Безвізовим режимом з ЄС зможуть скористатися всі власники українських біометричних паспортів, у тому числі десятки тисяч жителів Криму
Як зазначає у своїй публікації Бі-бі-сі, у Києві триває дискусія про те, чи варто дозволяти жителям Криму, який за українським законодавством є «окупованою територією», повною мірою користуватися безвізовим режимом.
«Не думаю, що хтось може точно сказати, скільки в Криму проживає людей, які мають і український, і російський паспорти», – каже Бі-бі-сі депутат українського парламенту, член комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук.
У березні 2014 року, після анексії Криму, російський парламент ухвалив закон, згідно з яким громадяни України, які проживають на півострові, визнавалися громадянами Росії. Ті, хто не бажав переходити в російське громадянство, мали повідомити про це компетентні органи. Тих, хто цього не зробив, Росія автоматично вважає «своїми», навіть якщо вони фізично не отримали на руки паспорти громадян РФ, або якщо в них на руках залишаються чинні українські документи.
Київ навесні 2014 року ухвалив свій закон, за яким «примусове автоматичне набуття» кримчанами громадянства Росії «не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України».
За оцінками експертів, переважна більшість жителів Криму отримали російські паспорти: хтось із патріотичних міркувань, хтось через те, що наявність цих документів значно полегшує життя на півострові. Але так само сотні тисяч кримчан продовжують залишатися громадянами України, причому синій паспорт зберігають як проукраїнськи налаштовані жителі Криму, так і прихильники приєднання півострова до Росії.
«Я б не сказала, що почуваюся громадянкою України, але водночас і громадянкою Росії якось не особливо… Мені здається, багато людей [які проживають у Криму] опинилися в якомусь проміжному стані, коли ми начебто вже не українці, але й росіянами себе багато хто не відчуває», – заявила Бі-бі-сі 24-річна жителька Севастополя Оксана. У березні 2014-го вона, як і всі її знайомі та рідні, голосувала на невизнаному світовою спільнотою референдумі за приєднання Криму до Росії. Однак, на відміну від деяких кримчан, демонстративно знищувати свій паспорт громадянка України не стала: «Було б нелогічно відмовлятися від українського громадянства, тому що ніколи не знаєш, коли воно може знадобитися».
Вже невдовзі після «референдуму» виявилося, що одна зі сфер, де може знадобитися український паспорт, – це поїздки кримчан за кордон – зокрема, в західні країни.
У 2014 році всі консульства західних країн, що функціонували на півострові, були закриті: міжнародна спільнота не визнала приєднання Криму до Росії. Відповідно, західні країни не визнали і звернення кримчан у російське громадянство, і видачу їм російських паспортів. Як наслідок, отримання візи для подорожі на захід за російським паспортом, виданим у Криму, виявилося вкрай проблематичним.
Скріншот з офіційного сайту посольства Німеччини в Україні
Посольства західних держав як в Україні, так і в Росії повідомляють на своїх сайтах заявникам: жителі Криму, незалежно від свого громадянства, повинні звертатися за візами до київських диппредставництв.
Скріншот з офіційного сайту посольства США в Росії
Співробітниця однієї з московських турфірм розповідає Бі-бі-сі, що їй відомі випадки, коли власники російських паспортів, виданих у Криму, отримували шенгенські візи, хоч і після проходження додаткових процедур. «Взагалі всі консульства радять отримувати візи за українським паспортом, якщо є така можливість, тому що до них лояльніше [ставляться]», – резюмує вона.
У МЗС Росії неодноразово називали таку практику західних країн «візовим геноцидом» кримчан і говорили, що Москва веде «важкі бої» з Брюсселем, щоб змінити цю ситуацію. Однак результатів цих боїв поки не видно.
Тим часом, у негласному змаганні російського та українського паспортів для кримчан в останнього з'являється одним аргументом більше. Цієї неділі, 11 червня, почне діяти довгоочікуваний для українців режим безвізових поїздок до країн Європейського Союзу. Поширюватиметься нововведення на всіх громадян України, тобто і на жителів Криму, які зберігають українські документи.
