Рівень «А»: до університету готовий
Дорога до британського вишу, як, втім, практично до будь-якого закордонного, виявляється не такою прямою, як хотілося б багатьом: одразу після нашої школи туди, швидше за все, не вступиш. Але не варто думати, що ви втрачаєте роки: в англійські університети все одно приймають тільки з 18 років, а сама вища освіта триває три роки (ступінь бакалавра). Виняток становить Шотландія – там бакалаврський курс розрахований на чотири роки, і тому вступні вимоги менш жорсткі. Але в будь-якому разі без двох речей не обійтися. Це англійська мова, підтверджена екзаменом IELTS (не менше 6 балів) або TOEFL (не менше 500 балів), і диплом про середню освіту просунутого рівня A-level (або його еквівалент).
Наш атестат зрілості до числа еквівалентів не входить хоча б тому, що видається він після 11 років навчання, а не 13, як у Британії. До того ж структура британської шкільної освіти інша. Вона складається з обов'язкової середньої освіти, яка, як і в нас, триває 11 років. Після складання іспитів випускник отримує атестат GCSE - аналог нашого атестата зрілості. Але різниця в тому, що з нашим атестатом одразу беруть до вишу, а з британським GCSE приймуть хіба що до професійного коледжу - для університету його недостатньо. Потрібні ще два роки навчання за програмою просунутого рівня A-level (яку ще називають передуніверситетською підготовкою), і тільки успішне складання однойменних іспитів є гарантом вступу до вишу, до речі, не тільки в Британії, а й у будь-якій англомовній країні.
Тому один із варіантів - поїхати після школи (а ще краще - замість 10 класу) на дворічний курс A-level. Пройти його можна як у приватній британській школі, так і в коледжах, що займаються підготовкою іноземців до вишу. Але майте на увазі, що в першому випадку від вас вимагатиметься відмінне знання мови: програма A-level досить інтенсивна, і часу на розкачку та входження в мовне середовище не буде. Мало хто з іноземців одразу потрапляє на A-level. Більшості пропонують пройти вступний курс англійської, а потім - залежно від віку та академічної підготовки - визначають, куди йому йти далі: або на останній рік GCSE, або на підготовчу програму Foundation, або все ж на A-level. У процесі навчання з'ясовується, до чого у студента схильність, що йому дається легше, як він адаптується в колективі, відповідно, дають рекомендації щодо майбутньої професії та вибору університету.
У кожної з підготовчих програм є свої плюси та мінуси, які треба враховувати. Так, наприклад, до найкращих університетів Великобританії, передусім Оксфорд і Кембридж, можна вступити тільки з відмінними результатами A-level, Foundation вони не розглядають. Важливо мати на увазі й такий момент: виші Великобританії починають приймати та розглядати документи абітурієнтів дуже рано - деякі наприкінці попереднього року, інші на початку того, в якому ви збираєтеся вступати. Але мало подати заяву, треба ще додати проміжні результати з передуніверситетської програми, а їх треба встигнути отримати - ось ще чому дворічна програма є кращою. До заяви також додається прогноз вашого куратора/викладачів щодо фінальних оцінок. На основі цього багато університетів - теж задовго до початку навчального року - «пропонують місце», тобто оголошують студенту про попереднє зарахування. Але, водночас, чимало вишів, куди вступати можна двічі на рік (у вересні-жовтні та січні-лютому), а терміни подачі документів менш жорсткі. Всі ці нюанси треба знати. Щоправда, в будь-якому навчальному закладі, що готує до університету, є спеціальна людина або служба, які стежать за тим, щоб усе було зроблено правильно та вчасно. Адже від результатів випускників, від того, скільки людей і куди вступає, залежить репутація школи чи коледжу.
