Після цього повідомлення питання імміграції негайно стали головною політичною темою. Оливи у вогонь підлили й нові дані про те, що більше половини робочих місць, створених в останні роки у Британії, зайняті іноземцями. Прем'єр-міністр Гордон Браун тут же виступив за «британські робочі місця для британських робітників» - така заява явно суперечить законодавству ЄС, що підтримує свободу пересування робочої сили. Головна промова цієї осені лідера опозиційних консерваторів Девіда Кемерона теж була присвячена імміграції - він закликав різко її скоротити. Коментатори в один голос заговорили про «маленький перенаселений острів», на який перетворилася Британія.
Британське суспільство розділилося на два табори. Одні виступили за економічний підхід: міграція виправдана, якщо затребувана економікою; інші - за адміністративні обмеження. Сторонники обмежень поки що перемагають.
Демографічний вибух
Згідно з прогнозом Бюро національної статистики, населення Британії, яке нині становить 60,6 млн осіб, до 2016 року зросте до 65 млн. Із 4,4 млн осіб приросту 2,1 млн припаде на мігрантів. При збереженні нинішніх тенденцій, на основі яких побудовано прогноз, населення Британії досягне 70 млн у 2030 році та майже 77 млн осіб - у 2050. Найшвидше збільшуватиметься населення Англії: вже до 2016 року - на 8%. Населення Шотландії додасть лише 3%.
«Це неймовірне зростання населення. З такою швидкістю у Британії до середини століття додасться два Лондони», - так ці прогнози прокоментував керівник дослідницького центру Migrationwatch Ендрю Грін. За даними статистиків, швидке зростання населення буде зумовлене трьома факторами. По-перше, це зростання тривалості життя, яке веде до збільшення кількості літніх британців. Якщо у 2006 році в країні проживало лише 4,7 млн осіб старше 75 років, то у 2016 їх буде вже 5,5, а у 2026 - 8,2 млн. По-друге, Британія залишається магнітом для мігрантів - очікується їх приплив на рівні 190 тис. осіб на рік. По-третє, у країні поступово збільшується народжуваність. До 2030 року на природний приріст припаде близько половини зростання населення. Але й народжуваність значною мірою збільшується за рахунок мігрантів. Так, у лікарнях Центрального Лондона у 2006 році 59% породіль самі з'явилися на світ за межами Сполученого Королівства. За оцінками демографів, прямо чи опосередковано на міграцію, таким чином, припаде 69% приросту населення країни.
Багато хто в Королівстві вважають, що у сфері демографічної та міграційної політики обрано неправильний шлях. «Країні потрібне поступове та розумне зростання населення, а не таке різке збільшення, яке призведе до підвищення навантаження на суспільні послуги та створить проблеми із забезпеченням житлом і школами», - заявив представник опозиційних консерваторів Даміан Грін.
На всіх не вистачає
Слау - згадуване ще в трагедії Шекспіра невелике тихе містечко за півгодини їзди на захід від Лондона. Сьогодні тут розташовані британські штаб-квартири компаній Mars, Amazon.com і Nintendo. Згідно з останнім переписом, у 2001 році у Слау було 119 тис. жителів. За даними британського Бюро національної статистики, сьогодні в місті живе 122 тис. осіб. «Ця цифра занижена як мінімум на 15-20 тис. осіб, тому що не враховує нещодавніх мігрантів, насамперед із нових країн Євросоюзу», - сказав «Експерту» член міської ради Слау Джон Едвардс.
Бюджети місцевих органів влади у Британії приблизно на чверть фінансуються місцевим муніципальним податком (стягується з жителів, окрім студентів і пенсіонерів), решта надходить із центрального бюджету залежно від населення муніципальної одиниці. За оцінками міської ради Слау, місто недоотримує 15 млн фунтів стерлінгів щорічно через те, що його офіційне населення виявляється меншим за реальне. При цьому з міського бюджету доводиться витрачатися (маються на увазі витрати на школи, поліцію, житло тощо) на всіх жителів, включаючи незареєстрованих. Грошей на всіх не вистачає, тому багато хто обурюється.
«Серед місцевих жителів зростає невдоволення тим, що обмежений обсяг коштів ділиться на дедалі більше число людей. Причому новим жителям часто дістається більше, ніж старим, тому що їм потрібні перекладачі, додаткові уроки англійської тощо. Невдоволення створює напругу, яка може перерости у конфлікт», - продовжує Джон Едвардс.
Таких міст, як Слау, у Британії десятки. «Місцеві влади по всій країні стикаються з цією проблемою, однак уряд дуже повільно реагує на вплив економічної міграції на конкретні муніципалітети», - заявив на початку листопада Мік Галлахер, мер міста Бостон у Лінкольнширі. Тут населення за рахунок нещодавніх мігрантів із Польщі та Литви лише за три роки зросло з 55 до 80 тис. осіб.
