Згідно з новим навчальним планом, фінський вчитель стає помічником, який не тільки передаватиме учням знання, а й спрямовуватиме, допомагаючи пізнавати світ
Портал Finland.fi зібрав найпоширеніші міфи про нову систему освіти, а також думки фахівців, які допоможуть зрозуміти, наскільки достовірні всі ці чутки про новий спосіб навчання та викладання.
Міф 1: Учні більше не будуть навчатися в класах. Викладання ґрунтується на вивченні явищ природи та повсякденного життя, для чого вчитель постійно гуляє з учнями на вулиці, проводячи «досліди».
Відповідь: і так, і ні. «Вивчення явищ – це лише один із способів навчання. Важливо використовувати різноманітні педагогічні прийоми. Вчителі стають провідниками, допомагають кожній дитині знайти свій власний шлях навчання», – каже радник і голова Управління освіти Аннелі Раутіайнен.
Міф 2: Класи будуть скасовані та замінені на «відкриті ринки», де діти «купуватимуть» відповідні для них предмети та курси.
Відповідь: і так, і ні. «Дітей більше не вчать виключно в чотирьох стінах, це залежить від того, як школа здійснюватиме навчання. Методика змінюється таким чином, що діти не будуть тихо сидіти на одному місці, кожна дитина зможе сама вибрати, де і як їй вчитися. Вже збудовано нові школи без коридорів. Традиційні закриті класи в майбутньому необов'язкові. Навчання здійснюватиметься повсюдно», – розповідає Аннелі Раутіайнен.
Міф 3: Учні приймають рішення, «неправильні» в довгостроковій перспективі, обираючи, наприклад, замість мови математику і навпаки.
Відповідь: ні. «У Фінляндії на відміну від таких країн, як, наприклад, Великобританія та США, не вважають, що є важливі та менш важливі предмети. Всі вони відіграють однаково важливу роль. Мета полягає в тому, щоб дати молоді широку освіту, а не змушувати їх вивчати один предмет», – каже експерт у сфері освіти, наразі запрошений професор Гарвардського університету Пасі Салберг.
Міф 4: Учень сам визначає той рівень, до якого буде прагнути. Він отримає набір завдань, що дозволяють успішно пройти навчання. Небезпека полягає в тому, що учень, який знає матеріал на «відмінно», на іспиті претендуватиме лише на «задовільно» або «добре», щоб не відчувати труднощів під час складання іспиту.
Відповідь: ні. «Цілі навчання та критерії оцінювання визначені навчальним планом. З учнем розмовляють про цілі, які він хоче перед собою поставити. Досі існує проблема, яка полягає в тому, що школяр не завжди знає, чому він отримав саме таку оцінку. Якщо йти учневі назустріч і підтримувати його, то мотивація зростає», – пояснює Аннелі Раутіайнен.
Міф 5: У школі більше не буде традиційних груп, учнів об'єднуватимуть за інтересами.
Відповідь: ні. «Учитель завжди несе відповідальність за учнів. Тих, хто навчається, об'єднують у групи для досягнення цілей навчальної програми. Ми сподіваємося, що школи формуватимуть ці групи за навчальними інтересами. Деякі учні активно говорять під час навчання, а хтось, навпаки, мовчить», – зазначає Аннелі Раутіайнен.
Міф 6: Оцінки відмінників можуть погіршитися, тому що скасують зубріння.
Відповідь: і так, і ні. «Твердження, що раніше відмінну оцінку отримували лише завдяки зубрінню, схоже на правду. Іноді варто заучувати щось напам'ять, як, наприклад, таблицю множення. Але в новому навчальному плані особлива увага приділяється таким поняттям, як уміння вчитися, критичне мислення, взаємодія з однокласниками та технічні знання, які знадобляться в майбутньому. Світ змінюється – і школа, і освіта повинні змінюватися разом із ним», – вважає Аннелі Раутіайнен.
Міф 7: Хороші наочні методи навчання зовсім не застосовуються, школа стає лише розвагою.