Плюс програми Foundation - у її терміні: вона триває лише рік. Це, звісно, найкоротший шлях до британського університету, але від вступників вимагається хороша підготовка з предметів майбутньої університетської спеціальності та знання англійської мови на рівні upper intermediate (вище середнього). Рік піде на те, щоб усе це відшліфувати та підігнати під англійську освітню систему. Вас будуть вчити, як правильно і без акценту говорити, як працювати з навчальними матеріалами, як писати есе та контрольні, як відповідати на заняттях та іспитах, як виділити найголовніше, як скласти випускний іспит так, щоб набрати достатню кількість балів (за 100-бальною шкалою) для зарахування до університету. Іншими словами, треба не лише мати великий багаж знань, але й бути готовим у стислі терміни перебудуватися, сприйняти іншу систему навчання, навчитися жити за новими правилами.
Деякі коледжі останнім часом скорочують і тривалість програми A-level до півтора року і навіть року, але відмінний результат аж ніяк не гарантують.
Фундамент майбутніх успіхів
Програми прискореної передуніверситетської підготовки називають ще University Access Fast Track, тобто швидкий доступ до університету, або Bridge Programmes - програми-містки. З'явилися вони в Британії понад десять років тому - в Сассекському університеті - і з часом швидко поширилися по всій країні. Сьогодні, закінчивши такий курс, можна вступити практично до будь-якого вишу, за винятком Оксфорда та Кембриджа. В інших університетах Foundation не поширюється на деякі факультети, зокрема, медичні.
Суть навчання за цією програмою полягає в тому, щоб викласти прискорений курс передуніверситетської підготовки іноземним студентам, які бажають вступити до британських вишів. І вкластися при цьому максимум у три триместри. Зрештою, більшість зарубіжних абітурієнтів закінчує у своїх країнах 12-річну школу, тож досягти рівня британських випускників вони цілком можуть і протягом року. І хоча наші школярі навчаються менше, їх теж приймають на Foundation.
Що потрібно для вступу на програму «швидкого доступу? Насамперед, звісно, володіння іноземною мовою на достатньому для навчання рівні. Підтвердженням знань є документ про складання якогось мовного іспиту - IELTS, FCE, TOEFL Вимоги, як правило, нижчі, ніж при безпосередньому вступі до університету: в середньому 5,5 балів з IELTS проти абітурієнтських 6,5-7. На підготовчих програмах англійська - один з профільних предметів, тож недостатні бали ви надолужите тут.
Дуже важливо правильно обрати підготовчу програму - адже їх безліч, і не всі можуть вам підійти. Foundation, що працюють при вузі, як можна здогадатися, готують до вступу саме до цього навчального закладу. Вони ідеальні для тих, хто знає, куди вступати. Навчання включає інтенсивний курс англійської мови плюс ті предмети, які вам знадобляться у вузі. Тобто програма має яскраво виражене цільове призначення - жодною зайвою інформацією «навантажувати» вас не будуть. Це нагадує підготовчі курси при вітчизняних вишах, тільки з дуже суттєвою різницею: при успішному закінченні Foundation вступ вам гарантований, а закінчення наших курсів жодних гарантій не дає.
Власне, програма призначена не зовсім для того, щоб навчити вас математики чи фізики, - можливо, що ви ці предмети знаєте не гірше, а то й краще, ніж випускники закордонних шкіл. Радше мета занять з профільних предметів - пристосувати ваші знання до місцевих стандартів і вимог. Наприклад, загальновідомо, що в наших школах навчання має переважно теоретичний, а на Заході - прикладний характер. І нерідко виходить так, що наш абітурієнт, маючи ширші знання, ніж його британський одноліток, розгублюється перед розв'язанням практичних завдань.
З іншого боку, якщо ви збираєтеся вивчати в університеті такі дисципліни, як бізнес, економіка, право - загалом те, чому у вітчизняній школі толком не вчать - ввідні курси цих предметів, які ви пройдете на Foundation, суттєво полегшать вам подальше навчання. Крім цього, слухачам Foundation викладається предмет під назвою study skills - навчальні навички. Тобто навички складання плану занять, самостійної роботи, техніка складання іспитів тощо. Адже не слід забувати головну відмінність між нашою та західною освітою - у підході до організації занять, в академічній свободі, яка нашим студентам може з незвички здатися надмірною.
