Джип-феррарі
Мій супутник, Арнольд Рубінштейн, директор освітньої агенції, вже давно намагається знайти дещо, що зробило б навчання в Італії більш популярним. Поки ж йому доводилося мати справу в основному з любительками італійської мови (чи італійських чоловіків?), яким він з чистою душею рекомендував своїх улюблених партнерів та одну з найкращих мовних шкіл в Італії Linguaviva. Але Італія - це не лише мова, яка, треба визнати, не найпоширеніша і не найзатребуваніша у світі, тут чимало того, чому справді варто повчитися. Музика, архітектура, кулінарія і навіть бізнес - міланська бізнес-школа SDA Bocconi визнана однією з найкращих у світі. І, звісно, дизайн. Особливо нас привабив автомобільний дизайн, який пропонує туринське відділення Istituto Europeo di Design (IED), успіхи якого відомі далеко за межами Італії. Тому перш за все наш шлях лежав туди.
У школі на нас чекав «гід» - нещодавній випускник факультету автомобільного дизайну IED Олексій Цаплій. Він приїхав два з половиною роки тому з Києва, успішно закінчив два останні курси інституту і зараз працює в одному з найвідоміших дизайнерських бюро Італії «Бертоне», одночасно проходячи магістерську програму в технічному університеті Мілана Politecnico di Milano.
Машинами Олексій цікавився з дитинства, а свої фантазії про автомобіль майбутнього втілював на папері, в малюнках. Але про професію автодизайнера навіть не мріяв через її безперспективність у вітчизняних умовах, та й де цьому у нас навчитися? Вдома Олексій закінчив інститут фізкультури, одружився, кілька років працював менеджером в одній комерційній компанії - заробляв гроші, і знаєте, для чого? Не для того, щоб сім'ю забезпечити, а щоб все ж таки реалізувати мрію за кордоном. На прикметі було кілька варіантів навчальних закладів - в Англії, США, Франції та Італії. Вибір припав на італійський IED через оптимальне поєднання ціни та якості. Олексій написав до інституту листа, додав портфоліо, виконав запропоноване ними завдання і був благополучно прийнятий одразу на другий курс.
«Я зібрався вчитися в Італії, знаючи лише кілька слів італійською, - розповідає Олексій. - Саме це було причиною того, що італійське посольство відмовлялося давати мені студентську візу. І курс уже був оплачений, і школа кілька разів підтвердила, що мова входить до програми навчання, більше того, я записався вдома на інтенсивні курси італійської. Нічого не допомагало. І коли я вже вирішив відмовитися від цієї ідеї і забрати документи з посольства, нарешті отримав візу.
Коли я приїхав, то перше заняття, на яке потрапив, була ергономіка - досить складний предмет, його й італійці не всі розуміють, а тут я з практично нульовим знанням мови. Це був шок. Спочатку було дуже складно, але поступово я втягнувся: щось брав в інституті, щось на вулиці, дуже багато займався сам, але головне, знав, що я повинен стати класним автодизайнером, інакше навіщо я сюди їхав?».
IED пропонує два види програм - дипломну і післядипломну. Перша триває три роки і прирівнюється до базової вищої освіти, хоча відповідного ступеня не дає. Післядипломна магістерська програма розрахована на рік. Як і будь-яка професійна школа, IED орієнтована більше на практику, на підготовку студентів до майбутньої роботи. Тому головне тут не теорія (хоча їй також приділяється чимало уваги), а реальні проекти - те, що студенти роблять своїми руками, і, перш за все, фінальний проект.
Фінальний проект на кожному курсі готується за участі компанії-спонсора. Компанія робить замовлення, випускники його реалізують. Це не означає, що їхні твори одразу йдуть у виробництво, але найцікавіші та найталановитіші ідеї так чи інакше використовуються, а їхні творці отримують пропозиції про роботу.
Торік, коли Олексій закінчував школу, замовником була «Феррарі». Відповідно, студенти розробляли концепції спортивних автомобілів, придатних для повсякденного життя. В Італії, а особливо в Турині, де й розташована вся автомобільна промисловість країни, цілком типова картина, коли з натовпу «Фіатів-Пунто» і крихітних «Смартів» раптом виринає акуляча морда якоїсь «Альфа-Ромео» чи «Мазератті». Навіть малолітражки типу «Ніссана-Мікри» тут зустрічаються спортивного типу. Тож джип «Феррарі», змодельований Олексієм як дипломна робота, зовсім не є утопією: дивись, і з'являться через кілька років спортивні позашляховики.
