В аеропорту Амстердама поліція заарештувала дванадцять осіб – тих самих, які викликали у екіпажу підозру; з рештою провели нетривалу бесіду щодо події, після чого їх пересадили в інший літак, що прямував до Мумбаї. Багато пасажирів так і не зрозуміли, що саме сталося. «Літак злетів, а через деякий час нам оголосили, що ми повертаємося назад для перевірки службою безпеки. Жодних розмов ми не чули. Тільки прилетівши, побачили, що поліцейські затримали кількох осіб і на деяких одягли наручники», – розповідає одна з пасажирок.
Після з'ясування обставин події – огляду літака, обшуку та допиту заарештованих – голландська прокуратура так і не змогла виявити «жодних доказів того, що ці люди мали намір вчинити насильницькі дії». У підсумку виявилося, що єдиною провиною 12 заарештованих громадян Індії була їхня невихованість та невгамовна пристрасть до мобільних телефонів. Більше того, як з'ясувалося, і невихованість була далеко не винятковою, і з мобільними телефонами нічого екстраординарного ці люди не робили. Однак після нещодавнього гучного викриття терористів у Лондоні паніка екіпажу та представника американської служби безпеки (на кожному літаку американських авіаліній тепер літають відповідні агенти) цілком зрозуміла.
Нагадаємо: місяць тому британська поліція провела масштабну операцію із запобігання безпрецедентній серії терактів. Терористи збиралися одночасно підірвати кілька американських пасажирських літаків, що вилітали з Лондона, причому не над Атлантикою, а під час заходу на посадку над різними американськими містами. Вибуховий пристрій мав бути зібраний прямо на борту літака з рідких вибухових речовин (пронесених під виглядом напоїв) та детонаторів (пронесених під виглядом споживчої електроніки). Ну і, до всього іншого, всі заарештовані терористи – вихідці з Пакистану. І якщо до цього додати, що 11 липня на залізниці, яка з'єднує різні райони Мумбаї, сталося одразу кілька терактів (у них загинуло близько 200 осіб і понад 700 отримали поранення), організованих пакистанською групою Lashkar-e-Taiba, то неважко зрозуміти, які почуття викликає у екіпажу та служби безпеки один лише вигляд вихідців з Південної Азії з мобільним телефоном на борту літака. Політкоректність та мультикультурність, звісно, вимагають ставитися до будь-яких громадян, будь-якої зовнішності та культури без упередження, але останнім часом це стає вельми непростою справою.
Гучна луна запобігнутого теракту
Втім, якби наслідком останніх антитерористичних операцій був лише амстердамський інцидент, то й писати про це, мабуть, не варто було б. Однак наслідки «успішної операції спецслужб» виявилися більш масштабними.
Останні тижні в Британії були три головні новини: тероризм, аеропорти та мусульманська громада. Запобігнутий теракт проти американських авіалайнерів викликав цілу хвилю подій, перетворивши зазвичай спокійний відпускний серпень на напружений місяць. У британських аеропортах майже десять днів панував хаос – було скасовано понад дві тисячі рейсів, кілька мільйонів пасажирів не змогли вилетіти вчасно, були введені нові правила безпеки та норми провезення багажу. Надзвичайний стан в аеропортах боляче вдарив по самих авіакомпаніях – за два тижні авіаційний сектор зазнав збитків у розмірі близько $350 млн.
«Те, що сталося, є частковою перемогою терористів. Навіть коли їм не вдається здійснити задумані теракти, вони створюють серйозні проблеми для нормального функціонування економіки та інфраструктури. Через те, що самі теракти з кожним роком проводити все складніше, терористи можуть обрати нову стратегію – загрозами терактів дестабілізувати економіку», – розповів «Експерту» Філіп Уайт, старший економіст дослідницького центру Economist Intelligence Unit.
Однак якщо транспортна криза потроху почала розсмоктуватися і сьогодні заходи безпеки в британських аеропортах вже не екстраординарні, хоча, як і раніше, суворі, то політична та соціокультурна криза тільки набирає обертів.
У центрі уваги знову опинилася 1,8-мільйонна мусульманська громада. Всі заарештовані терористи-смертники та їхні спільники постали молодими британськими мусульманами, в основному пакистанського походження, але народженими вже на Британських островах і належними до середнього класу. Те, що молоді британці-мусульмани були готові розлучитися з життям у боротьбі за радикальні ідеї, спровокувало політичну міні-кризу. Її масштаби відчувалися не тільки в Британії, але й за її межами – від Європи (інцидент в Амстердамі тільки один з його проявів) і Близького Сходу (де є британська військова присутність) до Пакистану та США.
