Координатор проекту «Teraz Wroclaw» Алла Вітвіцька-Дудек, каже, що життя та навчання за кордоном справді спочатку схоже на джунглі:
- З одного боку для молодої людини поїхати на навчання в іншу країну - це цікава пригода, але з іншого боку треба бути готовим і до труднощів. Тут, далеко від дому, рідних та друзів спрацьовує закон виживання. І або ти впораєшся, або поїдеш додому, до мами.
Учасники проекту «Teraz Wroclaw» вже закінчують свій перший рік навчання у вроцлавських вищих навчальних закладах. І, незважаючи на те, що сесія в розпалі, деякі з них охоче погодилися розповісти, як це – навчатися в Польщі, а також поділилися досвідом «життя в джунглях».
Ольга Хміль навчається у Вроцлавському університеті, до цього закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка за спеціальністю математика. До Польщі вона приїхала за мрією – вивчати психологію. Саме це, за словами Ольги, давало їй сили. Хоча й були моменти, коли страшенно хотілося все кинути.
- Як згадаю свій перший день в університеті, стає страшно! Дуже важко опинитися в середовищі, де почуваєшся слабкішим за інших. Адже я зовсім не знала польської мови. Коли на перших заняттях читали вголос завдання, я весь час виходила «в туалет»,– тепер уже з усмішкою згадує Ольга. – Але дуже скоро все налагодилося, мене підтримала моя викладачка польської з проекту. Першу сесію я склала теж відносно легко, результатами задоволена. А головне – я завжди думаю про те, що психологія це те, чого я так хотіла, і зараз у мене є чудова можливість реалізувати цю мрію. Вчитися тут одне задоволення: викладачі готують матеріал до подачі саме так, щоб у ньому було все найголовніше, найцікавіше. Тому мене щиро дивують мої одногрупники, які іноді обурюються, що «важко вчитися» – вони не знають, що таке вишукувати потрібне з потоку непотрібної інформації, як робить більшість українських студентів…
Зі своїми польськими колегами, як каже Оля, вона в хороших стосунках. Але й тут є особливості. Наприклад, підказувати, пропонувати свій конспект чи взагалі допомагати - польські студенти не поспішають. Хоча якщо попросиш – обов'язково прийдуть на виручку. Що ж – такі закони джунглів!
Магістрантка Вроцлавського економічного університету та студентка Нижньосілезької Вищої школи публічних служб ASESOR Людмила Кучережко приїхала до Вроцлава з Тернополя, де вже встигла закінчити Національний економічний університет. Мріє працювати у великій фінансовій компанії, займатися консалтингом. Любить подорожувати, і вже побувала в США, Франції, Швейцарії, Монако, Італії, Німеччині та Чехії.
- Я вивчаю фінансові ринки і дуже задоволена тим, що отримую тут новий матеріал, цікаві дослідження. У нас також багато практики - студенти за обміном говорили навіть, що практичних занять тут набагато більше, ніж у тій же Німеччині. До нас часто приїжджають іноземні викладачі. Все це дає можливість йти в ногу з часом, - розповідає Людмила. – Загалом, якщо говорити про систему освіти в Польщі, то вона відрізняється від тієї, яка у нас. У першу чергу, тут менше предметів. Якщо в Україні за семестр я складала 18 іспитів, то тут лише п'ять. Звичайно, всі 18 предметів вивчити однаково добре нереально, а от для того, щоб скласти іспити з п'яти предметів, треба добре їх вивчити. Кожен з курсів дуже об'ємний, насичений матеріалом. Тут переважно тестова система перевірки знань. І мені це подобається, оскільки одразу бачиш результат, якого маєш досягти.
Чи важко було вступити, а тепер і навчатися в престижних вроцлавських вишах? – сьогодні українські студенти в один голос заявляють, що складного нічого немає. Ретельно підготовлені документи, знання (або ж бажання вивчити!) польської мови, високі бали в атестаті, плюс впевненість у собі – і ви студент!
На правах реклами