Є чотири основні причини, які спонукають людей у найрізноманітніших куточках світу приєднуватися до віртуального студентського братства. Причина перша: сьогодні зміни в економіці та промисловості відбуваються так швидко, що люди змушені постійно оновлювати знання, щоб не відставати від інновацій у своїй сфері діяльності. У підсумку значно зросла потреба в отриманні другої вищої освіти, у навчанні та підвищенні кваліфікації дорослих. Як правило, їм уже нелегко буває знову сісти за парту. Альтернатива - отримання диплома в дистанційній формі.
Друга причина пов'язана з територіальною протяжністю багатьох країн і віддаленістю невеликих населених пунктів від освітніх центрів. У результаті середня спеціальна та вища освіта може «дійти» до людей із глибинки лише в дистанційній формі.
Третя причина - прагнення дедалі більшої кількості молодих людей здобути диплом зарубіжних університетів. Дистанційні програми суттєво полегшують здійснення цього наміру. І, нарешті, четверта причина, яка пов'язана з презирним металом: заочне навчання набагато дешевше за традиційне, тим більше що останнє дорожчає в усьому світі.
«До середини століття, - вважає президент австралійського University of Melbourn Алан Гілберт, - більшість людей, які закінчили середню школу, будуть отримувати подальшу освіту через Інтернет». Австралія була однією з перших країн, де почала реалізовуватися ідея distance learning - практично одразу після того, як з'явилися персональний комп'ютер і модем. Серед австралійських лідерів дистанційної освіти можна назвати University of Southern Queensland. Його особливість полягає в наявності численних центрів підтримки дистанційного навчання в різних країнах. До «лідерів» підтягуються й інші австралійські виші, які частину своїх навчальних програм пропонують online. Серед них, наприклад, Curtin Institute of Technology.
Якщо Австралія славиться піонером у розвитку distance learning, то США є визнаним лідером у цій галузі. За даними журналу Business week, сьогодні половина з 4.000 коледжів та університетів США пропонують онлайнові курси або використовують віртуальні заняття як доповнення до звичайних.
Джон Флоренс, який очолює асоціацію U.S. Distance Learning, вважає, що у 2006 році в США дистанційними програмами користуватимуться до 5 млн осіб.
Консерватори здаються
Високого рівня розвитку віртуальна форма навчання досягла у Великій Британії - достатньо назвати всесвітньо відомого «рекордсмена» цієї галузі Open University. З 200 тис. студентів університету 170 тис. практично регулярно працюють у режимі online, а серед слухачів МВА - всі 100%. Семимильними кроками розвиток дистанційної освіти йде у Швеції, Канаді, Нідерландах. За деякими даними, у Німеччині вже через 5 років кожен другий студент користуватиметься послугами «віртуальних вишів», у країні здійснюються близько 60 проєктів у цій галузі.
Не одна сотня університетів та інших вищих навчальних закладів усього світу пропонують різні варіанти «дистанційки». З їхньою допомогою можна отримати ступені бакалавра чи магістра, диплом спеціаліста і навіть МВА.
Деякі навчальні заклади об'єднують зусилля, спільно створюючи єдиний віртуальний університет. Таким є, наприклад, Western Governors University, створений у 1997 році в США. Студенти можуть обрати один із курсів, які пропонують 40 різних вишів із 19 американських штатів. Вартість дворічного навчання становить приблизно $4,5 тис. У Німеччині Virtuelle Hochschule Oberrhein об'єднала інтерактивні програми університетів Фрайбурга, Карлсруе, Мангейма, Гейдельберга. Повноцінний курс навчання через Інтернет пропонує Віртуальний університет прикладних наук (Virtuelle Fachhochschule) - об'єднання 15 німецьких і чотирьох шведських вишів. Навіть консервативний Оксфорд, який довго опирався змінам, усе ж змушений був також запропонувати кілька онлайнових курсів.
Виш іде до студента
Освітні послуги наближаються до людини - така загальна тенденція, яка спостерігається в усьому світі. Є такі й у ближньому зарубіжжі – в Росії. Дистанційні програми отримання вищої освіти різних рівнів сьогодні пропонують у різній формі чи не всі російські виші. У Росії найбільш популярними та затребуваними галузями знань, на які є попит у дистанційних програмах, виявилися економіка, інформатика та обчислювальна техніка, іноземні мови, юриспруденція, менеджмент, психологія, педагогіка.
Яскравим прикладом умілого використання дистанційних методів для навчання, зокрема очного, є Сучасна гуманітарна академія. У цьому навчальному закладі, де навчається понад 140 тис. студентів, створено унікальну технологію, засновану на системі цифрового супутникового зв'язку, що включає передавальний телепорт у Москві та приймальні комплекси в кожному навчальному центрі (а їх у Росії та інших країнах СНД понад 30). Освітня технологія СГА знижує вартість освіти у два-три рази.
На крок попереду
Зараз ведеться робота над створенням Російського відкритого університету (за аналогією з британським Open University), до складу якого вже увійшли близько 80 вишів країни. Сенс полягає в тому, що студенти зможуть обирати найкращі курси в різних університетах, отримуючи тим самим оптимальні можливості для освіти. Розроблено також концепцію Віртуального університету Європи та Центральної Азії, до якого увійде і Росія.
Дистанційна освіта дає передбачливим людям можливість, дбаючи про свою кар'єру, не відставати від часу під девізом «вік живи - вік учись», який сьогодні звучить по-модному - lifelong learning. При цьому заняття-то - віртуальні, а от диплом - цілком реальний…