Відповідь: ні. «Схоже, в деяких країнах склалося враження, що Фінляндія – соціалістична країна, де в Гельсінкі є патрон, який вирішує, що робити. Вчителі, школи та муніципалітети Фінляндії можуть значною мірою вирішувати самі, що і як викладати, що суттєво відрізняє Фінляндію від інших країн», – розповідає Пасі Салберг.
Міф 8: Домашні завдання ніколи не задають.
Відповідь: ні. «У Фінляндії досить короткий шкільний навчальний день, тому ми вважаємо, добре б трохи повторити матеріал вдома», – зазначає Аннелі Раутіайнен.
Міф 9: Іспити та контрольні роботи скасовують.
Відповідь: ні. «Учня постійно оцінюють, спрямовують і підтримують. На оцінки впливають бали за контрольні роботи, які є частиною навчання, але вони не мають вирішального значення. Вміння можна продемонструвати також за допомогою проектів або усних презентацій. Якщо контрольна робота була виконана невдало, надається можливість виправити оцінку, заодно покращивши свої знання», – каже Раутіайнен.
Міф 10: Вчителі стануть новаторами, які вже цієї осені повинні будуть застосовувати інші методи та навчати нових дисциплін, таких, як програмування.
Відповідь: ні. «Новий навчальний план змусить учителів змінити свої педагогічні методи. Це потребує часу. Найбільшою проблемою є зміна ролей. Учитель більше не є єдиним джерелом інформації, а учень – не пасивний слухач. Ми хочемо, щоб школа стала колективом, де всі навчають один одного, у тому числі діти дорослих. Технічні навички та кодування будуть викладатися в контексті інших навчальних дисциплін. На допомогу вчителю прийдуть тьютори, які володіють цифровими технологіями», – пояснює Раутіайнен.
Міф 11: Через те, що учні будуть самі відповідати за свої успіхи, залишаться невиявленими труднощі в навчанні.
Відповідь: ні. «У нас висококваліфіковані викладачі, які завжди готові підтримати учнів. Незважаючи на те, що школярі стануть більш активними, це не означає, що вони повністю відповідатимуть за своє навчання. Навпаки, вчитель, як ніколи раніше, стане ближчим до учня», – розповідає Аннели Раутиайнен.
Твердження 12: Після введення нового навчального плану високі досягнення Фінляндії в міжнародному дослідженні PISA кануть у Лету.
Відповідь: може бути, ну то й що? «Рейтинг Фінляндії в PISA у фінській свідомості не є значущим. Це подібно до вимірювання артеріального тиску, яке іноді дозволяє нам замислитися про те, куди ми рухаємося, але не знаходиться в центрі уваги. Рішення, пов'язані з навчанням, не приймаються на основі результатів PISA. Натомість суттєвим фактором є знання, які знадобляться дітям та підліткам у майбутньому», – вважає Пасі Салберг.
І ще кілька фактів про фінську школу
1. Обов'язкова шкільна освіта починається з 7-річного віку і закінчується в 17 років. Крім того, всі діти мають право на дошкільну підготовку тривалістю один рік.
2. Навчання, підручники, шкільне приладдя та навчальні матеріали – безкоштовні в основній школі (1–9 класи).
3. Щоденно учням пропонують безкоштовне шкільне харчування
4. У першокласників та другокласників шкільний день триває максимум п'ять годин, у старшокласників – сім годин. Кожен урок – по 45 хвилин.
5. У Фінляндії немає загальнонаціональних екзаменів або тестів.
6. Загалом фінський навчальний рік налічує 190 шкільних днів. Навчальний рік починається в середині серпня і закінчується в кінці травня. Окрім літніх канікул, які тривають 10 тижнів, школярі відпочивають восени, на Різдво і зазвичай у лютому.
7. У Фінляндії майже всі підлітки (99,7%) освоюють навчальну програму і закінчують загальноосвітню школу.
8. Викладачі з 1-го по 6-й класи – магістри педагогіки. Вчителі 7-9 класів мають ступінь магістра з навчальної дисципліни, яку вони викладають, а також є висококваліфікованими фахівцями у сфері освіти.
9. Педагогічні навчальні заклади користуються популярністю, тому туди важко вступити. Наприклад, у 2014 році до Гельсінського університету були прийняті лише 9% з тих, хто складав вступний іспит на педагогічний факультет.