1/8/0
Німецьких же студентів фінансово підтримує Bafoeg – фінансова підтримка держави, або стипендія. Вона являє собою щось на кшталт безвідсоткового банківського кредиту, який деякі студенти щомісяця отримують від держави, а після закінчення навчання поступово повертають борг. Причому не весь, а тільки половину. До того ж на цю позику не нараховуються відсотки. Звучить чудово! Але ось тут-то й починаються проблеми.
По-перше, стипендію надають не кожному, а тільки тому, хто не має більше ніякої фінансової підтримки. Це означає, що дохід батьків не дозволяє «тягнути на собі» ще й студента. Загалом, логічно – заможні батьки зобов'язані (за законом) годувати свою дорослу дитину майже до 30 років, якщо вона все ще навчається. Ще один спосіб – взяти в разі потреби короткострокову позику, для цього часто й карта не потрібна, головне відповідати вимогам мікрофінансової організації.
Є ще й інший вихід – підробляти. Такий метод самофінансування може, однак, продовжити й без того складне навчання, як правило, на кілька років. Розмір повної стипендії після прийнятих у квітні змін закону про державну допомогу студентам та учням становить 1.140 марок на місяць. (Згідно з цим же законом, підвищилася й добавка до оплати за квартиру – раніше вона становила 70, зараз – 120 марок; збільшилася відпустка по догляду за дитиною, а також зменшилася сума виплати кредиту – максимум 20 тисяч марок.) Для порівняння: мінімальний прожитковий рівень у Німеччині становить на сьогодні близько 1.400 марок. Повну стипендію, отже, отримують особливо нужденні. Інші можуть розраховувати, у кращому випадку, тільки на частину цієї суми. Так звана часткова стипендія більшості тих, хто отримує Bafoeg, становить у середньому 700 марок.
Едуард Рігер та його дружина Ангеліка належать до розряду «щасливчиків» – вони користувалися державною підтримкою майже в повній мірі. Едуард навчався у Кобленці, на факультеті інформатики.
- С самого початку я отримував стипендію в повному розмірі. Перші 2 роки – максимум, тобто 800 марок, а потім, коли батьки почали заробляти, щось близько 500 марок. Стипендію Abschlussforderung (максимальний розмір стипендії) я отримував п'ять років. Грошей, звісно, небагато, і в них, природно, сильно потребуєш. За квартиру я платив 400 марок на місяць, і 400 залишалося ще на проживання. Але без стипендії практично неможливо було б навчатися, довелося б набагато більше працювати, а це, природно, позначилося б на тривалості навчання.
Для довідки: в середньому студенту для проживання потрібно не менше 1.200 марок на місяць: квартира (найчастіше кімната) коштує від 300 до 600 марок, медичне страхування – від 90 до 200 марок (залежно від віку), книги – до 600 і більше на семестр, харчування і... Словом, однієї стипендії явно не вистачає. Едуард підробляв 1-2 дні на тиждень і під час канікул. Він був кур'єром, працював на різних ярмарках, на заводі... Протягом кількох років з того часу, як працює, він щомісяця повертає частину отриманої позики. Скільки – вирішує кожен для себе сам, для цього існують спеціальні таблиці.
- Мінімальний розмір виплати стипендії – 200 марок на місяць, – продовжує Едуард. – Скільки платити, кожен вирішує сам – можна й 300-400 марок платити. 23 тисячі марок мого боргу мені належить виплачувати протягом 10 років. Звісно, це не великі гроші, якщо врахувати, що після навчання заробіток набагато вищий.
Тієї ж думки дотримується і його дружина, Ангеліка, яка нещодавно закінчила медичний факультет університету в Дюссельдорфі:
- Це не така вже й грандіозна сума, щоб її не можна було виплатити. До того ж, з виплатою ніхто не поспішає. Виплачувати безвідсотковий кредит потрібно не раніше, ніж після закінчення університету та влаштування на роботу, через 4-5 років після того, як студент перестав отримувати стипендію. Деяким можуть «простити» борг майже повністю, якщо закінчив навчання раніше встановленого терміну або якщо виховуєш маленьку дитину. Я отримувала Bafoeg п'ять з половиною років. Стипендію отримувала в повному розмірі, тому що обоє моїх батьків були пенсіонерами. Загалом вийшло близько 27 тисяч, які мені належить повернути, а це якраз 50 відсотків від тієї суми, яку я отримала.
Втім, не тільки через забезпеченість батьків деякі студенти не мають права на отримання стипендії, а й з ряду інших причин. Справа в тому, що студенту потрібно здати певну кількість заліків за дуже короткий термін (є певне положення, за яким ведеться цей підрахунок), і більша частина дійсно нужденних студентів не отримує стипендію саме тому, що вони не вкладаються в цей термін – просто не встигають. Так воно і виходить: вчитися дозволяється кожному, вчитися бажано добре, але найкраще бути забезпеченим.