У міліцейського руху в США глибоке і міцне коріння. Війна за незалежність почалася з того, що загін ополченців чинив опір регулярній британській частині, і з тих пір міліцейські формування овіяні славою тих легендарних часів. У США і донині багато хто готовий за першим покликом взяти зброю до рук, щоб боротися проти тиранії. Щоправда, акценти за двісті п'ятдесят років дещо змістилися.
Родом із бункера
До 1970-х американці жили під страхом ядерної загрози. З дня на день чекали радянського удару, в політично стурбованій частині суспільства панувала атмосфера перманентної істерії. Люди всерйоз готувалися до ядерної зими: копали бомбосховища і запасали продукти, сподіваючись пережити Третю світову. Але настала розрядка міжнародної напруженості. Москва і Вашингтон підписали договір про обмеження ядерних озброєнь. Загроза війни відсунулась, бомбосховища виявилися непотрібними.
Ті, хто їх копав, знайшли собі нового ворога. У 1973 році гримнула нафтова криза і багато хто вирішив, що тепер Америці точно кінець. Відомий телеведучий-мормон Говард Рафф видав книгу «Голод і виживання в Америці» (Famine and Survival in America), що одразу стала бестселером. У Раффа знайшлися послідовники, з ентузіазмом взялися готуватися до останніх часів. Найдосвідченіші, чиї руки скучили за лопатою, облаштовували бункери в лісах, решта просто вчилися виживати в екстремальних умовах.
У кожного сурвіваліста, або «виживальщика», по-російськи, вдома лежало рушницю з запасом патронів (у багатьох не одна), а також мався чіткий план дій. Перш за все необхідно було вибратися з охопленого хаосом міста, в якому людське життя не варте нічого, а далі діяти за обставинами. В основному передбачався такий сценарій: замкнутися в бункері з сім'єю і відстрілюватися від бажаючих поживитися дефіцитними консервами, поки хвиля насильства не вщухне або не закінчаться патрони.
Хоча виживати можна і поодинці, але разом веселіше, та й шансів уціліти більше. Сурвівалісти збивалися в групи, а ідеологію виживання змінила ідеологія захисту своїх прав. Так виникла цивільна міліція.
Істинні сини Ізраїлеві
Виросла з сурвівалізму рух цивільної міліції значно від нього відрізняється. Кістяк руху – це сотні бойових загонів, готових у разі потреби зі зброєю в руках відстоювати цивільні права і свободи. Де-не-де вони діють рука об руку з поліцією – особливо коли потрібно ловити небажаних мігрантів, втікачів-злочинців або допомагати в охороні громадського порядку. Але існують ще десятки і навіть сотні нелегальних груп.
Першою ластівкою стала та, що складалася з колишніх сурвівалістів, Posse Comitatus, або скорочено PC, – «Здатні носити зброю», ультраправа організація з антиурядовими та антисемітськими ідеями. Члени групи вважали, що вони – обрані Господом істинні сини Ізраїлеві. Головну загрозу бачили в євреях, яких вважали прислужниками сатани, готовими знищити цивілізацію і розраховуючими поневолити вільних американців, використовуючи ФРС і Податкове управління США. Серед батьків-засновників організації – американські нацисти, шанувальники Гітлера, члени руху «Срібних сорочок» і просто «небайдужі громадяни».
Члени PC виступали за громадський контроль над владою. Наприклад, шерифів, які відмовляються діяти в інтересах громадян і підкоряються сіоністському світовому уряду, а також його ставленикам у Вашингтоні, пропонувалося лінчувати. І це було не порожньою загрозою: у лютому 1983 року колишній член PC Гордон Каль розстріляв двох поліцейських і був убитий при спробі затримання.
В очікуванні військ ООН
Саме Posse Comitatus заклали основи ідеології американського міліцейського руху. Незважаючи на всі відмінності, є певний набір принципів, яких дотримуються всі ополченці. Традиційно вони стоять на правих позиціях і голосують за республіканців. З точки зору радикальних груп, у Вашингтоні засіли тирани, які тягнуть з громадян податки і намагаються обмежити їхні свободи.
