Одним з основних пунктів, що викликали критику експертів, стала інтеграція біженців, які живуть у Німеччині
Експертна рада, що складається з 9 учених різних напрямків, цього тижня представила в Берліні свою щорічну доповідь про міграцію. Як зазначає Deutsche Welle, міграційна політика канцлера ФРН Анґели Меркель отримала загалом високу оцінку експертів Німецького фонду інтеграції та міграції (SVR). Тим часом деякі з них ситуацію з прийомом біженців у Європі назвали катастрофічною.
У доповіді, що складає 200 сторінок, експерти спробували відобразити всі нюанси ситуації, що склалася, з міграцією, зазначивши, що багато чого в Німеччині в цьому зв'язку може бути піддане критиці. Основними пунктами, що викликали критику експертів, став міграційний контроль та інтеграція біженців, які живуть у Німеччині.
Чи впоралася Німеччина з міграційною кризою
«Можна поставити питання, чи готова Німеччина до наступної міграційної кризи? – каже Ганс Форлендер, політолог з Технічного університету в Дрездені, який очолює експертну групу, що готувала доповідь про міграцію. – Я б сказав, що так, готова. Спочатку наплив мігрантів викликав шок. Ця ситуація стала для Німеччини стрес-тестом. Але, схоже, ФРН добре впоралася з цим випробуванням. І зараз більш підготовлена до подолання міграційної кризи, ніж у 2015 році».
Одним з основних пунктів, що викликали критику експертів, стала інтеграція біженців, які живуть у Німеччині. З одного боку, за даними, які наводяться в доповіді, майже третина прибулих до Німеччини в 2015 році біженців до осені 2018 року знайшли роботу. Крім того, як зазначає соціолог Крістіан Йоппке, Німеччина – єдина європейська країна, яка дозволяє біженцям, що зуміли добре інтегруватися, залишитися в країні та перевезти сюди свої сім'ї.
Але, з іншого боку, експерти вказують на те, що в міграційному законодавстві існують положення, які спочатку визначають шанси мігрантів на отримання притулку. Це означає, що ті мігранти, які прибувають до Німеччини з так званих «безпечних країн», мають менше шансів залишитися в ній, а тому практично позбавлені можливості влаштуватися на роботу та потрапити на інтеграційні курси. Що призводить до затягування процесу розгляду клопотань про надання їм притулку.
«Мігранти з низькими шансами на отримання притулку можуть довгий час залишатися в країні, – констатує Томас Бауер, професор економіки в Університеті Бохума. – І не давати їм можливість інтегруватися, наприклад, відвідувати мовні курси, у довгостроковій перспективі може обійтися дуже дорого. Як економіст я розглядаю інтеграційні заходи як інвестиції».
Екстрені заходи влади Німеччини в міграційній політиці
З 2014 року Анґела Меркель працювала з двома різними складами уряду. У період з 2015 по 2016 рік, коли в країну хлинув найбільший потік біженців, уряд змушений був приймати екстрені заходи. Влада на місцях, наприклад, була змушена розміщувати біженців у спортивних залах при школах, переобладнаних під тимчасове житло для мігрантів. Поспіхом приймалися і різні зміни до міграційного законодавства.
Після виборів до бундестагу восени 2017 року та складних переговорів у Німеччині було сформовано новий уряд, що спричинило посилення міграційної політики. Список «безпечних країн» було розширено, процедуру депортації біженців на батьківщину спрощено, правила, що дозволяють шукачам притулку залишитися в країні, посилено. Але, з іншого боку, Німеччина розширила можливості для інтеграції тих, хто отримав тут притулок.
Ще один момент, на який звернули увагу експерти, стосується злочинів, скоєних як самими мігрантами, так і щодо них. Так, у 2015 році кількість злочинів, скоєних на ґрунті ненависті до мігрантів, зросла вдвічі порівняно з 2014 роком. Але в 2017 році, коли міграційний потік зменшився, знову знизилася. У той час як кількість злочинів, імовірно скоєних мігрантами, навпаки зросла.
Яка ситуація склалася в ЄС
Ситуацію з біженцями на рівні ЄС політолог Петра Бендель з Університету Ерланген-Нюрнберг вважає катастрофічною. Передусім вона вказує на відсутність спільних стандартів у міграційній системі та суттєві відмінності в міграційному законодавстві. У всіх країнах, де мігранти подають прохання про надання притулку, різні правила, визнає вона. І від них залежить, чи надають людині притулок чи ні.
Загальноєвропейською проблемою стала тема створення транзитних центрів для біженців. Ця ініціатива міністра внутрішніх справ Німеччини Горста Зеєгофера мала прискорити процедуру надання притулку та депортацію тих, чиї клопотання були відхилені.
Пропозиції створити подібні центри за межами ЄС викликали жорстку критику. Але й усередині Німеччини про транзитні центри частіше говорять у негативному ключі. Передусім критичне ставлення викликають умови, в яких перебувають мігранти в цих центрах.
У транзитних центрах AnkER (назва складена з перших німецьких літер трьох слів: прибуття, рішення, вислання на батьківщину) мігранти перебувають з моменту прибуття і до того, як вирішиться питання, чи можуть вони залишитися в Німеччині чи змушені покинути країну. При цьому свобода пересування шукачів притулку обмежена.
У кожному з центрів можуть перебувати до 1500 мігрантів. При транзитних центрах постійно перебувають співробітники Федерального відомства у справах іноземців (BAMF), агентства з працевлаштування та інших держструктур, пов'язаних з процедурою надання притулку.
Петра Бендель, один з авторів доповіді, відвідала кілька таких центрів і переконана, що не потрібно створювати нові подібні установи. Бендель запитує, наскільки дотримуються права людини в транзитних центрах, де тривалий час значної кількості людей доводиться жити на невеликій території. Іншим проблемним питанням є те, чи можуть діти, які живуть у таких центрах, відвідувати звичайні школи.
Даніель Тім, експерт-правознавець, зазначає, що тема транзитних центрів останнім часом викликала бурхливі дебати в ЗМІ. І це, своєю чергою, призвело до того, що уряд Меркель посилено працює над проблемою біженців і, судячи з усього, все робить правильно.