Одне уточнення: без віз до Європи зможуть їздити лише власники біометричних закордонних паспортів України, які Київ почав видавати в січні 2015 року, тобто вже після анексії півострова. Чи стало це перешкодою для тих кримчан, які бажали оформити документи нового зразка?
З даних Державної міграційної служби України (ДМСУ) – органу, уповноваженого видавати паспорти, видно, що ні. У відомстві повідомили, що, починаючи з січня 2015 року, громадяни України, зареєстровані в Криму та Севастополі, оформили близько 47 тисяч українських закордонних паспортів. При цьому в ДМСУ зауважили, що не всі з цих документів є біометричними, і що частина власників нових паспортів лише прописані в Криму, фактично проживаючи на контрольованій Києвом частині України.
«Мій старий паспорт закінчувався, а я по роботі часто буваю в Києві. В один із приїздів і зробив новий паспорт, біометричний. Без жодних проблем, зволікань. Дуже круто», – каже 45-річний житель Сімферополя Іван. Однак більшість кримчан, кажуть у ДМСУ, оформлюють закордонні паспорти в Херсонській області – найближчому до анексованого півострова регіоні України.
«Тут, у Херсоні, ми спостерігаємо ситуацію, коли до підрозділу ДМСУ щогодини під'їжджають автобуси, з них виходять кримчани, стають у чергу. Місцеві мешканці іноді просто виходять звідти зі словами «Незрозуміло, це взагалі херсонське управління чи кримське», – розповідає Бі-бі-сі координатор херсонського відділення громадянської ініціативи «КримSOS» Олексій Тільненко.
У ДМСУ наголошують: юридично процедура оформлення паспортів однакова для всіх громадян України, жодних особливих умов отримання біометричних документів для кримчан не передбачено.
Інша річ, що така ситуація до вподоби не всім. Чимало українців вважають отримання Києвом безвізового режиму «досягненням Майдану». Україна в їхньому розумінні «вистраждала» «безвіз», і «ділитися» ним з кримчанами – людьми, які в критичний для держави момент масово підтримали приєднання півострова до Росії, хай і на нелегітимному з точки зору міжнародного права референдумі, – здається багатьом жителям України неправильним.
Активісти навіть розмістили в Херсоні та поблизу міста білборди, половину яких прикрашає напис російською мовою, в якій серед іншого йдеться: «Зрадники та колаборанти! Навіщо ви приїхали? За паспортом українським? До Європи захотіли? А що, тури Золотим кільцем уже не цікавлять?»
Можливо, саме до такої позиції апелював президент України Петро Порошенко на своїй нещодавній прес-конференції, заявляючи, що українці Криму зможуть скористатися перевагами безвізового режиму лише тоді, коли Крим буде повернуто Україні. «Зараз цими перевагами зможуть скористатися тимчасово переміщені особи після проведення відповідної процедури. Ми повинні дуже відповідально ставитися до кожного біометричного паспорта, який видає українська влада», – сказав тоді президент.
Кількома днями пізніше Порошенко запропонував видавати кримчанам закордонні паспорти старого зразка, які не дають права на безвізовий в'їзд до ЄС. І хоча в Державній міграційній службі відмовилися коментувати заяви Порошенка, слова президента збентежили експертне співтовариство. Одні спостерігачі назвали використання якоїсь спеціальної процедури для отримання біометричного паспорта окремою категорією громадян України порушенням зобов'язань, взятих на себе Україною перед ЄС. Інші запитали, що робити з тисячами біометричних паспортів, уже отриманих кримчанами за чинними правилами.