До речі, окрім спонсорування дипломних проектів IED, торік «Феррарі» оголосила міжнародний конкурс «Ferrari: new concepts of the myth» серед студентів шкіл автомобільного дизайну з усього світу. До фіналу пройшло 20 робіт з чотирьох провідних шкіл - IED (Італія), Coventry School of Arts and Design (Великобританія), Center of Creative Studies (Детройт, США) та Tokyo Communication Arts (Японія). У результаті дві з чотирьох премій отримали студенти Туринського інституту дизайну. І ще: IED - єдиний навчальний заклад у світі, який уже третій рік поспіль бере участь у міжнародному автосалоні в Женеві. Цього року там був представлений концепт-кар Lancia-Haizea, спроектований студентами магістерської програми RSP in Transportation Design, серед яких, до речі, була й росіянка Лілія Васильєва. Особливу увагу в цій моделі було приділено двом моментам - безпеці та швидкості. Так, були придумані рухомі сидіння, які при зіткненні автоматично переміщаються назад, захищаючи водія та пасажирів. А особлива форма кузова та ходової частини дозволяє розвивати велику швидкість, практично не відчуваючи опору вітру і зберігаючи стійкість. Вона сама летить як вітер, підтверджуючи свою назву (Haizea в перекладі з баварського «вітер»).
Цікаві проекти реалізуються і на інших курсах. Наприклад, випускникам програми «Промисловий дизайн» було поставлено завдання розробити мініатюрні моделі побутової техніки для подорожей. Замовником виступила компанія Whirpool. В результаті з'явилися пральні машини, мікрохвильовки, холодильники тощо, всі розміром 25х25х25 см - уявіть собі такі невеликі скриньки, які в дорозі перуть, готують, зберігають продукти. Можливо, що скоро і вони з'являться у продажу. Іншими словами, IED - це фабрика ідей, які визначають майбутнє оточуючих нас речей.
Після закінчення інституту Олексій міг влаштуватися на роботу в одну з автомобільних компаній, але він обрав дизайнерське бюро «Бертоне», яке працює на різних замовників. «Так цікавіше: у тебе щоразу нові проекти, - каже він. - Сьогодні ти малюєш для «Фіата», завтра - для «Макларен», післязавтра - для «Хонди». Постійно новий стиль, нова модель, нові ідеї - око не «замилюється» і жодного застою. Правда, і робота більш інтенсивна, часто бувають термінові замовлення». Олексію пощастило: його, іноземця, взяли, незважаючи на велику конкуренцію серед місцевих дизайнерів, допомогли оформити робочу візу та подолати всі бюрократичні формальності. Але все ж Італія для Олексія - лише транзитний пункт. Попрацювавши рік-два тут, він хоче спробувати щастя в іншій європейській країні, можливо, Франції чи Німеччині, де автомобільним дизайнерам платять більше і кар'єрні перспективи привабливіші. Все ж Італія залишається Італією: тут, як і раніше, багато що вирішують зв'язки, знайомства, а бізнес, особливо в індустрії моди та дизайну, нерідко сімейне заняття, де всі провідні пости займають родичі. Така собі мафія.
Лабораторія модиІнститут дизайну в Турині нещодавно переїхав до нової триповерхової будівлі: всі три поверхи займають аудиторії та класи, у підвальному приміщенні знаходяться лабораторії для практичних занять, на мансарді - зона відпочинку. Але вже й цього приміщення IED не вистачає. Зараз його студенти та випускники беруть участь у розробці проекту нового кампусу. Під нього вже виділено велику територію на околиці міста. Нарешті у студентів IED з'явиться свій гуртожиток (зараз вони винаймають квартири). Новий кампус слугуватиме не лише навчальним цілям, але й стане дизайнерським центром Турина, який прийматиме виставки, конференції. Будівництво мають закінчити вже до 2008 року, коли Турин на рік стане «столицею дизайну».
Треба сказати, що нещодавня Олімпіада сильно оживила місто. Тепер тут думають про те, щоб щорічно проводити заходи міжнародного масштабу - треба, зрештою, якось використовувати зведені палаци, арени, стадіони, готелі.
Курс автомобільного дизайну, звичайно, найвідоміший, популярний і затребуваний у туринському відділенні IED. Але крім нього, тут навчають дизайну моди та текстилю, інтер'єрів, індустріальному та графічному дизайну, а також рекламі та маркетингу.
Міланське відділення IED більше спеціалізується на модному та графічному дизайні - у кожного з них своя будівля. І це теж поняття Мілан - столиця моди та штаб-квартира італійської преси. Тож і новоспеченим модельєрам, і маркетологам у модному бізнесі, рекламістам, і графічним дизайнерам тут є де застосувати свої таланти.
У Римі також викладають і дизайн моди, і дизайн інтер'єру квартир, і індустріальний, і графічний дизайн, але особливі курси тут теж свої. Це, перш за все, дизайн аксесуарів, взуття та ювелірних виробів, сценарне мистецтво, відео- та мультимедійний дизайн.