Багато міліціонерів виступають проти членства США в міжнародних організаціях, включаючи ООН і НАФТА, за допомогою яких світовий уряд нібито намагається поставити економіку США на службу британському та мексиканському капіталу. Міліціонери прагнуть протистояти тиранічній владі, впливу ліваків-глобалістів, які організували змову з метою підкорення Сполучених Штатів світовому єврейському уряду і встановлення нового світового порядку. У будь-який момент до США можуть вторгнутися війська ООН, китайці або мексиканці, після чого всіх незгодних помістять у секретні концтабори.
Щоб перешкодити патріотам чинити опір військам вторгнення, уряд намагається обмежити право на володіння зброєю. Тому один із наріжних каменів ідеології американської міліції – Друга поправка до Конституції США. Кожній ідеології потрібні свої мученики, і за ними діло не стало.
Попіл гори Кармел
У 1992 році США сколихнула трагедія в Рубі-Рідж, штат Айдахо. Сім'я Віверів, яка жила в очікуванні близького кінця світу, привернула увагу спецслужб своїми контактами з радикальними расистськими угрупованнями. При спробі доставити батька родини Ренді Вівера було вчинено опір, і в результаті загинули його дружина Вікі та син Сем, а також співробітник поліції. Згодом суд виніс висновок, що застосування сили було надмірним, і Вівера-старшого виправдали майже за всіма пунктами звинувачення.
Наступного року ФБР і Нацгвардія обложили ранчо «Маунт Кармел» в Уейко – базу секти «Гілка Давидова». Через сім тижнів ранчо взяли штурмом за допомогою бронетехніки та вертольотів. Загинуло 82 члени секти, в тому числі понад 20 дітей, а також четверо співробітників сил правопорядку. Влада стверджує, що пожежу влаштували самі сектанти; вцілілі члени «Гілки Давидової» – що вогонь виник через дії атакуючих.
Невдовзі настала розплата: у 1995 році біля федеральної будівлі в Оклахома-Сіті вибухнув замінований автомобіль. Загинули 168 осіб, зокрема 19 дітей, понад 680 осіб отримали поранення. Теракт вчинили Тімоті Маквей і Террі Ніколс – переконані ультраправі активісти. Як вони пояснили в суді, вибух став помстою за Рубі-Рідж і бойню на «Маунт Кармел».
Аналізуючи зв'язки Маквея, поліція виявила його контакти з виживальниками та організаціями цивільної міліції. У газетах навіть повідомляли про те, що він був членом міліції штату Мічиган. Однак незабаром з'ясувалося, що Маквей діяв власною ініціативою, до міліції не належав, а більшість членів міліцейських формувань засуджують методи терориста, який замість атаки на конкретних чиновників влаштував вибух, що забрав життя невинних.
Багато прихильників Маквея стверджували, що його підставили спеціально, щоб просунути жорсткий закон про антитероризм. Тімоті Маквея стратили 11 червня 2001 року. Він не єдиний мстив за Віверів і «Гілку Давидову». У 1996 році, наприклад, група «Сини гестапо» пустила потяг під укіс в Аризоні: одна людина загинула і 78 отримали поранення.
Воїни Христа
Після інцидентів 1990-х у ФБР переглянули свою позицію щодо міліції. Всі діючі групи розділили на чотири категорії – від помірних до радикальних, які кваліфікувалися як внутрішні терористи. Намітилася криза і серед самих міліціонерів: очікуваного у 2000 році кінця світу не сталося, китайці, мексиканці та війська ООН у межі США не вторглися. Більше того, до влади прийшов «ковбой» Буш, який без вагань застосовував силу проти «поганих хлопців».
