Сьогодні особливо важливо знання розмовної англійської мови, окрім рідної. Європейські партнери, колеги та просто знайомі з легкістю будують як ділові, так і особистісні стосунки, використовуючи англійську, а часто і деякі інші іноземні мови.
Такі люди не відчувають дискомфорту у спілкуванні, їм чужа нестача словникового запасу та взаєморозуміння, навіть при перемиканні між кількома мовами. Це створює абсолютно успішну атмосферу спілкування та забезпечує ефективний базис для взаємовідносин між людьми.
Що ж об'єднує цих людей та їхні вміння? Який секрет того, що мова буквально ллється у них струмком? Це – швидкість мовлення. Якась риса, за якою, як за примарним фантомом, женуться багато студентів, а вона народжується у найнесподіваніше простих вправах.
Отже, швидке мовлення. Давайте заглянемо за двері будь-якого класу, де студенти вивчають англійську. Що ми там чуємо?
Часто я стаю свідком того, як навіть на досить високих рівнях учні «дроблять» слова: навіть при досить швидкому темпі мовлення примудряються їх як би «відрубувати» одне від одного, вимовляючи кожне окремо. Щоб зрозуміти, як це виглядає збоку, пропоную приклад моєї студентки, яка вивчала російську.
Коли ми з нею тільки починали, вона першим ділом, звичайно ж, вивчила кілька назв навколишніх предметів, а потім взялися за вивчення місцезнаходжень якось «вгорі», «внизу» тощо. Одним із виразів було «в кутку», яке ми, природно, вимовляємо на одному диханні, як би одним словом. У неї теж це вийшло, але тільки спочатку. Як тільки ми записали фразу і дівчина спробувала її прочитати, вийшло у неї приблизно таке: «Ві-і-і….. кутку-у-у». Тобто, поки вона просто на слух повторювала за мною, все було гаразд, але як тільки вона спробувала відтворити написані символи, зв'язок із попереднім, ще свіжим, досвідом одразу був втрачений. Так само часто все відбувається і у нас, коли ми намагаємося говорити англійською або будь-якою іншою іноземною мовою.
З іншого боку, студенти найбільше скаржаться, що так складно сприймати іноземну мову на слух, і саме через те, що все зливається в однорідну «кашу», з якої так важко виокремити якісь слова!
Вловлюєте зв'язок? Він у взаємовиключних факторах, які утворюють якесь замкнене коло! Людина відчуває труднощі та дискомфорт при сприйнятті чужого зв'язного мовлення, і що вона робить? Звісно, виключає, викорінює «утруднюючий» фактор зі свого власного мовлення, підсвідомо намагаючись зробити своє мовлення таким чином «більш зрозумілим» для слухача. Але тим самим мовлення це набуває неприродного, штучного звучання. А розуміння іноземної мови тим часом все одно не настає; більш того, з часом розрив між цими видами мовленнєвої діяльності (сприйняття на слух і висловлювання) тільки поглиблюється!
Що ж робити? Відповідь лише одна: розривати це замкнене коло! І, звичайно ж, починати з власного мовлення.
Дайте собі відповідь на наступне запитання: чому при читанні іноземною мовою ви буквально «спотикаєтеся» на певних місцях, запинаючись за якісь словосполучення? Все очевидно: ці комбінації звуків найбільш чужі нашому мовленнєвому апарату, звиклому все життя працювати в режимі слов'янської мови. Що відбувається в такі моменти? Від дискомфорту, що виникає, нам хочеться якнайшвидше покінчити з цим процесом чужорідного звукоутворення, тобто терміново переключитися на щось інше – ми перескакуємо на наступне речення, вправу, вид діяльності тощо, нерідко «ковтаючи» незручну фразу, знижуючи гучність і прискорюючи мовлення.
Але скажіть, будь ласка, що станеться, якщо ви ведете автомобіль, і перед вибоїною на дорозі замість того, щоб пригальмувавши, зменшити швидкість, наберете її та спробуєте проскочити нерівність на повному ходу? Думаю, навіть ті, хто не водить машину, здогадуються, чим це загрожує. Так само і ваші спроби «проскочити» словосполучення, що викликає дискомфорт, ні до чого конструктивного не приведуть. Потрібно, як то кажуть, брати бика за роги! Тобто, повільно, плавно та цілеспрямовано прочитувати, промовляти вголос усі проблемні комбінації звуків, поки не досягнете того самого, бажаного плавного звучання. А темп – він з часом набереться автоматично.
Ось так, крок за кроком вирівнюючи власне мовлення, пильно стежачи за згладжуванням слів у фразах, ви з часом помітите, що розуміти чуже зв'язне мовлення вам уже набагато легше!
Ну а ще ефективніше якомога більше повторювати живі фрази прямо за носієм мови. Для цього в нашій школі окрім звичайних занять також проводяться розмовні клуби. Тож практики вам не уникнути! Ласкаво просимо!
Юлія АРСЛАНОВА,
викладач англійської мови
в центрі «Бізнес і кар'єра».