Все це відбувається лише через рік із невеликим після терактів у Лондоні, які забрали життя майже 50 осіб у метро та автобусі. Смертниками і тоді були молоді британські мусульмани, яких сусіди характеризували як «хороших хлопців». Минулого літа теж були арешти, запровадження підвищених заходів безпеки на транспорті, пильна увага влади та суспільства до мусульманської громади. Однак з часом про все це почали забувати. Події серпня 2006-го показали, що проблеми, які призвели до торішніх терактів, не зникли. Єдиною відмінністю року нинішнього стало те, що владі та спецслужбам цього разу вдалося терактів уникнути. Але успіх цей суспільством не був сприйнятий з належним натхненням, скоріше, навпаки: вкотре оголена проблема «нації, що опинилася заручником ісламської громади», викликала хвилю тривоги та песимізму.
Хоча теракти в серпні 2006 року вдалося запобігти, це зовсім не означає, що вони не викликали ефекту вибуху бомби, що розірвалася.
Прем'єр-міністр Тоні Блер був у курсі розслідування спецслужбами ще з липня, але вирішив не переривати свою відпустку на Барбадосі. Заступник прем'єр-міністра Джон Прескотт викликав хвилю критики, оскільки дистанціювався від керівництва урядом під час кризи. Впливова газета The Times звинуватила його у профнепридатності – у самий розпал хаосу в аеропортах він вирушив не в Хітроу, а в невеликий аеропорт на півночі країни. Лише міністр внутрішніх справ Джон Рейд не зникав з телеекранів, намагаючись запевнити британців, що влада робить все можливе, щоб прискорити розслідування та забезпечити громадянам належний рівень безпеки. Те, що відбувається в уряді, по суті, стало політичною кризою. Лейбористи, які перебувають при владі, опинилися під вогнем критики як з боку опозиційних консерваторів, так і своїх політичних противників всередині партії. На думку опитаних «Експертом» аналітиків, це може загрожувати кабінету Блера серйозними наслідками вже цього місяця. Наприкінці вересня Лейбористська партія збирається на чергову партійну конференцію в Манчестері. І на ній Блеру та міністрам доведеться відповідати перед колегами по партії за події серпня.
П'ята колона
Бездіяльністю уряду вирішили скористатися інші люди. Так, група з мусульманських лідерів Великобританії (до неї увійшли три члени парламенту, три пери та керівники 38 мусульманських організацій) буквально наступного дня після арештів, коли терористичній загрозі було присвоєно рівень «критичний», направила на адресу уряду країни листа, в якому піддала критиці зовнішню політику Лондона. На їхню думку, участь Британії у військових операціях в Афганістані та Іраку, а також підтримка Ізраїлю на Близькому Сході призводить до зростання екстремізму серед британських мусульман. Лідери мусульманської громади закликали Даунінг-стріт переглянути зовнішню політику Британії щодо мусульманських країн (включаючи виведення військ з Іраку та Афганістану, припинення підтримки Ізраїлю), щоб таким чином знизити ризик доморощеного ісламського фундаменталізму.
Міністр внутрішніх справ Британії Джон Рейд зреагував одразу і досить жорстко. Він назвав цього листа «неадекватним», заявивши, що уряд країни не збирається змінювати зовнішню чи внутрішню політику під тиском терористів. Втім, Рейд визнав, що місцевий ісламський тероризм свідчить про існування проблеми недостатньої інтеграції багатьох мусульман у британське суспільство. «Звісно, уряд не міг піти на поступки в умовах, що склалися. Тому що це виглядало б як перемога терористів. Однак це показує, що мусульманська громада Британії намагається серйозно впливати на внутрішню та зовнішню політику країни, непропорційно її частці в загальному населенні», – сказав «Експерту» Кейт Торнтон, співробітник дослідницького центру IPPR.
У Британії живуть 1,8 млн мусульман, в основному вихідці з Пакистану, Бангладеш та інших колишніх британських колоній. Багато хто з них перебрався до Британії в 1950-х або 1960-х роках і оселився в промислових містах у центрі та на півночі країни, а також у східних передмістях Лондона. З усіх громад британські мусульмани – найменш освічені, інтегровані та забезпечені. Рівень бідності та безробіття в мусульманських кварталах Манчестера або Лондона один із найвищих у країні.