Програми Foundation при вузах гарні тим, що навчання тут будується за університетським, а не за шкільним принципом. Абітурієнти відвідують лекції, семінари, тьюторіали, мають право бувати і власне на вузівських заняттях. А також жити в гуртожитку, займатися в бібліотеці, брати участь у студентському житті - загалом, заздалегідь «насичуватися» університетським духом.
Недолік лише один - той, про який було згадано вище. Якщо ви, скажімо, проходите підготовчу програму в Ноттінгемському університеті, вступ вам гарантований - але тільки в Ноттінгемський університет. А якщо в процесі навчання ви передумаєте і вирішите, що вам приємніше Манчестер чи Ворік - не нарікайте, туди вас не приймуть.
Набагато більшу свободу маневру дають програми при коледжах. Наприклад, професійні коледжі подальшої освіти нерідко включають до спектру своїх навчальних курсів і Foundation. Принаймні, за найпопулярнішими напрямками - бізнес, право, інформаційні технології та деякі інші. Але, обираючи програму при коледжі, потрібно бути пильним: переконатися, що курс дійсно дає гарантію вступу до одного чи кількох університетів. Для цього коледж повинен перебувати в партнерстві з вишами, і ваше завдання - з'ясувати, чи це так і на вступ до яких університетів ви можете розраховувати.
Навчальний зміст програми тут такий самий, як у вузівських. Є навіть деякі переваги. Зокрема, те що коледж, як правило, має менші розміри, ніж університет, тут маленькі класи, що забезпечує слухачам підвищену увагу з боку викладачів.
Крім того, у Британії існують спеціалізовані міжнародні підготовчі коледжі, такі як Abacus College, Bellerbys College, Harrow College та багато інших. Їхній профіль - підготовка іноземних абітурієнтів до навчання в британському вузі. Тут можна пройти як дворічну програму A-level, так і програму Foundation. Всі ці коледжі перебувають у партнерстві з кількома університетами, до яких і гарантується вступ тим, хто успішно закінчив курс. Успішно закінчити - це, як правило, означає, що за підсумками тестів та іспитів протягом усього навчання абітурієнт повинен набрати не менше 40% зі 100% можливих (хоча, скажімо, для вступу до найкращих університетів потрібно не менше 80%). Мабуть, «чемпіоном» за кількістю партнерів можна назвати Bellerbys College - його програми визнані більш ніж 40 університетами, серед яких такі солідні, як Ноттінгемський, Брістольський, Шеффілдський.
Як правило, Foundation у коледжах пропонується у двох варіантах: Business Stream (для тих, хто збирається вступати на факультети бізнесу, економіки, менеджменту) та Social Studies Stream (для майбутніх правників, соціологів, політологів). Останнім часом поширився і технічний напрямок. А взагалі можливі різні варіанти. Наприклад, у коледжі Brooke House Foundation призначається насамперед майбутнім економістам, менеджерам та бізнесменам. А Stafford House пропонує свою модель навчання: з численних курсів студент обирає три, а ще три - математика, IT та Study Skills - обов'язкові для всіх. Плюс, звісно, англійська.
Чим хороші підготовчі коледжі? Насамперед тим, що на відміну від вишів та коледжів подальшої освіти програма Foundation для них не просто один із сотень викладаних курсів, причому далеко не найголовніший, а, можна сказати, сенс існування. Тому й ставлення до студентів відповідне.
Дещо інакше справи йдуть у Шотландії. Тут існує єдина для всіх вишів програма передуніверситетської підготовки - Scottish Foundation Programme. І неважливо, де ви її пройдете - вона визнається всіма шотландськими університетами.