рік після введення.
Тим не менше, Євген визнає, що платна освіта може бути більш ефективною, ніж безкоштовна. Окрім університету він відвідує приватний повторювальний курс - репетиторіум, - щоб підготуватися до випускного іспиту, де платить близько €150 на місяць. «Там викладання зовсім на іншому рівні, - каже студент, - воно орієнтоване, перш за все, на результат, тобто на успішне складання іспиту».
Проти платної освіти висловлюється і студентка магістратури міста Марбург Олена Барташевич. За її словами, за наявності оплати за навчання багато студентів просто не можуть дозволити собі вчитися в Німеччині, або змушені багато працювати, що негативно позначається на їхніх академічних успіхах.
І хоча питання про введення плати в різних землях Німеччини ще обговорюється, існують певні категорії студентів, для яких введення оплати - питання давно вирішене. Причому навіть у тих землях, де рішення про семестрові внески ще не прийнято остаточно. До таких категорій студентів належать, по-перше, студенти, які затягують зі складанням випускного іспиту, тобто навчаються на кілька семестрів довше за визначений термін. Для них плата за навчання становить у середньому €500 за семестр.
Так само, як і в Росії, друга та додаткова вища освіта в Німеччині - платна. Розщедритися доведеться на суму від €500 до €650. І за магістратуру, швидше за все, теж доведеться заплатити. Ціна навчання в магістратурі коливається в межах від €650 до кількох тисяч євро.
Інформацію про те, чи доведеться оплачувати обрану спеціальність, варто шукати на сайті університету, а краще - на сторінці обраного предмета. Оскільки навіть у тих вишах, де навчання ще безкоштовне, можуть виявитися окремі платні спеціальності. Як правило, це економіка, інформатика та юриспруденція.
Існує також ряд випадків, у яких студент може бути звільнений від плати за навчання, наприклад, якщо він виховує маленьку дитину або має інвалідність. Звільняються від плати і стипендіати різних фондів та організацій, наприклад DAAD, а також студенти, які приїжджають у рамках міжвузівського обміну.
Тетяна ГОГОЛКІНА.
Deutsche Welle