Головні героїні польського серіалу «Дівчата зі Львова»
Вона – українка, розумниця, красуня і працює прибиральницею. Він – поляк, успішний і заможний адвокат, її роботодавець. Вона по вуха в нього закохана і балує його то борщем, то варениками, аби хоч якось привернути його увагу. Він уплітає українські страви за обидві щоки і ніяк не може запам'ятати, як її звати. Тому для зручності називає її Машею (так звали її попередницю). Це – одна з сюжетних ліній нового польського серіалу «Дівчата зі Львова» («Dziewczyny ze Lwowa»).
Понад 3,5 млн поляків (тобто майже кожен десятий житель країни) обов'язково вмикають по неділях перший національний телеканал TVP, щоб співпереживати чотирьом молодим українкам, які нелегально прибирають квартири у Варшаві й намагаються знайти тут своє щастя. Серіал б'є рекорди за рейтингами й дивує польських телекритиків. Багато хто з них не розуміє, чим викликаний такий ажіотаж, докоряючи сценаристам, що вони використовують масу стереотипів.
Можливо, творців «Дівчат зі Львова» надихнув культовий американський серіал «Секс у великому місті». Навіть заставки схожі, тільки в польській версії це, звісно, обриси Варшави, а не Нью-Йорка. Якщо винести за дужки те, що в американців йдеться про нью-йоркських світських левиць, а в поляків – про бідних українських прибиральниць, то самі ідеї серіалів досить схожі.
Це – життя і пригоди чотирьох закадичних подружок у сучасному мегаполісі. Вони намагаються знайти своє щастя і підтримують одна одну у складних ситуаціях. Як і в «Сексі у великому місті», характери «Дівчат зі Львова» прописані дуже яскраво. Вони не схожі одна на одну, кожна по-своєму харизматична.
Свєта – найдосвідченіша, розсудлива і найдовгоногіша. За освітою – хімік. Працює в Польщі прибиральницею вже три роки, добре розбирається в мийних засобах і серйозно ставиться до життя. Їй не шкода розділити свою кімнату з трьома подругами, які теж приїхали шукати в Польщі кращої долі.
Поліна – безшабашна, хватка, відверто сексапільна, колишня власниця збанкрутілого модельного агентства. Її молодий чоловік (теж тепер уже колишній) зраджував їй з моделями прямо на дивані в її кабінеті.
Уляна – розумна, правильна, неусміхнена. Скрипалька, випускниця Львівської консерваторії. Щоб дозволити собі квиток на автобус до Польщі, вона зі сльозами на очах продала свою концертну скрипку.
Оля – наймолодша і дурненька з чотирьох подруг. Цілком незграбна та непристосована, їй найважче знайти роботу. У Львові в неї залишився п'яниця-наречений Ігорко, який не хоче працювати і постійно тягне з неї гроші. До речі, всі українські чоловіки з минулого чотирьох подруг обов'язково виявляються або алкоголіками, або негідниками.
У молодих жінок, за винятком Олі, з дідусями та бабусями залишилися вдома діти. Вечорами вони спілкуються з ними по скайпу, а потім влаштовують колективний дівочий рев. Усіх чотирьох героїнь грають польські актриси. Вони старанно імітують український акцент, використовуючи замість схожих польських українські слова. Творці серіалу кажуть, що пробували на ролі й українських актрис, але жодна не пройшла кастинг.
Головні героїні – наївні, симпатичні, порядні. Їм легко співпереживати. Зі своїми ж земляками автори серіалу не надто церемоняться. Польські чоловіки в серіалі часто розглядають українок як об'єкт сексуальних домагань. Наприклад, один із роботодавців хоче, щоб Поліна прибирала голою в одному лише білому фартушку. Щоправда, він готовий їй за це більше платити.
А деякі польки в серіалі – справжні Салтичихи та безжальні експлуататорки. Так, Олю господиня квартири веде до поліклініки і змушує пройти тест на наявність венеричних захворювань та СНІДу. А гроші за цей тест вираховує у неї із зарплати.
Щоправда, трапляються на шляху українок і добрі, чуйні поляки. Це, передусім, пан Генрик – літній господар квартири, де живуть героїні серіалу. Він з батьківським теплом ставиться до своїх квартиранток, бере на місяць всього по 20 доларів з кожної за оренду. Є ще екзальтована молода актриса, яка бачить у Свєті скоріше подругу, ніж прибиральницю, і набагато охочіше вдається до її допомоги для розучування ролей, ніж до прибирання квартири.
За приблизними оцінками, у Польщі працюють до півмільйона українців, багато з них нелегально. Десятиліттями Польща була країною, звідки емігрували. І раптом Польща стала тим, чим раніше були для неї Німеччина чи Великобританія. Адже для українців це – Захід! «Показане в серіалі – це життя, і його історії – це в тому числі й наші історії. А, може, в першу чергу, наші, – каже в інтерв'ю Gazeta Wyborcza режисер серіалу Войчех Адамчик. – Про те, які ми є, і якими ми можемо бути. А бути ми можемо дуже різними». Швидше за все, у «Дівчатах зі Львова» поляки впізнають і самих себе. Адже досі за кордоном працює не один мільйон їхніх співвітчизників.
Як зазначає «Німецька хвиля», серіал виявився настільки успішним, що всі очікують продовження. У польських ЗМІ навіть ходять чутки, що в другому сезоні йтиметься, серед іншого, і про події на Майдані взимку 2014 року. У першому сезоні дія відбувається восени 2013-го. Можливо, автори тим самим спеціально намагалися уникнути політики. А, може, сподіваючись на успіх, залишили простір для маневру. У будь-якому разі, польські прихильники серіалу з нетерпінням чекатимуть продовження пригод львівських Попелюшок у Варшаві.