Нема заробітку – нема заробітчан
Нещодавно прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв анонсував каральну операцію проти українських гастарбайтерів. Мовляв, з 1 січня 2015 року «сірі» українські працівники, які не мають спеціального патенту, «роботи не отримають». «Більш суворо ми будемо ставитися і до дотримання термінів перебування в нашій країні – 90 днів протягом півроку. Раніше було достатньо виїхати з Росії – і знову в'їхати назад, щоб без проблем працювати тут наступні три місяці. Тепер до таких українців-мандрівників без патенту на роботу наші прикордонники будуть ставитися з підвищеною увагою», – пообіцяв він.
Аби посилити враження від загроз, Медведєв звернувся до цифр. Так, за підрахунками російського прем'єра, лише висококваліфікованих спеціалістів з України та тих, хто працює з офіційним дозволом на роботу або з патентами, – майже 400 тисяч осіб. А неофіційно – в рази більше (до 6 млн осіб). Власне, на думку Дмитра Медведєва, після Нового року без роботи залишаться кілька мільйонів українців, що принесе Україні, за його підрахунками, 11-13 млрд доларів фінансових втрат. Більше того, ні Україна, ні ЄС, за словами глави російського уряду, не поспішають вирішувати проблему працевлаштування цих людей. «Адже для багатьох українців робота в Росії – єдине джерело існування», – пожалівся він.
Гастарбайтерів – не перелічити
Дійсно, Російська Федерація, поряд з Польщею, Італією та Чехією – найбільший ринок праці для українців, які знаходять роботу за кордоном. І вибір Росії в цій якості зумовлений об'єктивними факторами: близькість кордону, відсутність мовних проблем та труднощів з візами. Але, будемо справедливі, з цифрами та фактами у російського прем'єра не склалося.
По-перше, тому що, згідно зі статистикою Федеральної міграційної служби (ФМС), у минулому, 2013 році, трудових мігрантів з України в РФ налічувалося близько 1,34 млн осіб. Причому, за словами керівника ФМС Костянтина Ромодановського, з них, без оформлення документів, працювали більше мільйона. В поточному році ФМС дає вже інші цифри – гастарбайтерів з України, за офіційними даними, стало близько 2,5 млн осіб (всього трудових мігрантів у Росії – понад 11 мільйонів).
У зв'язку з цим, збільшення втричі кількості трудівників з України в поточному році, за версією Дмитра Медведєва, можна пояснити лише трьома факторами. Або глава російського уряду порахував усіх трудових мігрантів, видавши їх за українців, або додав до гастарбайтерів і українських біженців (втім, їх, навіть за найфантастичнішими підрахунками ФМС, близько мільйона, з офіційним статусом – кілька тисяч). Або озвучив дані Світового банку, за інформацією якого приблизно 6,5 мільйонів українців працюють за кордоном (але не тільки в Росії).
По-друге, навіть якщо допустити (оскільки підрахувати точну кількість нелегалів справді дуже важко), що українських гастарбайтерів у Росії кілька мільйонів осіб, більшість з них – сезонні працівники (і Медведєв це визнає). Які, на відміну, наприклад, від колишніх українських чиновників на чолі з екс-президентом Януковичем, вкрай рідко порушують вимоги ФМС РФ щодо термінів перебування на території Росії громадян інших держав. Інакше, після депортації, перетнути російсько-український кордон навіть заради нелегального працевлаштування буде вельми проблематично.
Прем'єр Росії не знає законів своєї країни
По-третє, і це, мабуть, головне, Дмитру Медведєву, перш ніж повідомити трудовим мігрантам з України такі «шокуючі» новини, слід було б ретельніше вивчити законодавство РФ. Як відомо, з липня 2010 року для офіційного працевлаштування в Росії іноземцю необхідно отримати патент як дозвіл на роботу. Ціна найдешевшого патенту – від 1 тис. рублів на місяць. Але, якщо раніше такий документ давав можливість працевлаштовуватися тільки у фізичних осіб, то з 1 січня 2015 року цей дозвіл буде поширюватися і на юридичних осіб.
Простіше кажучи, якщо до 2015 року гастарбайтер мав право легально працевлаштуватися нянею або будівельником у приватної особи, то з 2015 року можна буде шукати роботу хоч на заводі, хоч в юридичній фірмі. Винятком можуть бути хіба що державні структури.
