Кількість нелегальних іммігрантів до Європи продовжує зростати, пише Газета.Ru. У липні число зареєстрованих мігрантів у ЄС досягло 107,5 тис. – це втричі більше, ніж у липні минулого року, повідомляє моніторингове агентство Frontex. Мігранти атакують прикордонні райони: близькосхідні мігранти рухаються через Туреччину до Греції та східноєвропейських країн, північноафриканські біженці прагнуть дістатися італійських берегів.
Серед колишніх держав комуністичного блоку найгостріше міграційна криза відчувається в Угорщині. Там цього року було зареєстровано 120 тис. первинних заяв про надання політичного притулку. Розташування Угорщини на східному кордоні Європейського Союзу робить країну природними воротами до благополучної Європи для близькосхідних мігрантів. За заявами місцевих жителів, мігранти переходять кордони групами по кілька десятків осіб, пише видання Wall Street Journal.
Угорська влада повідомила, що для патрулювання 160-кілометрового кордону з Сербією буде залучено додатково кілька тисяч поліцейських. Їхнє головне завдання – не допустити нелегальний потік мігрантів із Сербії. Крім того, влада Угорщини має намір посилити покарання за незаконний перетин кордону до тюремного ув'язнення строком до чотирьох років. На сербсько-угорському кордоні Угорщина зводить огорожу з колючого дроту.
У Греції та Італії вже перебувають понад 40 тис. біженців. Італійська влада неодноразово закликала загальноєвропейські наглядові органи допомогти країні впоратися з таким напливом мігрантів. Однак головною метою мігрантів є більш економічно розвинені країни Північної Європи. Майже половина всіх біженців намагається оселитися в Німеччині. Там подаються понад 40% первинних заяв на надання притулку – це близько 83 тис. осіб. Для порівняння: у Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії та трьох прибалтійських державах, разом узятих, загалом було подано лише 6,08 тис. заяв цього року.
У ситуації, що склалася, східноєвропейські країни звинувачують своїх західних сусідів. На думку прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, західноєвропейські члени ЄС пролобіювали законодавство, яке дозволяє легко отримувати статус біженця та соціальні допомоги в країнах Євросоюзу. «Політика лівоцентристських партій призвела до напливу нелегальних іммігрантів, які заполонили Європу, – заявили в правлячій партії Fidesz минулого тижня. – Це загрожує виникненням безпрецедентного соціального, економічного та культурного конфлікту в регіоні».
Чиновники в Західній Європі заперечують, що міграційна криза є надзвичайною ситуацією і може бути вирішена лише спільними зусиллями всіх держав – членів Євросоюзу. «Деякі країни ЄС хочуть бачити в союзі лише вигоду, – заявив віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель в інтерв'ю виданню Bild. – Таке ставлення знищить Європу».
Політичні дебати навколо міграційної проблеми загострилися минулої осені, коли в Брюсселі відновилися обговорення законопроекту, який передбачає рівномірний розподіл біженців по всій території Євросоюзу. Мета цього нововведення полягає в тому, щоб послабити економічний тиск від нелегальних мігрантів на країни, куди спрямовані основні міграційні потоки, – Італію, Грецію, Угорщину та інші. У травні Брюссель запропонував переміщати частину мігрантів з Італії та Греції в інші європейські країни. Для визначення того, скільки осіб можна направити в ту чи іншу країну, пропонується розробити систему квот, яка враховуватиме рівень обсягу виробництва, національного безробіття, загальної чисельності населення та кількості вже прийнятих мігрантів.
Але така ініціатива була зустрінута різкою критикою з боку центрально- та східноєвропейських держав. На їхню думку, вони не зобов'язані брати на себе додаткові економічні витрати через проблему, значною мірою спровоковану діями західноєвропейських держав. «У мене є лише одне питання: хто бомбив Лівію? – заявив в інтерв'ю австрійській газеті прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. – Хто створив проблеми в Північній Африці? Словаччина? Ні».
Проти обов'язкового розподілу мігрантів виступає і населення центрально- та східноєвропейських країн. За даними опитування, проведеного чеським інститутом соціології, понад 70% громадян країни заявили, що Чехія не зобов'язана приймати біженців або переселенців з Близького Сходу та Північної Африки. Схожі дані були отримані і в Словаччині, і в Польщі.
«Населення Чехії тривалий час було дуже однорідним, ми не звикли ні до різних культур, ні до інших рас, – заявив Ондрей Бенесік, голова комітету з європейських справ у нижній палаті чеського парламенту. – Багато хто може звинуватити нас у расизмі або ксенофобії. Я б назвав це обережністю».
Східноєвропейські держави заявляють про можливість прийняття мігрантів лише на добровільній основі, жодних обов'язкових квот, на їхню думку, існувати не повинно. Наприклад, влада Чехії заявила про готовність надати притулок не 1,85 тис. біженців, як того вимагає Брюссель, а лише 1,5 тис. осіб. При цьому чеська влада наполягає на необхідності проводити свого роду «іспити» для таких мігрантів: під час співбесід з'ясовуватиметься, наскільки біженець готовий інтегруватися в чеське суспільство і чи становить він собою придатну для країни робочу силу. Схожі вимоги висуває і Словаччина. З квотою в 1,1 тис. мігрантів влада країни категорично не згодна. Словаччина готова прийняти близько 200 сирійських біженців, і то за умови, що вони повинні бути християнами. За заявами МВС країни, мусульманські біженці «не будуть почуватися як вдома», тому що «чисельність мусульманського населення в Словаччині дуже мала». А прем'єр Словаччини додав, що його країна в сирійському конфлікті не винна.
Зростаючий всередині Європи конфлікт оголює проблеми, пов'язані з самою можливістю європейської інтеграції та дотримання ідеалів мультикультуралізму. «Здається, вперше в історії Європа виявилася нездатною впоратися з проблемою, – заявив радник прем'єр-міністра Чехії з питань європейської інтеграції Томаш Пружа. – Нам вдалося подолати економічну кризу, ми змогли подолати й інші проблеми. Я думаю, це перший випадок, коли Європа не справляється».