Глава британської Асоціації місцевого управління Саймон Мілтон запропонував терміново створити фонд у 250 млн фунтів стерлінгів, з якого фінансувалися б дефіцити місцевих бюджетів там, де особливо багато мігрантів. Екстрені кошти особливо знадобилися б Лондону, в якому осідає близько 40% усіх мігрантів. У 2006 році на народжених за межами Британії припало 30,5% населення столиці - всього 20 років тому таких було 17,6%. А 29% робочих місць у Лондоні сьогодні зайняті уродженцями інших країн. За оцінками лондонського округу Вестмінстер, його офіційне населення не враховує близько 24 тис. мігрантів. Тому фінансування з екстреного фонду дозволить скоротити дефіцит у фінансуванні поліції, шкіл і прибирання вулиць, але це не вирішить усіх проблем. «Такий фонд був би дуже корисним, але його недостатньо. Уряд має вжити заходів щодо обмеження міграції», - вважає Ендрю Грін із Migrationwatch.
Закручування гайок
Саме на такі заходи і збирається піти уряд Гордона Брауна - особливо у світлі нещодавно виявлених фактів. Так, згідно зі старою статистикою Міністерства праці, вважалося, що з 2,7 млн робочих місць, створених у Британії за останні десять років, іноземним працівникам дісталося 800 тис. (або 30%). За новими ж даними Бюро національної статистики, з 1997 року іноземці зайняли 1,1 з 2,1 млн робочих місць, тобто більше половини.
Гірше того: виявилося, що за останні два роки, коли в країну ринув потік з нових країн Євросоюзу, кількість британців серед зайнятих скоротилася на 270 тис., а кількість іноземців зросла на 540 тис. осіб. За оцінками ж Labour Force Survey, частка працюючих британців за останнє десятиліття знизилася на 500 тис. осіб, а кількість працюючих іноземців зросла на 1 млн.
Британія, по суті, перетворюється на націю іммігрантів. Так, наприкінці 2006 року на народжених за кордоном припадало 12,5% населення працездатного віку, що вже близько до показника традиційної країни міграції – США, де ця цифра становить 15,3%.
Влада надто довго відмовлялася це визнавати, так і не сформулювавши чіткої імміграційної політики. Але на хвилі останніх дебатів кабінет Брауна виступив-таки з радикальними пропозиціями. Як заявив заступник міністра внутрішніх справ Лайам Берн, який курирує імміграцію, вже навесні 2008 року Британія введе нову систему імміграції, запозичену в Австралії. За цими правилами мігранти зможуть приїжджати в країну, якщо вони наберуть достатню кількість балів, які нараховуватимуть за вік, освіту, досвід роботи тощо.
«Це типовий адміністративний метод, хоча й не такий радикальний, як той, що запропонували консерватори. Ті наполягають на запровадженні щорічних квот на імміграцію, схожих на квоти в США на початку XX століття. Біда в тому, що адміністративні заходи застосовуватимуть до приїжджих з-поза меж ЄС, хоча основні проблеми з імміграцією останніх років пов'язані з внутрішньою європейською міграцією - з Литви, Польщі, Словаччини тощо. Тож пропоновані способи - це типове політиканство, яке не зможе вирішити проблему», - розповів «Експерту» Денні Сріскандараджа, директор зі стратегії Інституту досліджень публічної політики.
Несподівано великий приплив східноєвропейців з приєднаних у 2004 році нових країн ЄС (за різними оцінками, від 600 тис. до 1 млн осіб) став причиною, через яку Лондон вирішив продовжити мораторій на вільне пересування робочої сили з Румунії та Болгарії (членів ЄС з січня 2007 року) ще на три роки. Але скасувати вільний в'їзд для поляків чи латвійців британці вже не можуть.
На думку демографів, адміністративні заходи обмежать в'їзд у країну невеликої, але важливої кількості мігрантів з-поза меж ЄС (близько 100 тис. осіб на рік), мало вплинувши на міграцію зі Східної Європи, яка сьогодні насправді найбільше турбує британців.
«Обмеження міграції створює не менше проблем, ніж вирішує, оскільки ускладнює ефективне зростання економіки та заповнення 600 тис. вакансій. За останні 10 років іноземці займали дві третини вакансій у лондонському Сіті, тому що часто вони мали вищу кваліфікацію, ніж місцеві кандидати. А також більшість некваліфікованих вакансій, оскільки британці не хочуть виконувати низькооплачувану рутинну роботу. Якщо запровадити серйозні обмеження на міграцію, це сповільнить темпи економічного зростання», - пояснив Ден О’Браєн, економіст Economist Intelligence Unit.
Тож адміністративне обмеження міграції може завдати серйозної шкоди економіці, оскільки в роки бурхливого економічного зростання компанії не зможуть заповнювати вакансії в міру виникнення попиту - як це було раніше.
Олександр КОКШАРОВ.
Експерт