Соціологи та дослідники міграції аналізують, як економічна криза позначилася на міграційних потоках до Росії
У дискусії взяли участь соціологи Ольга Вендіна, Володимир Мукомель та Катерина Демінцева, дослідниця міграції Жанна Зайончковська та директор Центру міграційних досліджень Дмитро Полєтаєв. Ведучими заходу виступили директор центру «Сова» Олександр Верховський та директор Сахаровського центру Сергій Лукашевський.
Зміна інформаційного порядку денного
Ще у 2013 році під час мерської виборчої кампанії антимігрантські гасла активно використовувалися владними елітами. У середньому на рік у ЗМІ виходило від 13 до 17 тисяч матеріалів на тему мігрантів. Володимир Мукомель додає, що після подій на Матвіївському ринку (бійка між торговцями ринку та поліцією у липні 2013 року) одразу стався сплеск уваги до цієї теми – 33 тисячі статей, а після подій у Бірюльово (масові виступи на міжетнічному ґрунті в московському районі Бірюльово Західне у жовтні 2013 року) – 53 тисячі матеріалів.
Однак зараз на політичному рівні риторика щодо мігрантів змінюється, вона практично повністю затихла. За словами Жанни Зайончковської, зараз немає навіть досліджень з актуальних проблем міграції, зокрема щодо біженців з України. Це питання не обговорюється і в суспільному просторі. Сьогоднішня ситуація зовсім не схожа на ту, коли з'явилися біженці з республік напередодні розпаду СРСР – тоді дослідження розгорталися моментально і широко, було відомо про те становище, в якому перебували біженці. Про нинішніх же біженців не відомо практично нічого, а офіційне число біженців з України дуже умовне – їх від 800 тисяч до 1,2 мільйона осіб.
Учасники дискусії пов'язують таке зниження уваги до проблеми мігрантів із ситуацією в Україні: сплеск націоналізму в сусідній державі, незалежно від його трактування, викликав певний жах до ситуації нетерпимості в суспільстві. І цей страх налякав багатьох, у тому числі прихильників націоналістичних рухів і пронаціоналістично налаштованих еліт.
«З точки зору ставлення російського суспільства до мігрантів важливішим виявляється не державний патріотизм, який насаджується в ЗМІ, а той образ подій в Україні, який формують російські ЗМІ. Запропонована російському телеглядачеві картина сплеску несамовитого радикального націоналізму в сусідній країні виявляється важливішою, ніж проблема власної національної свідомості. Це, на мою думку, призводить до того, що гасло "Росія для росіян" відходить на другий план», – додав Сергій Лукашевський.
Крім того, українські події зруйнували для багатьох людей у Росії картину майбутнього. Раніше Європа виступала як певний приклад для наслідування, і люди пов'язували свої міграційні устремління з Європою або сприймали міграційну європейську політику як той ідеал, до якого необхідно прагнути. Сьогодні ж руйнування цього ідеалу, на думку Вендіної, матиме найтяжчі наслідки як у міграційній політиці Росії, так і у відносинах між самими мігрантами та між ними і приймаючою спільнотою.
Мукомель зазначає, що ксенофобія в російському суспільстві – виключно продукт впливу мас-медійного простору, і її спад у минулому році був частково результатом осмисленої дії влади.
«Чому це цікаво ЗМІ та владі? Тому що перед владою завжди стоїть одне з основних завдань – консолідація суспільства. Але у нас немає позитивних цінностей, тому простіше це робити на негативній реакції. Російське суспільство ксенофобне, отже, треба це експлуатувати. І в цьому плані мігранти, мусульмани, іноземці – ідеальний ворог. Але в минулому році з'явився ворог більш відчутний, ніж якісь мігранти. Як тільки відбудеться відносна стабілізація ситуації в Україні, ми повернемося до мігрантів», – підсумовує він.
