Швеція приваблює мігрантів своєю ліберальною політикою
Виступаючи у Флориді 18 лютого і говорячи про теракти в Європі, президент США Дональд Трамп заявив: «Подивіться, що сталося в Німеччині, подивіться, що сталося минулої ночі у Швеції. Швеція – хто б міг подумати? Швеція впустила дуже багатьох. Тепер у них з'явилися проблеми, про які вони й подумати не могли».
Ці слова викликали в багатьох здивування, а МЗС Швеції попросило посольство США пояснити, що саме мав на увазі Трамп. Влада в Стокгольмі зазначила, що їм невідомо про жодні серйозні інциденти, пов'язані з тероризмом. Пізніше Трамп написав у Twitter, що його слова стосувалися репортажу про мігрантів і Швецію, показаного Fox News. У ньому йшлося про зростання злочинності в скандинавській країні, яке пов'язують з мігрантами.
А ввечері в понеділок, 21 лютого, у передмісті Стокгольма Рінкебю сталися заворушення. Поліція зіткнулася з опором при затриманні злочинця. У правоохоронців полетіли камені, поліцейські відповіли попереджувальними пострілами в повітря. Пізніше неподалік від місця зіткнення були підпалені кілька автомобілів, а також пограбовано низку магазинів.
Про те, якою є ситуація з біженцями у Швеції насправді і наскільки успішно там проходить їхня інтеграція, Deutsche Welle розповів політолог, співробітник берлінського Фонду науки і політики Тобіас Етцольд.
– Швеція стала привабливою метою для багатьох біженців. Ця скандинавська країна з населенням менш ніж 10 млн осіб відома своєю багаторічною традицією прийому іммігрантів. Як змінилася міграційна політика Стокгольма за останній рік?
– Починаючи з 2009 року, Швеція приймала понад 100 тисяч біженців на рік і таким чином стала країною, яка прийняла найбільшу кількість біженців у розрахунку на душу населення. У 2015 році потік мігрантів досяг свого піку: до країни прибули майже 170 тисяч осіб – занадто багато навіть за шведськими мірками. На цьому тлі було вирішено вжити заходів, що передбачають радикальне посилення законодавства про надання притулку. Ці заходи були втілені в життя протягом 2016 року.
– Як наслідок цієї політики у 2016 році до Швеції прибули лише близько 30 тисяч біженців. Наскільки успішно іноземці інтегруються у шведське суспільство?
– Шведська держава намагається інтегрувати шукачів притулку: наприклад, вони можуть відвідувати мовні курси та курси підвищення кваліфікації. У період, коли кількість прибуваючих до країни мігрантів ще становила близько 100 тисяч осіб на рік, складалося враження, що, порівняно з іншими європейськими країнами, процес інтеграції йде добре.
Наприклад, уряд завжди прагнув якомога швидше переселити біженців у звичайні квартири саме з метою надання їм можливості соціальної інтеграції. Швеція пишалася тим, що їй досі вдавалося обійтися без масових центрів розміщення мігрантів. Зараз через велику кількість біженців це зробити стало складніше.
Водночас у Швеції вже кілька років існує наступна проблема: багато мігрантів осіли на околицях невеликої кількості великих міст. У деяких місцях їхня частка сягає 80 відсотків від загальної чисельності населення. Біженці – більшою чи меншою мірою – живуть в ізоляції від решти суспільства. Це також стосується міських районів, які вважаються проблемними, і де панує безнадія.
– За офіційними даними, працевлаштуватися у Швеції поки вдалося лише невеликій кількості біженців. Як би ви охарактеризували ситуацію з інтеграцією мігрантів на ринку праці?
– Це серйозна проблема. У Швеції значною мірою переважає вузька спеціалізація виробництва: щоб на ньому працювати, необхідно мати високу кваліфікацію. Багато мігрантів не мають такої кваліфікації, спочатку їх потрібно навчити. Це досі відображається і на кількості безробітних. Щоб закріпитися на ринку праці, потрібно володіти шведською мовою, без цього не обійтися. Через велику кількість біженців у 2015 році процес розгляду клопотань про надання притулку значно сповільнився. Це також стало однією з причин, через які багато біженців досі не знайшли роботу.
– Як до прийому біженців ставляться пересічні громадяни?
– Багато шведів тривалий час виявляли чуйність і були готові прийти біженцям на допомогу. Люди демонстрували прихильність певній традиції: складалося враження, що в країні існує широкий суспільний консенсус. З іншого боку, відкритої дискусії на цю тему практично не було. Якщо хтось наважувався критикувати політику влади, то його одразу ж зараховували до ксенофобів – навіть якщо критика була обґрунтованою.
Зараз ситуація змінилася, дискусія стала більш гострою. Вже задовго до великого припливу мігрантів у Швеції діяли порівняно нечисленні, але дуже сильні та схильні до насильства групи правих радикалів, які продовжують здійснювати напади на гуртожитки для біженців. У 2015 і 2016 роках кількість таких нападів знову збільшилася.
– У Німеччині від гострих дискусій на тему міграційної політики виграє правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН). У Швеції також є правоконсервативна партія «Шведські демократи» (ШД), яка використовує питання біженців у власних інтересах. Як, на вашу думку, розвиватимуться події в країні в політичному плані?
– У 2015 році, коли міграційна криза досягла своєї кульмінації, «Шведські демократи» отримали з ситуації та суспільних настроїв значну вигоду, їхній рейтинг досяг 20-25 відсотків. Згідно з результатами деяких опитувань, вони навіть деякий час вийшли на перше місце за популярністю.
Ситуація дещо змінилася в першій половині 2016 року, коли шведський уряд соціал-демократів і «зелених» посилив законодавство про надання притулку. Тоді багато громадян зробили для себе висновок: уряд відмовляється від політики необмеженого прийому біженців і серйозно ставиться до побоювань громадськості.
Відтоді рейтинг «Шведських демократів» дещо знизився і тепер становить 15-20 відсотків. Однак пара-трійка відсоткових пунктів не скасовує того факту, що ця партія стала в шведській політиці серйозною силою. І деякі консервативні партії принаймні частково порушили табу на співпрацю зі «Шведськими демократами» – зокрема, на місцевому рівні.