Хоча для двотисячних характерний занепад міліцейського руху, саме тоді виникла одна з найвідоміших груп – «Хутарі» (Hutaree), сформована у 2006 році. Члени цієї організації називають себе «Воїнами Христа» і готуються до битви з Антихристом, якого свого часу підозрювали в генсеку НАТО Хав'єрі Солана. У групи є власна емблема – меч, перехрещені списи та літери CCR – Colonial Christian Republic. Є навіть свої унікальні військові звання: радок, борамандер, зуліф, аркон, люкор. Після фінансової кризи 2007-2008 років і приходу до влади президента-демократа, до того ж чорного, група опинилася в тренді.
У 2010 році дев'ять осіб із «Хутарі» були заарештовані в Огайо та в Індіані. Їх підозрювали в намірі знищити максимально можливу кількість поліцейських і цивільних осіб – спочатку вбити одного з офіцерів, а потім підірвати бомбу на його похоронах. У підсумку їм пред'явили звинувачення у змові з метою підготовки заколоту, спробі використання зброї масового ураження, навчанні виготовленню вибухових матеріалів і незаконному володінні зброєю.
Процес перетворився на справжній тріумф нелегальної міліції – спочатку більшість обвинувачених звільнили з-під варти навіть без грошової застави, і зрештою трьох обвинувачених помістили на два роки під нагляд. Заарештованим членам групи повернули власність, конфісковану в ході розслідування, включаючи гвинтівки та сотні тисяч патронів.
За вільну Монтану, за незламний Техас!
Міліція не лише бореться з сіоністами, які захопили владу в США, і готується до вторгнення сил ООН. Є ще маргінальні сепаратистські рухи. Одне з них представляла група «Вільні люди Монтани», яка виступала за суверенітет цього штату та відокремлення від США. З 1994 року «монтаньяри» випускали фальшиві цінні папери та банкноти, намагаючись підірвати економіку країни. В результаті постраждали десятки американських банків. Паралельно група займалася створенням власного уряду, судів і банків. У 1996 році агенти ФБР оточили ранчо, де ховалися сепаратисти. Облога тривала 81 день, після здачі учасників організації засудили до тривалих термінів.
Прапор сепаратизму підхопили борці за свободу Техасу. У 1997 році виник рух «Республіка Техас». Його прихильники стверджували, що цей штат у 1845 році зазнав незаконної анексії з боку США і зараз є окупованою територією. Того ж року група сепаратистів на чолі з «послом республіки Техас у США» Річардом Маклареном захопила заручників у місті Форт-Девіс. Спецназ ФБР і поліція оточили базу «техасців» і після довгих переговорів переконали Макларена та його товаришів здатися. Обійшлося без кровопролиття. Рух за незалежність Техасу існує дотепер, щоправда, в основному займається так званим «паперовим тероризмом», засипаючи суди та інстанції позовами проти американської влади.
Чаювання з міліціонером
Групи ополченців є в кожному штаті. Лідерство належить Мічигану – там 13 великих легальних міліцейських об'єднань, на другому місці – Огайо з вісьмома об'єднаннями. А скільки нелегальних груп, точно не відомо.
Інтернет надає можливість усім бажаючим створити міліцію своїми руками: в мережі безліч керівництв і посібників з підготовки до майбутніх боїв з силами ООН або прихильниками Антихриста. Основні рекомендації звучать наступним чином: нічим не виявляти своєї причетності до міліційних формувань; не можна забувати, що поліція може будь-якої миті стати вашим ворогом; опір новому світовому порядку має бути децентралізований, ставка робиться на малі мобільні групи з близьких друзів або родичів, – навіть якщо агенти ФБР проникнуть в одну з комірок, вони не зможуть паралізувати інші.
На політичному полі міліцейський рух зімкнувся з «Рухом чаювання» – також складається з груп активістів, які виступають за ослаблення ролі держави, зменшення податків та за скасування ФРС. Досі можливості цього альянсу виглядали досить скромно – підтриманий ним Рон Пол двічі опинився аутсайдером на кокусах республіканців. Поки США лідирують у гонці за світове лідерство, ідеї ультраконсерваторів навряд чи втіляться в життя.
Олексій КУПРІЯНОВ.
«Lenta.ru»