Це призводить до дуже великої сегрегації мусульман та їхньої неготовності інтегруватися. Згідно з опитуваннями, 34% британських мусульман хотіли б жити за законами шаріату, 26% розуміють причини, що підштовхнули смертників до проведення терактів, 7% (а це 125 тис. осіб) вважають теракти «виправданим заходом» у боротьбі за свої права. «Незважаючи на офіційно заявлену політику мультикультуралізму в Британії та в багатьох інших країнах Європи, вона відмовляється працювати. Швидше відбувається формування існуючих паралельно монокультурних громад. Вони мало взаємодіють одна з одною, не інтегруються і погано розуміють одна одну», – вважає Шамі Чакроборті, директор правозахисної організації Liberty UK.
Проблема мусульманської громади виникла в Британії не сьогодні. Ще в 2001 році в північноанглійському місті Олдем відбулися сутички між пакистанцями та білими британцями. Однак чіткої урядової політики щодо мусульманської громади досі немає.
Те, як влада підійшла до вирішення проблеми ісламського тероризму зараз, скоріше схоже на чергове гасіння пожежі. Міністр у справах громад та місцевого самоврядування Рут Келлі оголосила, що у вересні буде створено спеціальну комісію з інтеграції, яка займатиметься проблемами взаємовідносин між громадами. Келлі зустрілася з лідерами мусульманської громади та закликала розробити план протидії екстремізму в мусульманських організаціях, школах та мечетях Британії. Зокрема, вона підтримала ідею створення консультаційної ради мечетей та імамів, яка стежитиме за тим, щоб у всіх 1,5 тис. мечетей країни не було закликів до релігійного екстремізму та фундаменталізму. «Ці заходи абсолютно недостатні, оскільки мусульманська громада не довіряє уряду, а уряд не довіряє їй. З радикалізмом можна впоратися в мечетях, але тоді він буде поза зоною досяжності поміркованих мусульманських організацій і з ним буде складніше боротися. Уряд досі бореться з наслідками сегрегації та інтеграції, а не з її причинами. Поки уряд і мусульманська громада не почнуть говорити однією мовою, прогресу, на жаль, не буде», – сказав «Експерту» викладач політології Бірмінгемського університету Тахіб Аббас. А такі заходи, як запропоновані британською владою більш ретельний огляд молодих чоловіків індо-пакистанської зовнішності, до зростання довіри між двома сторонами не ведуть.
Життя напоготові
Все це означає, що ісламський тероризм залишається серйозною проблемою у Британії та в решті Європи. Якщо США, з їхньою невеликою та добре інтегрованою мусульманською громадою, змогли знизити небезпеку тероризму, посиливши контроль на кордонах, то в Європі це зробити складніше. У країнах ЄС живуть близько 20 млн мусульман, і серед них чимало тих, кому не вдається інтегруватися в місцеве суспільство. Це веде до радикалізму та екстремізму і, отже, до тероризму.
Зрозуміло, що вирішення проблеми сегрегації та недостатньої інтеграції не може бути простим і потребуватиме готовності до змін як з боку урядів, так і з боку всіх громад – і мусульманських, і християнських. Поки цього не станеться, ризик мусульманського тероризму в Європі зберігається, і жодні заходи безпеки повністю від нього позбавити не можуть. Як розповіла «Експерту» Селлі Лівслі, консультант з питань безпеки, «посилення заходів безпеки в аеропортах, звісно, знижує ризик терактів, які могли б бути скоєні старими способами – як у 2001 році в США або у 1994 році на Філіппінах. Тому заборони на пронос рідин та гострих предметів залишаться в силі. Але це не означає, що ризик самих терактів знизиться. На кожен захід влади терористи вигадують нові ходи. Вони можуть підривати літаки за допомогою ракет або ж підривати бомби в самих аеропортах, чого буде достатньо для хаосу. Якщо це виявиться неможливим, вони оберуть цілі в метро або в поїздах. Служби безпеки можуть зробити багато, але вони не всемогутні. Якщо знайдуться екстремісти, які бажають підготувати теракти, то загроза безпеці суспільства збережеться».
Андрій ГРОМОВ, Олександр КОКШАРОВ.
Експерт