Чому мігранти їдуть до Росії
Причини міграції не лише економічні, вони також пов'язані з бажанням людей змінювати власне життя та свій статус у суспільстві. Особливо це важливо для молодих мігрантів, для яких виїзд до Росії – це від'їзд у більш модернізовану та вільну країну.
Зміна мотивації до міграції, за словами Вендіної, добре видно на прикладі Європи, де ринок праці для мігрантів вже майже 20 років як перенасичений. Але, тим не менш, люди їдуть до європейських країн, тому що існують певні канали соціальної мобільності та соціального зростання. І це пов'язано не лише з можливістю заробітку, а й з набуттям іншого досвіду життя, який підвищує стартові позиції мігрантів у різних умовах.
Мукомель додає, що найпоширеніша в суспільстві думка про те, що мігранти приїжджають до країни тимчасово на заробітки, докорінно не вірна. Численні дослідження показують, що серед трудових мігрантів значна частина – близько 30 відсотків або трохи менше – це ті, хто живе в Росії практично на постійній основі і роками не виїжджає за межі країни. Також він зазначає, що багато мігрантів не поїдуть з Росії, навіть якщо втратять тут свій заробіток. «Проблема в тому, що в Росії хоч якось, але є робочі місця. А на батьківщині у них, якщо говорити в першу чергу про центральноазійські республіки, цих робочих місць взагалі немає. У тому ж Таджикистані понад 100 тисяч осіб щороку викидається на ринок праці, і уряд щасливий, якщо знаходить можливість працевлаштувати в країні хоча б кілька десятків тисяч», – говорить соціолог.
Мігранти в Росії – це в першу чергу таджики, сільські жителі Узбекистану та почасти громадяни Киргизії, для яких немає альтернативи, окрім Росії, наголошує Зайончковська. Наприклад, сусідами Таджикистану, крім Росії, є Пакистан та Афганістан, тому вибір напрямку міграції тут очевидний. Останнім часом середньоазіатські громадяни намагалися налагодити шляхи міграції до України, але зараз там вони потрібні найменше. Отже, у них залишається лише один вибір – справжня бідність на межі голоду на батьківщині або Росія незалежно від того, наскільки важкою тут може бути криза.
Чи залишаться мігранти в Росії
Девальвація рубля найбільш серйозно вдарила по приїжджих з Центральної Азії – їхні заробітки мають збільшитися приблизно в півтора рази для того, щоб переказувати колишні суми грошей на батьківщину.
Звіти ФМС свідчать, що за останні півроку приплив мігрантів знизився приблизно на 20 відсотків. Однак Мукомель не пов'язує ці цифри з економічною кризою, а пояснює сезонними міграційними процесами – взимку роботи для мігрантів стає менше, і вони тимчасово повертаються додому. Інша частина тих, хто виїхав, може просто чекати змін у системі патентів у бік полегшення їх отримання.
Катерина Демінцева каже, що за останні кілька років рівень життя мігрантів у Росії значно підвищився, вони вивчили російське міграційне законодавство, у них були налагоджені канали того, як потрібно робити документи, вони розуміють стратегії поведінки в російському суспільстві, навчилися користуватися інфраструктурою Москви. Приїжджі створили дуже міцні соціальні зв'язки, які найближчим часом допоможуть їм вижити. Незважаючи на те, що криза зараз скоротить їхнє вливання в місто, мігранти зможуть утриматися в столиці найближчі роки два завдяки своєму соціальному капіталу.
Під час минулої кризи 2008-2009 років чисельність мігрантів скоротилася. Однак не за рахунок відтоку приїжджих – не в'їжджали нові мігранти, але багато хто залишився в країні переживати термін, який вони вважали критичним. «У цю кризу, я боюся, цей термін буде значно більшим, але якихось серйозних масштабів скорочень чисельності мігрантів я б не очікував. Так, відсотків 15, може, 20 – але не більше», – додає Мукомель.