Тим не менше, Дмитро Тимчук з комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони вбачає логіку в президентській позиції. «З одного боку, жителі Криму повинні мати всі привілеї та бонуси, які мають громадяни України. Але якщо вони матимуть їх в абсолютно повному обсязі, проживаючи в окупованому Криму, то виникає питання: а навіщо їм тоді взагалі прагнути, щоб Крим повернувся до складу України?» – каже він Бі-бі-сі.
Втім, є й інша точка зору. Вже згадані херсонські білборди містять і напис українською: «Брати, кримчани-українці! Хоч ви й під російською окупацією, однак ми вам тут завжди раді. Європа відкриває перед вами двері. Отримуйте біометричні паспорти та подорожуйте вільно цивілізованим світом. Удачі!»
Ще один депутат українського парламенту, заступник голови комітету з прав людини, а заодно консультант забороненого в Росії Меджлісу кримськотатарського народу Георгій Логвинський переконаний, що Київ має утриматися від створення будь-яких перешкод на шляху отримання кримчанами біометричних «безвізових» паспортів. «Ми повинні воювати не за території, а за людей. Ми маємо давати їм якісь бонуси, щоб вони більше відчували себе українцями на цій території, щоб їм було цікаво і вигідно залишатися українцями», – каже він Бі-бі-сі. А те, що перевагами «вистражданого» Києвом «безвізу» скористаються абсолютно проросійськи налаштовані кримчани, за його словами, не проблема. «Я дуже лояльно ставлюся [до всіх] людей, які там [у Криму] перебувають. Навіть коли людина кричить «Крим наш!» – це продукт найсильнішої пропаганди, продукт промивання мізків», – пояснює Логвинський.
Чи виправдані сподівання українських політиків і громадських діячів на те, що активне використання синіх біометричних паспортів підвищить лояльність кримчан до України та нинішньої української влади?
З одного боку, каже сімферополець Іван, його знайомий, якось приїхавши до Києва за візою до однієї із західних країн, «на власні очі переконався, що за російську мову тут на вулицях не б'ють, що вже чимало». З іншого – думка жительки Севастополя Оксани, яка планує найближчим часом оформити біометричний паспорт із синьою обкладинкою. «Я переслідую суто прагматичні цілі. Я хочу кудись поїхати – і мені простіше для цього буде використати український паспорт, не більше того», – пояснює вона свою мотивацію Бі-бі-сі.
Так чи інакше, у Державній міграційній службі кажуть, що після того як Брюссель офіційно озвучив дату старту безвізового режиму для України, у Херсоні, на відміну від Києва, Харкова та Дніпра, особливого ажіотажу навколо отримання біометричних паспортів не спостерігається. Сімферополець Іван каже, що його знайомі справді не поспішають оформлювати документи нового зразка, прагнучи спочатку переконатися, як працюватиме безвізовий режим.
Немало в Криму є й таких людей, які не збираються отримувати біометричний паспорт, хоча й мають таку можливість. Серед них – 46-річний держслужбовець із Сак Микита, у якого є чинний український закордонний паспорт старого зразка та свіжоотриманий паспорт із двоглавим орлом на обкладинці. Подаватися на український біометричний паспорт він не планує, навіть після того, як стало відомо про те, що незабаром із новими документами можна буде безперешкодно поїхати до країн ЄС. «Мене на ці пряники не купиш. Скажімо так, я туди не поспішаю, – діловито каже він Бі-бі-сі. – Я вважаю, що зі своїм російським паспортом можу поїздити й в інші місця, де є що подивитись», – резюмує Микита.
Святослав ХОМЕНКО.
КОМЕНТАР «ЗАГРАНИЦІ»: Микиті із Сак побажаємо удачі в подорожах із «кримським» російським паспортом – у нього широкий вибір маршрутів, починаючи від невизнаної Абхазії до Гондурасу. Тільки зазначимо, що він не поспішає «подаватися на український біометричний паспорт» не через свою любов до двоглавого орла, а з тієї простої причини, що в усіх зрадників-держслужбовців у Криму російські спецслужби вилучили українські паспорти.