Найцікавішою в таких заявах зазвичай буває інформація про розподіл квот за різними імміграційними програмами та те, які нововведення слід очікувати найближчим часом. Нагадаю, що наразі фактично закриті всі популярні федеральні імміграційні програми; терміни розгляду заяв, що чекають своєї черги, розтягнулися на невизначений час; централізований раніше потік іммігрантів виявився розмазаним по десятках невеликих провінційних програм, умови проходження за якими постійно змінюються.
Звісно, в таких умовах всі очікують хоч якихось покращень. Однак нічого нового в заяві міністра громадянства та імміграції не прозвучало, незважаючи на звичні гучні слова про те, що даний план готує Канаду до економічного розвитку на багато років вперед.
Із заяви міністерства можна зробити висновок, що першочерговим його завданням у 2014 році буде не прийом нових заяв, а обробка тих, що чекають своєї черги. Це логічно, особливо враховуючи, що у 2015 році нинішній уряд планує з великою помпою запустити нову систему відбору іммігрантів, де термін розгляду заяв не перевищить 1 рік. Зробити це не вдасться, якщо не будуть оброблені попередні заяви. Можна сподіватися, що у 2014 році всі ті, хто подавав заяви за економічним класом, включаючи бізнес-програми, повинні отримати відповідь з посольств.
Цифри, озвучені міністром
Загальна кількість імміграційних віз, що видаються, залишається на колишньому рівні – Канада планує прийняти у 2014 році від 240 до 265 тис. іммігрантів. До речі, останні пару років у канадській пресі тривають дискусії, чи потрібна Канаді імміграція взагалі та в якій кількості. Досить часто звучить думка про те, що імміграцію потрібно закрити, оскільки вона не несе Канаді нічого, крім проблем та витрат.
З іншого боку, з такою ж постійністю економісти публікують висновки про те, що без притоку свіжої робочої сили економіку Канади чекає сповільнення розвитку та соціальні проблеми, пов'язані зі старінням населення, і рекомендують збільшити щорічний приплив іммігрантів до 400 тисяч. Тож поки абсолютно незрозуміло, в який бік хитнеться маятник у 2015 році. Те, що на 2014 рік квоти залишили колишніми, вже хороший знак.
Зміни у розподілі квот є, хоча й зовсім невеликі. Зокрема, збільшилася частка імміграційних віз, що видаються за економічним класом, з 60 до 63%, із загальною кількістю 164 500 віз. Основний приріст у цьому класі припав на програму Canadian Experience Class, орієнтовану на тих, хто пропрацював щонайменше один рік у Канаді. В першу чергу ця програма розрахована на випускників канадських університетів та коледжів, які після закінчення навчання влаштовуються на роботу в Канаді.
Загалом за цією програмою за час її дії (з 2008 року) вид на проживання в Канаді отримали приблизно 25 тис. осіб. Враховуючи той факт, що заяв за цією програмою подають все більше і більше, міністерство збільшило квоти по ній з 10 тис. до 15 тис. на рік.
Також збільшилися квоти, що виділяються на провінційні програми – з 44 500 у 2013 році до 47 тис. у 2014-му. Привабливість провінційних програм для канадського уряду в першу чергу полягає в тому, що в них він бачить спосіб направити іммігрантів у невеликі міста різних провінцій – у 2012 році бажання поселитися за межами Торонто, Монреаля та Ванкувера висловило 42% заявників, порівняно з 20% у 2000 році.
Тут, однак, варто зауважити, що поки немає точних даних, наскільки ці бажання були реалізовані, і як потік іммігрантів розподіляється на практиці. Не секрет, що більшість іммігрантів продовжують тягнутися до великих міст, оскільки там більше можливостей, а механізмів змусити іммігрантів жити в тій провінції, за програмою якої вони проходили, в уряду немає. Також потрібно відзначити, що у світлі вступу в дію у 2015 році нової системи відбору Express of Interest System подальша доля провінційних програм поки незрозуміла, оскільки якийсь сенс після введення системи відбору EOI повністю втрачається.
Нова система відбору Express of Interest System, яка вводиться за згодою всіх провінцій, базується на тому, що майбутні іммігранти повинні спочатку подавати заяви до єдиного центру за спрощеною схемою, як це було свого часу реалізовано для програми Skilled Worker Class (Simplified Application Process). Заяви планують заносити до єдиної бази даних, доступ до якої буде відкритий для роботодавців з усіх провінцій. Кожен з роботодавців отримає можливість відбирати собі заявників з тією кваліфікацією, яка йому потрібна.
Після цього відібрані заявники повинні надати повний пакет документів до імміграційних органів для проведення остаточної оцінки. У випадку, якщо результат розгляду буде позитивним, їм будуть видані імміграційні візи. Заяви, які не зацікавили роботодавців, після закінчення певного часу будуть видалятися з бази даних, з можливістю подавати заяву заново.
