Масове втеча циган за океан провокує конфлікти між Старим і Новим Світом
Як зізнавалися учасники стокгольмської зустрічі, головна причина невдач Європола, покликаного координувати роботу поліцейських відомств країн – членів ЄС, а також допомагати їм обмінюватися необхідною інформацією, – взаємна недовіра національних правоохоронних органів. Вони побоюються витоку відомостей, що потрапили до загального реєстру, підозрюючи колег з інших держав у корупції та зв'язках зі злочинним світом.
Ще одне важливе і поки нерозв'язне завдання, над яким билися в Стокгольмі міністри, – вироблення єдиного підходу до шукачів притулку в країнах – членах ЄС, а також «вирівнювання» навантаження між державами. У період з 2004 по 2008 рік з проханням про притулок у «фортецю Європа» звернулися понад 200 тис. осіб. Найбільший потік іммігрантів спрямувався на Мальту (18 біженців на 1 тис. жителів), на другому місці опинилася Швеція (14 осіб на 1 тис.). Естонія та Латвія демонструють нульові показники за той же період, трохи кращі справи в Португалії (0,1 біженець на 1 тис. «аборигенів»).
Такий розкид пов'язаний із двома основними причинами: щедрістю соціальної системи в одних країнах і жорсткістю підходу до шукачів притулку в інших. Швеція у 2008 році дала вид на проживання 24% біженців, а Греція – лише 0,1%. Рим і Афіни звинувачують у нехтуванні елементарними правами людей, які ховаються від переслідувань на батьківщині, водночас Європа намагається вибудувати ще вищі бар'єри проти «економічних туристів». Тому заступник голови Єврокомісії з питань юстиції, свободи та безпеки Жак Барро запропонував заснувати загальноєвропейські центри прийому біженців.
Незапланованою темою дискусій на стокгольмській зустрічі став скандал, що вибухнув між Оттавою та Прагою. 14 липня Канада ввела візовий режим для громадян Чехії, на що чехи відповіли візами для канадських дипломатів. «Канада може встановлювати бар'єри для всіх громадян Чехії, а нам дозволено обмежитися лише дипломатами. Питання про масові візи вирішується в Брюсселі», – їдко прокоментував відповідний «напівзахід» чеських властей президент Чехії Вацлав Клаус, який славиться своїм скептичним ставленням до ЄС.
Оттава була змушена ввести санкції проти Праги через потік чеських циган, який хлинув за океан після скасування візового режиму між двома країнами восени 2007 року. У Канаді висадився «табір» у кількості понад 3 тис. осіб, які скаржаться на утиски на батьківщині. У 2008 році приблизно 10% циган отримали вид на проживання, поповнивши ряди канадських «соціальщиків», ті ж, хто отримав відмову, не чекаючи остаточного рішення останньої інстанції, «пішли в тінь». Відомо, що Канада періодично оголошує амністію нелегалам, тому, швидше за все, більшість учасників «великого кочів'я» з часом стануть канадськими громадянами.
«Розгляд справи кожного шукача притулку обходиться платникам податків у $29 тис., – заявив міністр міграції Канади Джейсон Кенні. – Чехія не єдиний острівець переслідувань у Європі. Ми з занепокоєнням стежимо за розвитком там ситуації». Кенні не преминув лягнути Брюссель, нагадавши, що у складі Об'єднаної Європи є 26 держав з розвиненими демократичними системами, які могли б взяти на себе турботу про переслідуваних жителів Чехії та інших нових членів ЄС.
Втеча циган за океан – серйозний удар по престижу Євросоюзу, який звик вважати себе «куточком обітованим», до якого спрямовуються помисли всіх пригноблених і скривджених. Крім того, історія може обернутися непередбачуваними політичними наслідками. Швеція, яка головує в ЄС, вже заявила, що «вітає виконання принципу взаємності» стосовно Канади. Іншими словами, Стокгольм домагатиметься введення загальноєвропейського візового режиму для Канади, але такого розвитку подій, за словами заступника голови Єврокомісії Барро, Брюссель не допустить. Адже Оттава відповість введенням віз для всього ЄС, а чим це обернеться для сотень тисяч англійців та французів, які вважають Канаду другою батьківщиною, можна лише здогадуватися.
Алексей СМИРНОВ,
«Новые Известия»