Курси IED охоплюють всі напрямки, пов'язані з модою, дизайном, візуальними мистецтвами та засобами комунікації, а також маркетингом та менеджментом у них. Існує чотири факультети - ModaLab, Design, Arti Visivi, Comunicazione, всередині яких безліч програм та курсів, частину з яких ми згадали вище. Крім Італії, відділення IED розташовані в Іспанії (Барселона) та Бразилії (Сан-Паулу). Більшість програм, особливо базових трирічних, ведеться мовою країни, в нашому випадку - італійською. Для іноземних студентів передбачений обов'язковий підготовчий мовний курс, який починається трохи раніше, а потім йде паралельно з основним навчанням. Попередньо підготуватися з італійської можна і в партнерській школі IED - Linguaviva/Linguadue (філіали в Мілані, Флоренції та Сиракузах): там розроблена спеціальна програма для продовження навчання в Італії і, зокрема, в IED (детальніше про курси італійської в Італії читайте в наступному номері «Заграницы»).
Магістерські програми можна слухати англійською (йде синхронний переклад). Є й невелика кількість англомовних курсів «спеціально для іноземців», відвідують їх переважно американці та англійці. Якщо мета - пройти стажування в Італії і одразу ж поїхати додому чи в іншу країну, то можна вчитися й англійською. Якщо ж є бажання закріпитися в країні або хоча б дізнатися її краще, що називається «відчути», познайомитися з місцевими жителями, зав'язати корисні зв'язки, то треба вчити італійську. Через рік, як показує досвід наших студентів, зустрінутих в IED, ви вже будете базікати не гірше за місцевих, навіть якщо спочатку знали тільки «чао».
Щороку IED разом з партнерськими компаніями виділяє кілька повних стипендій на навчання. Претендувати на них можуть і іноземці. Крім того, у студентів магістерських програм є можливість підробити в самому інституті. Наприклад, Лана Акулич з міланського відділення стала кимось на кшталт куратора курсу, і за це їй дозволили навчатися безкоштовно. Лана обрала курс маркетингу та менеджменту у сфері моди. Хоча вважає, що краще в IED все ж таки вчитися дизайну. А от бізнес-курс, на її думку, тут надто загальний, теоретичний і недостатньо інтенсивний. Недоліки програми вона намагається компенсувати власною активністю: Лана ходить на покази мод (до речі, власні покази мод із запрошенням важливих гостей з цієї сфери регулярно влаштовують і студенти факультету ModaLab), виставки, пише для модних журналів, намагається увійти у світ фейшен, де їй хотілося б працювати.
Диво політехніки
Тих, хто вже має базову освіту в галузі архітектури, індустріального та інженерного дизайну, чекають на магістерських програмах міланського технічного університету Politecnico di Milano. Вартість навчання невелика - близько €800 на рік.
Взагалі Politecmco di Milano - найкращий технічний університет Італії (заснований у 1863 році) та один з провідних вишів світу в галузі інженерних наук, архітектури та індустріального дизайну. Звісно, як і в будь-якому університеті, в ньому є програми першої вищої освіти на ступінь бакалавра (Laurea), але, по-перше, на них складно вступити та отримати візу, по-друге, вони італійською мовою, і ніяких підготовчих програм для іноземців не передбачено. Інша річ - магістерські курси. Тут створено умови особливого сприяння студентам з-за кордону. Програми викладаються англійською мовою (при цьому курс італійської входить до програми безкоштовно), іноземцям виділяють місця в гуртожитку, до кожного прикріплюють куратора. І найголовніше: в магістратурі щорічно розподіляється 100 повних стипендій (які покривають і навчання, і проживання), 40 часткових (?4 тис. на рік), плюс 23 стипендії надається студентам продвинутого відділення Alta Scuola Politecnica (тут навчання на ступінь магістра триває не рік, а два, беруть туди тільки найрозумніших, а диплом має особливу вагу на ринку) і 20 - майбутнім докторам наук.
При цьому від кандидатів не чекають якихось надприродних здібностей. Англійської достатньо на рівні TOEFL 170, середній бал диплома для вступу в Alta Scuola Politecnica має бути 4,5 (за російською системою оцінок), а у звичайну магістратуру - і того менше. Крім цього, потрібно ще представити рекомендацію від викладача (роботодавця). Але для початку треба пройти процедуру попереднього зарахування в режимі online - Рге-Арply online. Зробити це потрібно до 30 квітня на сайті університету \/\/www.polimi.it. І не забудьте вказати, що ви претендуєте на стипендію!
Для тих, хто не має базової освіти за спеціальністю, існують програми Master Level 1-2, але вони вже коштують інших грошей - €10 тис. на рік, і стипендії там не передбачені. Плюс звичайних магістерських програм ще й у тому, що вони працюють у тісній співпраці з профільними компаніями та реальним бізнесом. Тож навчання та дослідження мають не абстрактний, а суто практичний характер: як і в IED, студенти Politecnico готують проекти на замовлення підприємств і таким чином закладають основу своєї майбутньої кар'єри. До речі, університет має сім кампусів, розташованих не лише в Мілані, але й на кордоні зі Швейцарією в Комо та Лекко, що дозволяє розширити межі співпраці, залучаючи замовників, партнерів та роботодавців і з інших країн Європи.