Зайончковська наголошує, що зараз близько 40 відсотків мігрантів працюють у Росії нелегально. Через економічну кризу приблизно 80 відсотків з них тепер будуть працювати в Росії нелегально у приватників – за рахунок такої роботи, за рахунок переходу з більш організованої сфери праці в приватну область середньоазіатські мігранти пережили в Росії попередню кризу. Завдяки трансферам мігрантів у 2008-2009 роках протрималася й економіка середньоазіатських країн. Наприклад, у ті роки економіка Росії впала на 7 відсотків, однак цього не сталося в Таджикистані. Навпаки, за міжнародними оцінками, у країни було 3-відсоткове економічне зростання. Це ж буде однією з причин, чому міграційні потоки зараз різко не зменшаться.
Змінюється й риторика влади – якщо раніше вона щодо міграції мала скоріше охоронно-обвинувальний тон, то сьогодні набуває все більш преференційного характеру. Це означає, що інтереси міста, різних груп населення, підприємців починають висуватися на новий рівень, і подібну риторику визначають більш раціональні та менш емоційні причини.
Полєтаєв вважає, що в умовах нестачі кваліфікованих кадрів ця ніша гіпотетично може бути заповнена мігрантами. Однак поки цей варіант не особливо розробляється владою – тільки в Кургані запустили спеціальний проект, де мігрантів навчають сільськогосподарським спеціальностям.
Посилення російської міграційної політики
Головний фактор, який може вплинути на кількість мігрантів у Росії – це діяльність ФМС. За словами Зайончковської, зараз у міграційної служби близько 1,3 мільйона відмовників, яким на кілька років заборонено повторний в'їзд до Росії. І це число, найімовірніше, буде тільки зростати.
«Хоча такі мігранти все одно можуть знайти якісь лазівки, щоб повернутися сюди. Цей заборонний фактор буде різко працювати проти Росії, як тільки криза трохи спаде. Тому що зараз ми проходимо пік скорочення своєї робочої сили – 1-1,2 мільйона росіян щорічно йде з ринку праці, а молодь не може замістити цих пенсіонерів», – наголошує вона.
З нею згодна й Демінцева – у 1979 році у Франції, коли нафтова криза спровокувала закриття кордонів для мігрантів, відбувалося аналогічне посилення міграційної політики. У той час, як і зараз у Росії, кордони не закривали, але робили нев'їздними багатьох людей. Однак тоді дуже багато мігрантів знайшли лазівки, щоб залишитися у Франції – одружилися, перейшли на нелегальну основу завдяки своїм соціальним зв'язкам. У Росії може статися те саме – за багато років у країні утворилися величезні мігрантські спільноти, свої земляцтва, які дозволять їм триматися на плаву.
Полєтаєв вважає, що чорні списки мігрантів можуть стати серйозним імпульсом для того, щоб ті, хто все одно приїжджатиме до Росії, шукали для цього нелегальні шляхи – масова організація нелегальних перевізників, перетин кордону з Росією через Казахстан, де не перевіряють документи, та інші способи.
Ще один фактор, який може ненадовго зменшити потік мігрантів – це правовий механізм оформлення патентів. Спочатку від цього заходу з полегшенням зітхнули роботодавці, які змогли легально наймати мігрантів на разові роботи. Але зараз процес їх оформлення обростає все новими вимогами – медичні довідки, іспити та інші документи, збільшення ціни патентів до трьох-чотирьох тисяч рублів у Москві можуть відлякати на якийсь час приїжджих. Однак у перспективі люди знайдуть вирішення і цих проблем. «Тому я не чекаю дуже великого скорочення міграційного потоку, якщо, звісно, міграційна служба не увійде від своїх заборонних заходів настільки в раж, що буде дуже жорстко дотримуватися всіх прописаних правил», – додає Зайончковська.
Міграція, каже Полєтаєв, може знизитися лише на якийсь час. Це довів минулий кризис, коли кількість таджиків у Росії спочатку зменшилася приблизно на 30 відсотків, але поступово колишня їх чисельність відновилася.
Вікторія КУЗЬМЕНКО.
«Lenta.ru»