Роздільне навчання має як свої плюси, так і мінуси
Як зазначає Учеба.Ru, у такого підходу до організації навчального процесу є свої плюси та мінуси.
Навіщо вчитися окремо
Гарячі прихильники роздільного навчання зазвичай мотивують свою позицію тим, що в подібних школах існує сувора дисципліна та порядок, діти менше конфліктують та більш серйозно ставляться до навчання. Хоча б тому, що немає відволікаючого фактору у вигляді спілкування з протилежною статтю, а раз так – начебто, немає й супутніх проблем у період дорослішання.
Ще один аргумент на користь роздільного навчання – можливість профільного навчання, яке більше відповідає вродженим можливостям та схильностям хлопчиків і дівчаток. Наприклад, у чоловічій школі зазвичай вводять предмети, пов'язані з підготовкою до військової або державної служби – військова справа, верхова їзда, стрільба, фехтування, а також заняття з економіки, суспільних наук, політики. «Благородних дівчат» окрім загальноосвітніх дисциплін навчають шиттю, рукоділлю, кулінарії, хорошим манерам та танцям.
Більш прогресивний підхід до роздільного навчання робить акцент не стільки на гендерних відмінностях, скільки на виховному аспекті. Не секрет, що дівчатка до певного моменту випереджають хлопчиків у розвитку. Вони люблять отримувати хороші оцінки та схвалення педагогів, прагнуть завоювати повагу та авторитет у однокласниць.
Дослідження, що проводяться в школах з роздільним навчанням, підтверджують, що навчальні успіхи дівчаток в однополому колективі вищі, ніж у змішаному. А хлопчики починають змагатися один з одним не за увагу однокласниць, а за навчальні та спортивні досягнення. Вони краще засвоюють чоловічу соціальну роль, частіше проявляють лідерські якості або якісь незвичайні здібності та таланти (наприклад, музичні, хореографічні або кулінарні).
На Заході роздільне навчання має міцну педагогічну традицію. Наприклад, одні з найпрестижніших приватних шкіл Австралії: Kambala School – школа для дівчаток (заснована в 1887 році) та Scott College для хлопчиків (1893). У Канаді популярністю користується St-George School – школа-пансіон для хлопчиків, у США – знаменита жіноча Greenwich Academy. У кращих приватних школах Великобританії також переважає роздільне навчання.
Зворотний бік медалі
Шкільні роки – важливий етап у соціалізації дитини. Змішаний клас являє собою модель суспільства, де хлопчикам та дівчаткам доводиться спілкуватися, домовлятися, спільно приймати рішення. А роздільне навчання створює штучне середовище, де не завжди можливий гармонійний розвиток та набуття потрібних навичок комунікації. Якщо ж у дитини і так є проблеми у спілкуванні з однолітками, додаткова ізоляція тільки погіршить ситуацію. Представники протилежної статі починають сприйматися як інопланетяни.
Саме тому суворе виховання за старовинними традиціями далеко не завжди дає на виході саме той результат, на який розраховують батьки. Коли дитина їде вчитися за кордон, їй і так непросто адаптуватися в іншомовному середовищі. Перебування в класі з роздільним навчанням може посилити стрес, оскільки ситуація стає ще більш незвичною.
Звісно, багато що залежить від віку. Для підлітків 11–14 років роздільне навчання може стати благом: дитина, зайнята цікавим навчанням, спортом, спілкуванням з близькими їй за духом однолітками, легше долає вікову кризу. А от малюкам та старшим школярам все ж краще вчитися разом.
Не варто перебільшувати і негативний вплив штучної ізоляції. Навіть за умови роздільного навчання хлопчики та дівчатка можуть спілкуватися за межами класу: у гуртках за інтересами, на тенісному корті, у басейні або на танцях. Це допомагає розділити навчання та спілкування.
До речі кажучи…
У Великобританії роздільне навчання прийняте в найвідоміших приватних школах. На думку англійців, саме приватні школи роками виковують знаменитий британський характер.
Так, зі стін знаменитого Ітона вийшли 19 прем'єр-міністрів, видатні воєначальники, парламентарі, діячі церкви. Школи для дівчаток закінчили колишній прем'єр-міністр Великобританії, «залізна леді» Маргарет Тетчер, держсекретарі США – Мадлен Олбрайт та Кондоліза Райс, а також Голда Меїр, колишній прем'єр-міністр Ізраїлю.