Якщо абстрагуватися від конкретних особливостей зацікавленості в кваліфікованих кадрах тих країн, які наші співвітчизники найчастіше обирають для здобуття вищої освіти, то можна виділити низку загальних напрямів, притаманних як Великобританії, так і Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Ірландії, Німеччині чи Франції. Це насамперед спеціальності, які є найнеобхіднішими для того, щоб людина була сита, здорова, захищена і розважена. Стара, як світ, формула, яку виражають словами «хліба і видовищ».
Щоб нагодувати все зростаюче населення Землі, а на сьогодні воно становить 6 млрд осіб при постійно скорочуваних площах, які можна використовувати для обробітку, на перший план виходять такі спеціальності, які дають змогу знаходити нові джерела харчування. До них належать біотехнології, біологічний і хімічний інжиніринг, біогенетика, молекулярна біологія, біоінформатика, до яких примикають такі пов'язані зі здоров'ям людини спеціальності, як фармацевтика і фармакологія.
Наприклад, у Великобританії 150 тис. професійних учених працюють у галузі біонаук, хімії та фізики, і лише фармацевтичний сектор щороку працевлаштовує від 15 до 200 тис. молодих спеціалістів. З 9.610 випускників британських вишів 2001 року, які обрали різні наукові спеціальності як профільні, 3.295 працевлаштувалися в галузях промисловості, пов'язаних з біонауками, 2.445 – з хімією, 1.930 – з фізикою і 1.950 – з екологією та захистом довкілля.
Нещодавній скандал із закриттям кафедри хімії в Університеті Редінга пов'язаний не з тим, що Сполученому Королівству більше не потрібні кваліфіковані кадри в цій галузі, а з браком фінансування.
Ірландський уряд докладає значних зусиль для того, щоб у країні розвивалася економіка, заснована на останніх досягненнях науки і техніки, яка на Заході отримала визначення knowledge based economy. Про наміри уряду свідчить той факт, що, за даними Higher Education Authority (HEA), кількість випускників ірландських вишів за 10 років (з 1992-го по 2002 рік) зросла більш ніж удвічі, з 20.500 до 42.000.
За прогнозами фахівців, у країні з 2004-го по 2010 рік прискореними темпами розвиватимуться біотехнології. Подальший розвиток отримає виробництво продуктів харчування, де також з'являться нові робочі місця. Ірландські університети охоче відгукнулися на урядові плани і за 10 років, з 1991-го по 2001 рік, збільшили випуск кадрів для науки, пов'язаної з харчовими технологіями, з 1.661 до 3.704 осіб.
Нова Зеландія, яка має унікально чисту екологію та високорозвинене сільське господарство, прагне розвинути свій ринок біотехнологій. Завдяки підтримці новозеландського уряду транснаціональні компанії формують у цій країні значну групу з біотехнологій та активно розвивають цю галузь промисловості. Зацікавленість компаній відображається на діяльності новозеландських університетів, чиї бюджети на проведення наукових досліджень за останні п'ять років зросли вдвічі.
Серед усіх секторів канадської економіки найбільше зростання кількості робочих місць – 2,6% – відбувається у сфері наукових досліджень.
За даними німецьких аналітиків у галузі ринку праці, у країні спостерігається гостра нестача вчених у точних і природничо-наукових галузях знань. Як наслідок, збільшується розрив за новітніми виробничими технологіями між Німеччиною та іншими провідними країнами.
За даними Інформаційної системи вибору спеціальності та ринку праці Ессенського університету, у 2002 році з 172.600 випускників вищих навчальних закладів диплом інженера отримали 18,8%, математика – 12%, хіміка – 9% і фізика лише 8%. Тому країна дуже зацікавлена в припливі зарубіжних учених. Зараз у Німеччині працюють понад 85 тис. іноземних математиків, хіміків та інженерів, що становить близько 6% ринку праці таких спеціалістів країн ЄС. Порівняно з 1994 роком кількість учених, залучених німецькими компаніями для роботи, збільшилася у 2000 році вдвічі, однак лише 11% з них прибули з країн, що не входять до Євросоюзу.
Далі буде.
_