Відтепер в управління натуралізації буде більше підстав, щоб відмовити претенденту на громадянство. Так, розгляд заявки буде припинено після третьої невдалої спроби скласти іспит на знання державної мови. На думку авторів поправок, зараз претенденти ставляться до перевірки знань мови лише як до чергового уроку.
Також заявку на громадянство не будуть розглядати, якщо претендент не з'явиться на іспит з державної мови без надання протягом двох місяців документів, що підтверджують його відсутність з поважної причини. Наразі діє норма, згідно з якою розгляд заявки претендента, який не з'явився на іспит без поважної причини, призупиняється. Заявку припиняють розглядати, лише коли претендент не з'являється на іспит протягом року з моменту призупинення розгляду заяви.
Поправки також передбачають більш суворі вимоги щодо оцінки знань державної мови особами, які склали централізований іспит з латиської мови та літератури за програмою основної або середньої школи. Надалі їхні знання латиської мови повинні відповідати рівню А, В або С. Зараз для проходження натуралізації необхідно отримати за результатами складання централізованих іспитів оцінку А, В, С або D.
Як вважає Мін'юст, рівень знань державної мови особами, які склали централізований іспит з латиської мови на рівень D, не відповідає вимогам, що пред'являються до претендентів на отримання латвійського громадянства.
Також посилено поріг допустимих пільг для осіб, які мають право на пільгове отримання громадянства (без іспитів або лише з одним іспитом). Згідно з останньою нормою, не складати іспит з латиської мови можуть лише школярі, які отримали оцінки «добре» та «відмінно» за централізований іспит.
У Латвії налічується близько 400 тис. так званих «негромадян». Для того щоб отримати громадянство, вони повинні підписати присягу та скласти два іспити - з латиської мови та історії Латвії. Держмито за іспит становить від 3 до 10 латів ($5-20). За 15 років незалежності Латвії громадянство шляхом натуралізації отримали близько 110 тис. осіб.
За матеріалами РІА «Новости».