Таким чином міністерство громадянства та імміграції планує забезпечити ринок праці Канади потрібними спеціалістами, витримати короткі терміни розгляду заяв, уникаючи при цьому створення черг. За основу EOI взято аналогічні схеми, що діють в Австралії та Новій Зеландії.
Поки неможливо говорити про те, наскільки успішно буде працювати ця система, хоча вже зараз видно деякі моменти, які викликають питання. Хочу звернути увагу на наступне. З огляду на те, що кількість прийнятих іммігрантів залежатиме від попиту на ринку праці, не виключено, що приплив іммігрантів економічного класу може знизитися, оскільки не факт, що попит на іноземних працівників буде достатньо високим, і при цьому потрібні працівники зможуть задовольнити прохідні імміграційні вимоги. У цьому світлі програма Canadian Experience Class (насамперед через навчання в Канаді з подальшим працевлаштуванням) виглядає все більш і більш привабливою та надійною.
На жаль, у заяві міністра Кріса Александра нічого не сказано про перспективи федеральних бізнес-програм Investor та Entrepreneur, прийом заяв за якими наразі закрито. Схоже, що у федерального уряду немає жодних чітких планів щодо них, і невідомо, чи будуть ці програми діяти взагалі. У цьому зв'язку зрозуміле роздратування федерального уряду, з яким було зустрінуте відновлення в серпні 2013 року прийому заяв за програмами Investor та Entrepreneurs провінції Квебек, хоча цей прийом був відкритий лише на два тижні з обмеженими квотами на кількість прийнятих заяв. Не виключено, що ці програми також чекає доля федеральних програм.
Якщо вести мову про федеральні бізнес-програми, то поки Міністерство громадянства та імміграції Канади проявляє велику активність та ентузіазм лише щодо програми Start-Up Visa, яка орієнтована насамперед на залучення до Канади високотехнологічних компаній та стартапів. Багато в чому це пояснюється тим, що великий інтерес до цих програм проявляють канадські бізнес-інкубатори та інвестиційні фонди, які займаються попереднім відбором кандидатів, що значною мірою полегшує роботу міністерства. Зокрема, на додаток до основної програми Start Up Visa (SUV), яка набрала чинності 1 квітня 2013 року, з 26 жовтня в рамках цієї програми почав діяти окремий потік Business Incubator.
Інший клас іммігрантів, які проходять за програмою возз'єднання сімей (Family Class), отримав квоту в 68 тис. імміграційних віз, або 26,1% від загальної кількості видаваних віз. При цьому основна увага приділяється видачі віз подружжю та дітям. Інформації про те, що буде з батьками, і чи будуть якісь зрушення в розгляді заяв на спонсорство батьків, які чекають своєї черги, поки немає. Решта 10,9% від виділених квот, або 28 400 імміграційних віз, виділені на біженців.
Висновки
Очевидно, що радикальні зміни в імміграційній сфері мають відбутися лише через рік, із введенням нової системи відбору іммігрантів. Поки незрозуміло, чи торкнуться ці зміни провінційних програм, і що буде з федеральними бізнес-програмами, однак у будь-якому випадку початок 2015 року стане часом початку змін. До того ж у 2015 році мають пройти федеральні вибори, які також можуть змінити багато чого, в тому числі у сфері імміграції.
Поки ж весь 2014 рік триватиме безчасся, він буде мало чим відрізнятися від 2013 року, тобто розраховувати на якісь кардинальні покращення в імміграційних питаннях не доводиться. Єдине, що особисто я бачу позитивного в перспективах 2014 року, це надії на завершення розгляду заяв, які чекають своєї черги в посольстві, особливо для тих, хто проходить за бізнес-програмами.
Тепер трохи міркувань для тих, хто розглядає для себе імміграцію до Канади. Особисто я рекомендую насамперед розглянути можливості здобуття освіти в Канаді, що відкриває шлях для подальшого влаштування на роботу в Канаді та подання заяви за програмою Canadian Experience Class. Незважаючи на те, що це не найшвидший шлях отримання статусу постійного мешканця, зате це найнадійніший і найперспективніший спосіб побудувати собі успішне життя та кар'єру в Канаді. Крім того, наявність канадської освіти, і тим більше досвіду роботи в Канаді, дасть вам незаперечну перевагу при поданні заяви на імміграцію за новою системою EOI, оскільки канадські роботодавці насамперед віддають перевагу тим, хто має канадську освіту та канадський досвід роботи.
Для тих, хто планує проходити за бізнес-програмами, настійно рекомендую придивитися до федеральної програми Start Up Visa (якщо ви маєте відношення до інновацій) та провінційних програм, орієнтованих на інвесторів.