Дуже часто доводиться чути і від емігрантів у Німеччині, що німецькі фірми з великою неохотою беруть на роботу спеціалістів, які мають дипломи інших країн, навіть Росії чи США. Чому? Тому що німецька освіта, як і німецькі автомобілі, вважається найкращою у світі. Тому що західні роботодавці цінують свої дипломи, сертифікати і, що найважливіше, рекомендації, отримані на стажуванні під час навчання.
Але й наша освіта за радянських часів вважалася однією з найсильніших у світі. Вузи чудово готували спеціалістів, і дипломи СРСР беззастережно приймалися в багатьох країнах світу. Як же справи зараз?
На жаль, незважаючи на те, що багато українських вузів видають дипломи міжнародного зразка, розраховувати на щось суттєве нашим спеціалістам за кордоном не доводиться. Для того щоб документи про освіту котирувалися в тій чи іншій країні, необхідна наявність відповідних угод на державному рівні. Сьогодні в України є домовленості лише з деякими країнами СНД - Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Казахстаном, Узбекистаном, Росією; а також з такими державами, як Естонія, Болгарія, Китай, Румунія, Словаччина та Угорщина. Для працевлаштування та визнання українських дипломів у цих країнах не потрібно жодних інших документів, не потрібно складати додаткові іспити на професійну придатність, достатньо лише документа про кваліфікацію спеціаліста.
Але для того щоб визнати наш диплом і зробити кар'єру в решті країн світу, необхідно пройти процес нострифікації в даній державі. Диплом оцінюється спеціальними комісіями, які аналізують навчальну програму, а також кваліфікацію випускника. Процес цей довготривалий і не завжди, на жаль, закінчується позитивним результатом. Як показує практика, визнаються дипломи, отримані лише в деяких вузах України. І не тому, що назви наших вищих навчальних закладів ні про що не говорять західним роботодавцям, а тому, що останні не мають уявлення про рівень кваліфікації українських спеціалістів. Так, наприклад, багато предметів, що вивчаються в наших вузах, відсутні в західних університетах або в кращому випадку є лише близькі до них напрямки.
Якщо ви вирішили все-таки довести свою професійну придатність, то вам необхідно: перекласти диплом мовою тієї країни, де ви хотіли б працювати; нотаріально завірити переклад; надіслати документ до Міністерства освіти або Торгово-промислової палати.
Через деякий час ви отримаєте відповідь - або позитивну (вашу освіту визнали), або негативну (ваша кваліфікація недостатня для працевлаштування в цій країні). На жаль, дуже часто визнання освіти та кваліфікації має лише формальний характер, і до того ж багато країн занижують кваліфікаційний рівень. Так, з дипломом спеціаліста найчастіше можна отримати кваліфікацію бакалавра.
Часто, навіть пройшовши процес нострифікації, кандидатам при працевлаштуванні бракує елементарних знань, які можна отримати у вузі та на стажуванні під час навчання за кордоном. Також часто залишають бажати кращого знання іноземної мови. Претенденти просто не можуть зрозуміти, що від них вимагає бос. Таким чином, найчастіше вдається знайти роботу технічним спеціалістам, тобто спеціалістам тієї галузі, де не потрібно конкурувати з носіями мови. Роботодавці завжди скрупульозно вивчають документи майбутніх співробітників, і якщо на вакансію претендує ще й випускник, наприклад, німецького вузу, то перевага, природно, буде віддана йому. Тож якщо хочете зробити кар'єру в Європі, краще закінчити європейський вуз.
Світлана АКСЬОНОВА,
асоціація «Гольфстрім».