Таким чином, сплативши за отримання патенту, можна буде спокійно працювати до одного року. Причому, після закінчення цього терміну можна буде продовжити дозвіл на роботу ще на рік. Власне, за словами керівника департаменту з організації роботи з іноземними громадянами ФМС РФ Сергія Темряковича, на підставі такого патенту трудовий мігрант зможе законно без виїзду перебувати на території Росії два роки.
Якщо розібратися, то, по факту, система працевлаштування для іноземців у Росії не посилюється, а, навпаки, спрощується, – вважають українські трудові мігранти в Росії. Тим більше, якщо врахувати, що з серпня постановою російського уряду також скасовано квоти для українців. Тобто, до кінця поточного року хто завгодно з України (незалежно від місця реєстрації в Україні) може спокійно працевлаштовуватися в будь-якому регіоні Росії.
Інша річ, що росіяни часом вважають за краще не виконувати вимоги власного законодавства стосовно українців. «Наприклад, навесні цього року був випадок, коли нашу громадянку «зняли» з поїзда і не впустили до РФ. Більше того, поставили заборону на в'їзд до Росії на три роки, незважаючи на те, що вона працювала там легально, мала дозвіл та всі необхідні документи», – розповів адвокат Володимир Місечко. За його словами, тепер українка намагається оскаржити це рішення російських прикордонників у суді. Щоправда, поки безрезультатно.
Втім, адвокат упевнений, що своє слово в таких справах має сказати Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). «Наприклад, у 2008 році ЄСПЛ встановив, що Росія, під час антигрузинської кампанії, порушила низку статей Європейської конвенції. І зобов'язав її виплатити грошові компенсації громадянам Грузії, яких тоді депортували з РФ», – зазначив він.
Удар по російським роботодавцям
Варто також зазначити, що, погрожуючи посиленням правил працевлаштування для українців, Дмитро Медведєв надає ведмежу послугу, перш за все, російським роботодавцям. Річ у тім, що останні охоче наймають на роботу саме українців, а не вихідців із Центральної Азії, які можуть не знати російської мови і, часто, не мають необхідної кваліфікації. «З України приїжджають нормальні люди, які хочуть, а головне, вміють працювати», – пояснюють російські роботодавці.
Львів'янин Роман Куритник, який повернувся з Росії восени цього року, де працював будівельником, розповідає, що це дійсно так: «Незважаючи на конфлікт між Росією та Україною, мій роботодавець хотів працювати виключно з українцями». Втім, за його словами, українські трудові мігранти у сфері будівництва тепер і самі не особливо горять бажанням працевлаштовуватися в РФ. І причина зовсім не в посиленні правил для гастарбайтерів, а, швидше, в плачевному стані російської економіки та нестабільності рубля. «В середньому, якщо порахувати, то нам платили близько 5 тис. гривень на місяць. Враховуючи, що з цих коштів потрібно ще вирахувати гроші на проїзд та харчування, цього мало. Я повернувся в Україну, тому що такі кошти можу заробити і вдома», – розповів чоловік.
Крім того, трудові мігранти-українці часто скаржаться, що наймачі-росіяни обіцяють їм одну зарплату, а в результаті, вираховують якісь штрафи і на руки видають зовсім іншу суму.
Що ж стосується побоювань російського прем'єра про зростання безробіття в Україні у зв'язку з поверненням гастарбайтерів на батьківщину, зазначимо, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС українці значно більше стали цікавитися можливістю працювати в Європі. Так, Угода про асоціацію не передбачає вільної міграції робочої сили. Тим не менш, українці отримують можливість працювати як «незалежні спеціалісти або представники українських компаній, які можуть відкрити в ЄС свої філії та надавати там 18 видів послуг». Іншими словами, незважаючи на те, що проблема віз та дозволів поки існує, причин для відмови українцям у працевлаштуванні буде менше.
Причина трудової міграції не стільки в безробітті на батьківщині, скільки в можливості заробити більше, ніж платять у власній країні. Враховуючи ж, що «російське економічне диво» закінчилося разом із високими цінами на нафту, українцям скоро нічого буде робити в РФ – де нема заробітку, там нема заробітчан.
Ольга КАРЕТНИКОВА-КОТЯГІНА,
Тетяна УРБАНСЬКА.